А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

15.11.2013 місто Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Машкаринця М.М., за участю секретаря судового засідання Головець М.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду адміністративну справу за ч. 1 ст.172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, обіймаючої посаду головного бухгалтера Тересвянської селищної ради, з вищою освітою, громадянку України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 вересня 2013 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 вересня 2013 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

Постанова умотивована тим, що ОСОБА_2., обіймаючи посаду головного бухгалтера Тересвянської селищної ради та будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування 13-го рангу 6-ї категорії, на порушення зобов'язання щорічно до 01 квітня подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбачених п.1 ст.12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" станом на 01.04.2012 року не надала декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2012 рік у вказаний строк за формою, що додається до Закону, вчинивши адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді та закриття провадження у справі за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга умотивована тим, що 15 березня 2013 року нею подано за місцем праці декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2012 рік щодо неї та членів її сім'ї.

Подані нею відомості об'єктивні, повністю узгоджуються з відомостями, які передбачені в Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру декларанта, були долучені до її особової справи і будь-яких зауважень не викликали.

Вважає, що умислу на порушення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» у неї не було, а тому у її діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали адміністративної справи, особову справу щодо ОСОБА_2, доводи, викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 172-6 КУпАП під порушенням вимог фінансового контролю адміністративний закон передбачає неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбачені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Згідно ст.ст. 9, 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб'єктивна сторона корупційних правопорушень характеризується прямим умислом.

З матеріалів адміністративної справи, зокрема, протоколу про порушення ч.1 ст. 172-6 КУпАП від 16 серпня 2013 року убачається, що ОСОБА_1 постановлено за вину те, що вона, обіймаючи посаду головного бухгалтера Тересвянської селищної ради, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування 13-го рангу 6-ої категорії та суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», на порушення вимог ст. 12 зазначеного Закону не подала декларацію про майно, доходи і зобов'язання фінансового характеру за 2012 року за формою, що додається до Закону (а.с. 1-4).

Вказані дії оперуповноваженим відділу УБОЗ УМВС України в Закарпатській області кваліфіковано за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

При цьому особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не звернуто уваги на ту обставину, що ОСОБА_2 15 березня 2013 року надала за місцем праці Відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2012 рік щодо себе та членів її сім'ї, що стверджено матеріалами адміністративної справи, особовою справою щодо ОСОБА_2 (а.с., а.с. 28-30).

Вказаний документ повністю узгоджується за своїм змістом, формою з Декларацією про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною нормою адміністративного закону настає лише у випадку неподання або несвоєчасного подання декларації, тобто звіту про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, які передбачені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Мотивування висновків у постанові судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення щодо кваліфікації правопорушення полягає у зіставленні ознак установленого судом протиправного діяння і ознак правопорушення, передбаченого, в даному випадку, ч.1 ст. 172-6 КУпАП і формування висновку про їх відповідність.

На порушення вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП суддя суду першої інстанції, розглядаючи дану адміністративну справу, не з'ясував обставин, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема, не зіставив ознаки установленого ним в судовому засіданні в діянні ОСОБА_1 з ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, не дослідив та не дав аналізу суб'єктивний стороні діянню, що поставлено за вину ОСОБА_1, не дав оцінки зібрали у справі доказам - поданому ОСОБА_1 звіту про майно, доходи, видатки і зобов'язання фінансового характеру її та членів її сім'ї за 2012 року, не звернув уваги на те, що диспозиція ч.1 ст. 172-6 КУпАП не передбачає адміністративну відповідальність за форму вказаного звіту у зв'язку з чим виніс постанову, яка не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Апеляційний суд констатує ту обставину, що ОСОБА_1 15 березня 2013 року подала за місцем праці звіт про майно, доходи, видати і зобов'язання фінансового характеру її та членів її сім'ї за 2012 рік, який у неї прийнято та долучено до матеріалів її особової справи.

Будь-яких конкретних претензій щодо змісту, характеру, повноті, об'єктивності тощо, викладених у звіті ОСОБА_1 відомостей протокол про адміністративне правопорушення від 16 серпня 2013 року не містить.

У зв'язку з наведеним, а також тими обставинами, що ні у протоколі про адміністративне правопорушення від 16 серпня 2013 року, ні в оскарженому судовому рішенні не доведена умисна протиправна, винна, дія чи бездіяльність ОСОБА_1, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, та встановлений порядок управління, а тому в її діях відсутні події складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно ст.ст. 247, 284, 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції за відсутності події і складу адміністративного правопорушення скасовує постанову та закриває провадження у справі.

Прокурор повідомлявся судом апеляційної інстанції про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, однак в судове засідання на 08 листопада 2013 року та на 15 листопада 2013 року не з'явився.

У зв'язку з наведеним на підставі ст. 294 КУпАП адміністративну справу апеляційним судом розглянуто без його участі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Тяівського районного суду Закарпатської області від 03 вересня 2013 року про визнання ОСОБА_1 винного у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. скасувати, а провадження у справі закрити за відсутностю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М.Машкаринець