ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.13 Справа № 904/5653/13

За позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м. Дніпропетровськ

до державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 141 490 979,83 грн.

Головуючий колегії Соловйова А.Є.

Судді: Первушин Ю.Ю., Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Шаровський С.А., довіреність №225/1001 від 18.05.2013

від відповідача: Миколюк Д.О., довіреність №16-04-01 від 02.01.2013

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» (надалі - Відповідач) про стягнення 100 374 341,11 грн. за договором №34Ц про постачання електричної енергії ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» для споживачів Дніпропетровської області від 01.01.2002.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судових засіданнях 08.08.2013, 22.08.2013 розгляд справи був відкладений відповідно на 22.08.2013, 10.09.2013 в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням в.о. голови суду №366 від 11.09.2013 визначено склад колегії по розгляду справи №904/5653/13 у складі трьох суддів: головуючий суддя Соловйова А.Є., судді - Золотарьова Я.С., Первушин Ю.Ю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2013 справа №904/5653/13 прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Соловйова А.Є., судді - Золотарьова Я.С., Первушин Ю.Ю.

21.10.2013 Позивач подав заяву вих. №22805/1001 від 17.10.2013 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 132 438 565,88 грн. в зв'язку зі збільшенням періоду, за який стягується заборгованість (липень, серпень, вересень 2013 року), та перерахунком 3% річних. Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 строк розгляду спору був продовжений до 26.11.2013 на підставі заяви Відповідача, відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

18.11.2013 Позивач подав заяву вих. №25453/1001 від 18.11.2013 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 141 490 979,83 грн. в зв'язку зі збільшенням періоду, за який стягується заборгованість (жовтень 2013 року), та перерахунком 3% річних. Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 05.11.2013 розгляд справи був відкладений на 21.11.2013 в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, в судовому засіданні 21.11.2013 оголошувалась перерва до 25.11.2013, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за активну електроенергію за період червень 2012 року - жовтень 2013 року, втрат за перетікання реактивної електроенергії за період травень-жовтень 2013 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №104-Ц про постачання електричної енергії ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» для споживачів Дніпропетровської області від 01.01.2002, лист вих. №1243-кд від 08.02.2011 про зміну номеру договору, Додаткову угоду до Договору, акти про використану електричну енергію за період з червня 2012 року по жовтень 2013 року, рахунки на оплату за період з червня 2012 року по жовтень 2013 року, реєстри виданих рахунків по активній електроенергії та реактивній електроенергії.

Позивач керуючись п.п.4.3., 4.6., 11.6.1. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вих. №25453/1001 від 18.11.2013, заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 133 084 103,20 грн., заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 435 377,30 грн., 3% річних в сумі 2 598 199,09 грн., інфляційні втрати в сумі 139 246,51 грн., пеню в сумі 5 234 053,73 грн.

Відповідач у відзиві вих. №16-04-2176 від 30.07.2013, відзиві на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 25.11.2013 позовні вимоги визнає частково - в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 133 084 103,20 грн., заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 435 377,30 грн., 3% річних в сумі 2 598 199,09 грн. В частині стягнення інфляційних втрат Відповідач заперечує, посилаючись на той факт, що Позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховані періоди, в яких мали місце дефляцій ні процеси. В обґрунтування заперечень щодо стягнення пені Відповідач зазначає, що 02.03.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Відповідача та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів (справа №38/5005/2001/2012), а отже, в силу ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом», вимоги Позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 25.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2002 відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «ДНІПРООБЛЕНЕРГО», найменування якого було змінено публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (Позивач, Енергопостачальник) та державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» (Відповідач, Споживач) уклали договір №104-Ц про постачання електричної енергії ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» для споживачів Дніпропетровської області (надалі - Договір).

Листом вих. №1243-КД від 08.02.2011 Позивач повідомив Відповідача про зміну з 31.01.2011 номеру Договору з №104-Ц на №34Ц. Текст договору залишився без змін.

Предметом Договору, відповідно до п.1.1., є постачання і передача електроенергії Енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії Споживачем.

Відповідно до п.2.9. Договору, підтвердженням фактичного обсягу спожитої Споживачем електроенергії за звітний місяць здійснюється сторонами за формою Звіту про спожиту електроенергію, що відображена у додатку 5, до 2 числа місяця, що настає за звітним.

Позивач протягом червня 2012 року - жовтня 2013 року в повному обсязі виконував зобов'язання за договором з постачання та передачі електроенергії Відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про використану електричну енергію за вказаний період, та не заперечується сторонами.

Згідно з п.4.2. Договору, в редакції додаткової умови 11.6.1. до Договору, остаточний розрахунок здійснюється за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання остаточного рахунку від Енергопостачальника.

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що Споживач здійснює економічну компенсацію втрат Енергопостачальника, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок Енергопостачальника протягом 5 днів після отримання рахунка Енергопостачальника.

Факт отримання Відповідачем рахунків на оплату за активну та реактивну електроенергію підтверджується реєстрами виданих рахунків за активної та реактивної електроенергії по Криворізькому РЕМ та Апостолівському РЕМ за 2012 та 2013 роки.

Проте Відповідач свої обов'язки в частині оплати за електроенергію виконав частково та з порушенням строків, встановлених Договором, в зв'язку з чим заборгованість Відповідача за відпущену у червні 2012 року - жовтні 2013 року активну електричну енергію складає 94 095 679,76 грн. по Криворізькому РЕМ, 38 988 423,44 грн. по Апостолівському РЕМ; заборгованість Відповідача по реактивній енергії за період травень-жовтень 2013 року складає 346 564,25 грн. по Криворізькому РЕМ, 88 813,05 грн. по Апостолівському РЕМ.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Відповідач визнав заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 133 084 103,20 грн. та заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 435 377,30 грн. повністю, а отже позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період з червня 2012 року по жовтень 2013 року в сумі 133 084 103,20 грн. та заборгованості за реактивну електричну енергію за період з травня 2013 року по жовтень 2013 року в сумі 435 377,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних - 2 598 199,09 грн. (за загальний період прострочення з 13.07.2012 по 14.11.2013) та інфляційні втрати у розмірі 139 246,51 грн. (за загальний період прострочення з 13.08.2012 по 16.07.2013).

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за відпущену активну електричну енергію, компенсації втрат з перетікання реактивної електроенергії, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 2 598 199,09 грн. та інфляційних втрат у сумі 139 246,51 грн.

Твердження Відповідача, що Позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховані періоди, в яких мали місце дефляцій ні процеси, суд вважає необґрунтованим, оскільки воно не відповідає дійсності. Розрахунок інфляційних втрат здійснений Позивачем відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за весь час прострочення - до моменту звернення з позовною заявою до суду (22.07.2013).

Відповідно до п.4.6. Договору, у разі несвоєчасних розрахунків Споживач на момент погашення заборгованості сплачує Енергопостачальнику пеню за кожний день прострочення платежу за споживання електроенергії у розмірі подвійної величини облікової ставки НБУ.

Позивач нарахував Відповідачу пеню в сумі 5 234 053,73 грн. (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, загальний період нарахування з 13.07.2012 по 16.07.2013).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені здійснений відповідно зазначеним вище приписам законодавства.

В той же час, судом встановлено, що 02.03.2012 господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство Відповідача та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів (справа №38/5005/2001/2012)

Відповідно до положень статті 1 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржникові, стосовно якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи зі змісту Закону, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2012 порушено провадження у справі №38/5005/2001/2012 про банкрутство ДПП «Кривбаспромводопостачання» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення пені в сумі 5 234 053,73 грн., яка нарахована за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, що виникла після введення мораторію. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.10.2013 у справі №28/5005/3240/2012.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 15-а, код ЄДРПОУ 00191017) на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) 133 084 103,20 грн. (сто тридцять три мільйони вісімдесят чотири тисячі сто три гривні 20 копійок) заборгованості за активну електроенергію, 435 377,30 грн. (чотириста тридцять п'ять тисяч триста сімдесят сім гривень 30 копійок) заборгованості за реактивну електроенергію, 2 598 199,09 грн. (два мільйони п'ятсот дев'яносто вісім тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 09 копійок) 3% річних, 139 246,51 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч двісті сорок шість гривень 51 копійка) інфляційних втрат, 66 274,20 грн. (шістдесят шість тисяч двісті сімдесят чотири гривні 20 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.12.2013.

Головуючий колегії А.Є. Соловйова

Суддя Ю.Ю.Первушин

Суддя Я.С.Золотарьова