АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/4631/13 Головуючий 1 - інстанції - Юр'єва А.М.

Справа № 2-438/11 Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія - кредитні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Прудніковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 квітня 2013 року позов ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» задоволено: стягнуто на його користь з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 014/02/3-1300-06 від 11 серпня 2006 року в розмірі 207353,80 доларів США, що за курсом НБУ складає 1653335,52 грн., судові витрати в розмірі 2183 грн., а всього 1655519,12 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 03 червня 2013 року заява представника відповідача про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції як необґрунтоване, незаконне, ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Наголошує, що суд протягом тривалого часу належним чином не повідомляв йому та відповідачу про дату та час судових засідань, судових повісток не надсилав, до суду не викликав, зокрема не повідомляв про судове засідання, призначена на 24 квітня 2013 року, а тому не міг постановити заочне рішення, оскільки це суперечить вимогам ч.4 ст. 169 ЦПК України.

Вказує, що жодних листів ані поштою, ані через кур'єра відповідач та він, як представник останньої, не одержували.

Зазначає, що неодержання відповідачем кореспонденції не є підставою для подання оголошення про виклик відповідача в судове засідання.

Звертає увагу, що згідно ч. 10 ст. 74 ЦПК України публікація оголошення про проведення судового засідання та виклик відповідача до суду допускається лише в друкованому органі, визначеному у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказує, що в рішенні не зазначено, в якому саме друкованому засобі масової інформації було подано об'яву про виклик відповідача ОСОБА_4 та невідомо, чи належний друкований засіб масової інформації було використано з цією метою.

Вважає, що подання судом оголошення у пресі з метою повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи є порушенням судом чинного процесуального законодавства з метою якнайскоріше ухвалити рішення на користь Банку без участі відповідача, що ставить під сумнів об'єктивність та неупередженість суду під час розгляду справи.

Вважає, що розрахунок заборгованості за кредитним договором проведено з чисельними порушеннями норм чинного законодавства з боку Банку, в обґрунтування даної позиції до суду було надано копію розрахунку заборгованості за кредитним договором, виконаного економістом, проте суд цьому документу не надав належної правової оцінки.

Представник позивача у запереченнях на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на безпідставність доводів скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України: у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія доходить висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Провадження у справі було відкрито ухвалою судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 23 липня 2010 року за позовом ОСОБА_4 до ПАТ « Райффвйзен Банк Аваль» про розірвання договору споживчого кредиту, вимоги за яким нею в подальшому змінювались та уточнювались..

08 вересня 2010 року ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 і ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов ОСОБА_4 до ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» і позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині вимог до ОСОБА_8 були залишені без розгляду за заявами представників позивачів, про що судом постановлені відповідні ухвали від 23 вересня 2011 року і 23 січня 2012 року.

Ухвалою суду першої інстанції від 23 січня 2012 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними окремих пунктів кредитного договору, яка розглядалась Дзержинським районним судом міста Харкова.

Провадження у с праві було відновлено 03 жовтня 2012 року, оскільки ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 липня 2012 року вказаний позов ОСОБА_4 був залишений без розгляду.

ОСОБА_4 участь у справі брала через представників, яким нотаріально посвідченими довіреностями надавала повні повноваження на представництво її інтересів в судах України.

Про час і місце розгляду справи особи, які беруть участь у справі, повідомлялись належним чином. Представники ОСОБА_4 приймали участь в судових засіданнях, надавали пояснення по суті спірних правовідносин, заявляли клопотання.

Судова повістка, надіслана на адресу ОСОБА_4 про виклик до суду на 10-00 годину 08 квітня 2013 року повернулась без вручення за закінченням строку зберігання.

В судове засідання на 14-00 годину 24 квітня 2013 року відповідач була викликана через оголошення в пресі, яке було розміщено 20 квітня 2013 року в газеті «Слобідський край», тобто в друкованому засобі масової інформації, визначеному КМУ для Харківської області.

Вважаючи повідомлення ОСОБА_4 про час і місце розгляду справи неналежним, її представник в апеляційній скарзі не вказує які докази на спростування заявлених ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» вимог відповідачка та він , як її представник, були позбавлені можливості надати до суду.

Задовольняючи позовні вимоги «ПАТ Райффайзен Банк Аваль» суд першої інстанції виходив з того, що 11.06.2006 року між Акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачкою було укладено Генеральну кредитну угоду № 523 про надання ОСОБА_4 кредитних коштів в порядку та на умовах, визначених в ній та кредитних договорах, укладених в її рамках.

В рамках Генеральної кредитної угоди № 523 11 серпня 2006 року між Банком і ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/02/3-1300-06, відповідно до якого ОСОБА_4 на умовах строковості, платності і цільового використання був наданий кредит на придбання нерухомого майна в сум і 240 000 дол.США строком до 11 серпня 2013 року зі сплатою 13% річних за користування кредитом

П.6.1 Договору визначено, що у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати відсотків , Банк має право стягнути штрафні санкції, передбачені ст.10 Генеральної угоди, а саме: пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Додатковим договором між Банком і ОСОБА_4 за № 1 від 24.07.2008 року змінено предмет застави. 20.03.2009 року між сторонами укладено додатковий договір № 2, яким ОСОБА_4 було зобов»язано забезпечити страхування предмету застави та змінено графік погашення кредиту та відсотків. В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди № 3 від 18.02.2010 року та № 4 від 19.02.2010 року, якими змінювалися графік погашення заборгованості та тимчасово зменшувався розмір щомісячних платежів.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов»язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом станом на 15.06.2011 року утворилась заборгованість в розмірі 207 353,80 дол., що за офіційним курсом НБУ становить 1 653 335,52 грн. і складається з 172 779,47 дол.США - заборгованості за кредитом : 28 231,70 дол.США -заборгованість за спліти відсотків за користування кредитом; 3714,39 дол.США 29616,69 грн.) - пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 15.06.2010 року по 14.06.2011 року, 2 628,24 дол.США( 20956,27 грн.) - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

Нарахування заборгованості здійснено позивачем у відповідності до умов Генеральної угоди, кредитного договору та додаткових угод до цього договору, спеціальні строки позовної давності для стягнення пені враховані.

Рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 вказаної заборгованості відповідає обставинам справи і вимогам ст.ст.526,527,530,1050,1054 ЦК України. Питання про розподіл судових витрат вирішено судом у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

Посилання апелянта на розрахунок заборгованості, здійснений економістом, не впливає на думку судової колегії, оскільки вказаний висновок не можна вважати належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст.58,59 ЦПК України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судова колегія визнає, що рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303,304,п.1ч.1 ст.307, ст.ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя - Судді колегії -