Справа № 2-а-47/2008р.

                                                             П О С Т А Н О В А

                                                     І М Е Н ЕМ    У К Р А Ї Н И

26 лютого 2008 року.  Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:   

                                        головуючого судді Білокур В.І.,

                                                    при секретарі          Чміль С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Прилуки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ,

                                                            В С Т А Н О В И В:

Позивачка в своїй позовній заяві вказує, що відповідно до положень Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”  вона, як учасник війни має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Однак,  відповідачем зазначена допомога за період 2005 - 2007 років виплачувалася не в повному обсязі, зокрема,  у 2005 та 2006 роках їй було виплачено по 50 грн. а у 2007 році  55 грн.. Таким чином  недоплачена сума допомоги за  2005-2007 роки становить 3148 грн. 18 коп., яку і просить стягнути позивачка в її користь з відповідача,посилаючись на наведені вище обставини.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлений позов, а представник відповідача таких вимог не визнав з тих мотивів, що допомога була виплачена позивачці відповідно до вимог чинного законодавства .

Заслухавши  пояснення представників сторін та дослідивши інші матеріали  справи. суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно до положень ч.5 ст. 14 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту “ від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон) учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що  позивачка ОСОБА_1 являється учасником війни, що підтверджується посвідченням ( а.с.9) і відповідно до положень  ч.5 ст. 14 Закону має право на отримання щорічно до 5 травня  разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти того, що позивачу  даним законом  передбачена виплата як учаснику війни разової грошової допомоги  в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, але  ствержував, що така виплата  допомоги в трикратному розмірі мінімальної пенсії за віком не була передбачена державними бюджетами України 2005-2007 років і кошти для реальних виплати допомоги в зазначеному розмірі фактично не виділялися. 

Із довідки управління праці та соціального захисту населення Прилуцької райдержадміністрації ( а.с.14) вбачається, що ОСОБА_1  відповідно до Закону України “ Про статус  ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту “ виплачено разову грошову допомогу до 5 травня в 2005 та 2006 роках в сумі 50 грн. а в 2007 році в сумі 55 грн..

Саме про названий в довідці розмір проведених фактично виплат ствержували і представники сторін в судовому засіданні.

            Відповідно до положень ст.8 Конституції України в Україні  визнається і діє принцип

Верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати

їй.

            Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними особами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої ст. 6 ч. 2 , ст. 19 ч.1, ст. 68 Конституції України вони є  загальнообов”язковими, однаковою мірою повинні додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою соціальних зобов”язань щодо окремих осіб ставить громадян в нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно приводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

            Зупинення дій положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст і обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України ( лише в умовах воєнного або надзвичайного стану в певний строк).

            Рядом Рішень Конституційного Суду України роз”яснено, що окремі положення  Законів про  Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій є такими, що не відповідають Конституції України.

            Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України, ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про  Державний бюджет України є вичерпним, а тому цей Закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов”язків, пільг, компенсацій і гарантій передбачених іншими законами України, зокрема і Законом України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання соціальних відносин.

            За змістом положень ч.2,3 ст. 22    Основного Закону України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призвели б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

            Отже, встановлення Законами України “ Про  Державний бюджет України...” відповідно на 2005, 2006 та 2007роки розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, виходячи з обсягу видатків, виділених на цю  мету при формуванні показників Державного бюджету, обмежило обсяг прав громадян визначених  Законом України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Залишивши незмінним зміст права на отримання щорічної разової грошової допомоги, Закони України “ Про Державний  бюджет України ...”  відповідно на 2005,2006 та 2007роки  звузили обсяг цього права, встановивши інший (менший) розмір такої виплати і водночас фактично скасували конституційну гарантію забезпечення належних умов існування ветеранів війни.

            Таким чином в даному випадку необхідно керуватися положеннями Закону України             “Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту” а не положеннями Законів України” Про державний бюджет України ....” відповідно на 2005,2006 та 2007 роки.

            Згідно приписам ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд, застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

            Конституцією України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина. Її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов”язком держави (стаття 3), права і свободи людини є є невідчуджуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

            Окрім того, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007року №8 “Про незалежність судової влади” звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина  а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1п.19).

За таких обставин суд не вважає заслуговуючою на увагу позицію відповідача про відсутність правових підстав задовольнити вимоги позивачки, а тому, враховуючи фактично отриманий розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачкою  на загальну суму 155грн. (по 50грн. в 2005-2006р.р. та 55грн. в 2007р.) та відповідно установлені розміри мінімальної пенсії за віком на момент проведення таких виплат за відповідний період, необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки: за 2005рік  946грн. (332грн. х 3 - 50грн.), за 2006рік 1027грн. (359грн. Х 3 - 50грн.), за 2007рік 1175грн.33коп. (410,06 грн. Х 3 - 55грн.), а всього 3148грн. 18 коп..

На підставі викладеного та ст.ст.3,6,8,19,21,22,95 Конституції України, ст.2ч.3, ст.14ч.5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993року,ст. 38 Бюджетного Кодексу України, керуючись ст. ст.9, 69, 70,71, 94, 163, 186 КАС України, суд  -

                                                П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької райдержадміністрації Чернігівської області - задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1   недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за період 2005 - 2007 років в сумі  3148 грн. 18  коп.,  сплачений судовий збір в сумі 3(три) грн. 40коп. та  80(вісімдесят)грн. за надання правової допомоги, а всього 3231(три тисячі двісті тридцять один )грн. 58 коп..

            Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5ст.186 КАС України.

            Суддя                                                                                                       Білокур В.І.