АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 3384 / 07 головуючий
Категорія в 1 інстанції - Островська
О.П.
доповідач в апеляції -
Мартинюк В.І
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2007р. м. Луганськ
Судова колегія з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого - Мартинюка В.І.
Суддів - Темнікової В.І., Ступіної Я.Ю.
Секретаря - Форощука О.В.
За участю сторін -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_5, заступника прокурора Луганської області ОСОБА_6, в.о. голови Державної податкової адміністрації в Луганській області ОСОБА_7, в.о. начальника головного управління Державного казначейства України в Луганській області ОСОБА_8
на рішення Ленінского районного суду м. Луганську від 07.05.2007 р. по справі за позовомОСОБА_5 до Державної податкової адміністрації у Луганській області, Прокуратури Луганської області, відділу державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська про стягнення моральної шкоди.
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2002 року позивачОСОБА_5звернувся до суду з позовом до відповідачів: Державної податкової адміністрації у Луганській області.
2
Прокуратури Луганської області, відділу Державного Казначейства у Ленінському районі м. Луганська, в якому послався, що постановою заступника начальника СВ УПМ ДПА у Луганській області від 01 лютого 2000р. був притягнутий у якості обвинуваченого по кримінальній справі №8028 у звинуваченні за ст. 148-2 ч.3 КК України.
У подальшому, постановою слідчого від 26.04.2001р. на підставі п.2 ст. 6 КПК України кримінальна справа відносно нього була закрита за відсутністю у його діях складу злочину.
У процесі незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності щодо нього було здійснено його арешт, арешт майна та грошей , незаконне, обрання запобіжного заходу. Внаслідок цих дій йому було спричинено моральну шкоду, оскільки відчував себе приниженим від того що у його речах порпаються сторонні особи, він та його сім'я залишилися без засобів до існування, внаслідок звинувачення у скоєні тяжкого злочину, він знаходився протягом довгого часу у стресовому стані змушений був виправдовуватися перед оточуючими і близькими, знаходився під вартою в нелюдських умовах.
Просив стягнути на його користь за рахунок Державного бюджету України у відшкодування моральної шкоди, спричиненої вказаними діями 5 220 000 грн., також просив його вимоги розглянути у порядку Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду".
Рішенням. Ленінского районного суду м. Луганську від 07.05:2007 р. позов ОСОБА_5 задоволено частково, стягнуто на його користь у відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, за рахунок державного бюджету України 5 000 /п'ять тисяч/ грн., зобов'язавши Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області провести виплату з відповідного рахунку.
В апеляційних скаргах:
ОСОБА_5 Є.- посилаючись, на практику Європейського суду, просить рішення суду скасувати, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Прокурор вказує на недоведеність моральних страждань ОСОБА_5, просить рішення суду скасувати, та відмовити в задоволенні позову.
ДПА Луганської області, вказує , що ОСОБА_5 повинен був звернутися до слідчих органів про відшкодування моральної шкоди та довести таку.
Головне управління держказначейства в Луганській області вважає не доведеними моральні страждання ОСОБА_5, а зобов'язання судом Головного управління Державного казначейства України у Луганській області провести виплатуОСОБА_5суми моральної шкоди суперечить нормам Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", просять скасувати рішення та справу направити на новий судовий розгляд.
3
Заслухавши доповідача, осіб які з'явилися до суду, дослідивши матеріали справи, апеляційні скарги в межах їх доводів, судова колегія вважає їх такими , що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України - Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 суд 1 інстанції виходив з наступного.
Прстановою за ст. начальника СВ УПМ ДПА у Луганській області від 1 лютого 2000 року заявникОСОБА_5був притягнутий у якості обвинуваченого по кримінальній справі №8028 у звинуваченні за ст. . 148-2 ч.3 КК України.
У подальшому постановою слідчого СВ УПМ ДПА у Луганській області від 26 квітня 2001 року кримінальна справа відносно нього була закрита на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю у його діях складу злочину.
У процесі незаконного притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності щодо нього було здійснено незаконний обшук, незаконне вилучення та арешт майна-та грошей, незаконне утримання під вартою, незаконне застосування запобіжного заходу у вигляді застави. У рамках порушеної кримінальної справи виконувалися інші процесуальні дії та приймалися процесуальні документи у вигляді відповідних постанов протоколів, актів про притягнення його до кримінальної відповідальності, про проведення обшуку, про вилучення та арешт майна та грошей, про утримання під вартою, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями заявника, фактично не заперечуються зацікавленими особами, також процесуальними документами копії яких знаходяться в матеріалах справи
Постановами, протоколами, актами/та які судом 1 інстанції були досліджені у, встановленому порядку.
Суд 1 інстанції дійшов висновку , що у даному випадку дійсно мало місце незаконне притягнення заявника до кримінальної відповідальності, незаконного взяття і тримання під вартою два місяці, та 11 місяців під заставою, проведення в ході розслідування, обшуку, та інших слідчих дій, тому суд обґрунтовано вважав, що вимоги заявника про відшкодування моральної шкоди підпадають під дію Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду» від 1 грудня 1994 р. далі/Закон/
Згідно з вимогами ч.ч.4, 5, ст. 4 закону, ч.2 ст. 23 ЦК, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, дізнання, попереднього слідства , прокуратури і суду завдали моральної шкоди громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання заподіяні громадянинові в наслідок фізичного чи психічного впливу , що призвело до погіршення
4
відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
При цьому моральна шкода підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів, дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, судом 1 інстанції враховані положення п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.03.1995р „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової / шкоди", та ч.3 ст. 23 ЦК України. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5000грн, суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 Є. в цій частині є необґрунтованими.
За стягненням моральної шкоди, обґрунтовано заявник звернувся безпосередньо до суду, й провадження по справі проводилося у відповідності до цього спеціального Закону, тому доводи апеляцій в цій частині є також необґрунтованими.
Доводи прокурора про те, що є рішення Ленінського районного суду м. .Луганська від 03.02.2004р. яким було відмовлено у задоволенні аналогічного позову ОСОБА_5, яке набрало чинності, та ніким дії посадових осіб щодо заявника у зв'язку з провадженням по кримінальній справі не визнані незаконними, що підтверджується ухвалою Верховного Суду України, копія якої є у справі, на увагу не заслуговують, оскільки з цього рішення вбачається, що ті вимоги заявником заявлялися не з підстав вказаного Закону, а з інших підстав, крім того позов пред'явлено до інших відповідачів.
Посилання зацікавлених осіб про те, що ОСОБА_5 не надано доказів спричинення йому такої шкоди, на увагу не заслуговують, оскільки заявником було наведено достатнє обґрунтування наявності такої шкоди, про що вище зазначено.
Інші доводи апеляційних скарг не спростовують вірних висновків суду 1 інстанції. Підстав для зміни або скасування рішення суду, судова колегія не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. . 303, 308, 313-315 УПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_5 заступника прокурора Луганської області ОСОБА_6, в.о. голови Державної податкової адміністрації в Луганській області ОСОБА_7, в.о. начальника головного управління Державного Казначейства України в
Луганській області ОСОБА_8 - відхилити.
Рішення Ленінского районного суду м. Луганську від 07.05.2007 р. залишити без зміни.
5
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена сторонами по справі в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.