АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/665/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : ч. 3 ст. 368 КК України Чепурний В.П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Шкреба Р. Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоШкреби Р.Д.

суддівНеділька М.І., Суходольського М.І.

з участю прокурораСуботіної С.А.

виправданої ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2013 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженка с. Дирдин, Городищенського району, Черкаської області

громадянка України, українка, освіта середньо-спеціальна, заміжня,

працювала головою Дирдинської сільської ради Городищенського

району, Черкаської області, на час розгляду справи відсторонена від

займаної посади, проживає: АДРЕСА_1, раніше судима

Городищенським районним судом Черкаської області 30.12.2010

року за ч. 2 ст. 367 КК України, до 2 років позбавлення волі з

позбавленням права обіймати керівні посади на держслужбі строком

на 1 рік. На підставі ст. 75 КПК України звільнено від призначеного

покарання на один рік, в скоєнні злочину передбаченого ч. З ст. 368

КК України,

виправдана в пред'явленні їй звинувачень у злочині, передбаченому ч.3 ст.368 КК України

Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд відносно ОСОБА_6 скасовано.

Постанову про відсторонення ОСОБА_6 від посади від 24.11.2011 року скасовано.

Вирішено долю речових доказів по справі.

в с т а н о в и л а :

Органом досудового слідства ОСОБА_6 ставилось за вину те, що вона працюючи на посаді сільського голови Дирдинської сільської ради Городищенського району Черкаської області, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, являючись представником влади, який займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з використанням своїх владних повноважень і службового становища, з метою особистого збагачення, з 03 листопада 2011 року по 14 листопада 2011 року вимагала від приватного підприємця ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 15 000 гривень за видачу вказаному підприємцю ордеру на знесення зелених насаджень, на території Дирдинської сільської ради Городищенського району Черкаської області.

Так, згідно обвинувального висновку вона, 09 листопада 2011 року, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, в приміщенні Дирдинської сільської ради Городищенського району Черкаської області, отримала від ОСОБА_8, першу частину обумовленої ними суми, а саме 2600 гривень, а 14 листопада 2011 року близько 14.00 год. ОСОБА_6, перебуваючи в приміщенні кафе «Вітерець», яке розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Крупська, 7/2, одержала від ОСОБА_8 в якості хабара другу частину обумовленої раніше суми, а саме грошові кошти в сумі 12 400 грн. за вирішення вищевказаного питання, при цьому загальна сума отриманого нею хабара складає 15000 грн., що у 30 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, з урахуванням податкової соціальної пільги для відповідного року, чим вчинила злочин, передбачений ч.3 ст. 368 КК України.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2013 року ОСОБА_6 виправдана у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.

Не погоджуючись з виправдувальним вироком суду, прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_9 подано апеляцію в якій він просить провести у справі часткове судове слідство, вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2013 року скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноти судового слідства, неправильного застосування кримінального та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, та постановити новий вирок яким визнати винною ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України з призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки, з конфіскацією особистого майна та з позбавленням 7 рангу державного службовця відповідно до ст.54 КК України та на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання остаточно до відбуття визначити 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки, з конфіскацією особистого майна та з позбавленням 7 рангу державного службовця.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримку своєї апеляції з вказаних у ній мотивів, виправданої ОСОБА_6 та її захисника, які просили залишити вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2013 року без зміни, вважаючи його законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. При цьому виправдувальний вирок, відповідно до вимог ч.1 ст.327 КПК України, повинен бути мотивований судом.

Відповідно до ст. 323 КПК України як обвинувальний, так і виправдувальний вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, й оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Із цього випливає, що суд під час розгляду справи повинен дослідити докази, як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудного, проаналізувати їх, та дати оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України, що також вказується в роз'ясненні, наведених в пунктах 16, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».

Проте ці та інші вимоги кримінально-процесуального закону під час розгляду справи в судовому засіданні не виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання щодо доведеності винуватості засудженої у вчиненні інкримінованого їй злочину належно не з'ясовані, із достатньою повнотою недосліджені, а тому вирок місцевого суду постановлений з порушенням вимог кримінально-процесуального закону України.

Обгрунтовуючи висновок про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_6 суд обрав вибірковий підхід до оцінки доказів і послався на показання виправданої в яких вона не визнавала себе винною даючи покази на спростування обвинувачення, але не приділив уваги тим обставинам, що орган досудового слідства на підтвердження обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні нею злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України обґрунтував низкою доказів, зокрема пізнавальним показанням ОСОБА_6, та показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

Крім того, судом не проаналізовано та не дано оцінку доказам, а саме:

- дані ордерів №22 від 07, 08, 11 листопада 2011 року та порубочної відомості, підписаними ОСОБА_6 (т.1 а.с. 16-19);

- дані прибуткового касового ордеру та квитанції до нього виданого ОСОБА_6 ОСОБА_15, про отримання нею 2600 грн. (т.1 а.с.134);

- дані стенограм розмов та відеозапису від 11.11.2011р., 13.11.2011 р., 14.11.2011 р. (т.1 а.с. 240-249).

Також судом не проаналізовано, та не дано оцінку показам ОСОБА_6 з приводу пред'явленого їй обвинувачення та свідка ОСОБА_12 які як на досудовому слідстві так і в судових засіданнях давали непослідовні та суперечливі покази щодо фактичних обставин справи, тобто не наведено належних мотивів, на підставі яких відкинув показання ОСОБА_6 та ОСОБА_12, які вони давали під час досудового слідства.

Тобто, висновки суду щодо оцінки показів підсудної ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 наведених у вироку ґрунтуються на неповному та однобічному дослідженні доказів, що є неприпустимим та ставить під сумнів правильність висновків суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що висновок суду про відсутність складу злочину є передчасним, оскільки зроблений без повного і всебічного дослідження всіх наявних у справі доказів у їх сукупності.

При таких обставинах, доводи прокурора, зазначені в його апеляційній скарзі, що вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповноту і неправильність судового слідства є слушними і обґрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи апеляції прокурора щодо необхідності проведення апеляційним судом судового слідства та постановлення нового вироку, є безпідставними, оскільки ці питання можуть бути вирішені під час проведення нового судового розгляду, направлення судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України та дослідження інших зібраних у справі доказів, після чого можливі зміни обвинувачення державним обвинувачем, а тому постановлення виправдувального вироку щодо ОСОБА_6 є передчасним, оскільки допущені судом порушення кримінально-процесуального закону перешкодили суду об'єктивно, повно та всебічно розглянути справу і винести законний та обґрунтований вирок.

Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити докази у справі, дати їм належну юридичну оцінку і на підставі даних доказів вирішити питання про винуватість чи не винуватість дій ОСОБА_6, а також звернути увагу на допущені недоліки, усунути зазначені порушення закону, повно і всебічно дослідити обставини справи та постановити обґрунтоване судове рішення.

При цьому мають бути перевірені всі викладені в апеляційній скарзі доводи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити частково.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2013 року, яким ОСОБА_6 виправдано за ч.3 ст. 368 КК України - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому його складі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :