Справа № 344/3746/13-а
Провадження № 2-а/344/374/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого - судді : Максимчина Ю.Д.
секретаря : Федорак Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" до виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання незаконними і недійсними рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради № 35 від 13.09.2008 року і свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради 18.11.2008 року та скасування запису в Реєстрі прав на нерухоме майно,-
В С Т А Н О В И В:
ТзОВ "Х-Адванс" звернулося в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними і недійсними рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради № 35 від 13.09.2008 року і свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради 18.11.2008 року та скасування запису в Реєстрі прав на нерухоме майно.
Ухвалою суду від 16.04.2013 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1.
В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутності, позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання в чергове не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дати та час судових засідань. З огляду на таке, та положення ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом проведено розгляд даного адміністративного позову за відсутності відповідача.
Окрім того, 04.04.2013 року на адресу Івано-Франківського міського суду надійшла заява за підписом голови Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради згідно якої Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міської ради та її виконавчий комітет повністю визнають заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс» адміністративний позов та просить суд її визнання прийняти (а.с. 39-40).
Розглянувши дану заяву в судовому засіданні, з огляду на положення ч.4 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не може прийняти таке визнання адміністративного позову і вимушений продовжити розгляд адміністративної справи, оскільки оскаржуване рішення відповідача стосується не лише прав та обов'язків останнього, а й прав, свобод та інтересів залученої судом третьої особи, яка правом визнати позов не наділена, проте, наділена правом участі у відповідному судовому провадженні.
Третя особа, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору і була залучена судом до участі в справі на стороні відповідача, як і її представник, в судове засідання також не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про місце, дати та час судових засідань. З огляду на таке, враховуючи відсутність обставин визначених п.1 ч.1 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також беручи до уваги положення ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин належно повідомлених про судове засідання третіх осіб та їх представників також не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити
Згідно ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Як слідує із змісту ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що оскаржуване Рішення №35 «Про оформлення права власності» від 13.09.2008 року прийнято Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради на підставі заяви ОСОБА_1, що надійшла 08.08.2008 року за №К/499.
Згідно вищевказаних документів, оформленню підлягало право власності ОСОБА_1 в гаражному кооперативі ФОК «Кристал» ВАТ «Родон» на гараж НОМЕР_2, ряд ІV, як об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, як встановлено судом з матеріалів справи, гаражного кооперативу ФОК «Кристал» ВАТ «Родон» ніколи не існувало, а земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, на якій і встановлено гараж, починаючи з 1996 року весь час перебувала в постійному користуванні ВАТ «Родон» та користуванні його філії ФОК «Кристал» ВАТ «Родон».
Будучи офіційним землекористувачем відповідною земельною ділянкою чиє право підтверджувалося в т.ч. Державним Актом на право постійного користування землею серія ІФ від 13.05.1996 року зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2, 21.07.1998 року ВАТ «Родон» одержало дозвіл на будівництво тимчасово, терміном на 5 років, гаражної автостоянки на власній території перспективного розширення підприємства на АДРЕСА_1 (рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.07.1998 року №287 «Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування міськвиконкому»).
07.03.2008 року відповідна земельна ділянка з цільовим призначенням «для обслуговування гаражної стоянки автомобілів» була викуплена ВАТ «Родон» у Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстрованого в реєстрі за №1159, а починаючи з 25.10.2012 року перейшла у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс», про що свідчить Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №657804 від 25.10.2012 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №261010002000107.
Згідно п.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Пп.10) п. «б» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції діючій станом на дату винесення оскаржуваного рішення, виконавчим органам сільських, селищних, міських рад було делеговано повноваження щодо здійснення обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Підстави та порядок вчинення відповідних дій на момент винесення оскаржуваного рішення, регламентувалися Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року N7/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за N157/6445.
Згідно п.1.6 Тимчасового положення, реєстрації підлягали права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягали реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.
Абз.1 пп.«а» п.6.1 Тимчасового положення визначалося, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна могло проводитись з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна виключно за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах, згідно п.2.1 Тимчасового положення, покладалася безпосередньо на заявника (власника нерухомого майна).
З заяви ОСОБА_1 вбачається, що правові підстави свого звернення в розрізі норм Тимчасового положення останнім зазначено не було, як і не було долучено до заяви жодних документів, які б свідчили про обґрунтованість такого звернення. Зокрема, до заяви не було долучено жодного з документів визначених абз.1 пп.«а» п.6.1 Тимчасового положення.
Як зазначив позивач, жодних правовстановлюючих документів на користування, чи тим паче забудову відповідної земельної ділянки, у ОСОБА_1 ніколи не було. Не спростував даного твердження а ні сам ОСОБА_1, а ні Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міської ради, як єдиний орган місцевого самоврядування, який наділений відповідними повноваженнями щодо розпорядження землями розташованими на своїй території.
Окрім того, судом взято до уваги і той факт, що згідно ч.1 ст.24 та ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій», який регламентував порядок проведення відповідних робіт до моменту здійснення оскаржуваної реєстрації, будівництво об'єктів містобудування могло здійснюватися фізичними та юридичними особами, виключно на земельних ділянках, що належали їм на праві власності чи користування і виключно на підставі дозволу на будівництво об'єкта містобудування отриманого у визначеному порядку від виконавчих органів відповідних рад.
Маючи рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, погоджену проектну документацію та документ, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою замовник набував право на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт, замовлення комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови та отримання на підставі вище вказаних документів дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно Закону, дозвіл на виконання будівельних робіт - вважався єдиним документом, що засвідчував право як забудовника так і підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважалося самовільним будівництвом і тягнуло за собою відповідні правові наслідки.
Як зазначається в ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
Як встановлено судом, в супереч вимог чинного на той час законодавства, а ні дозволу на будівництво будь-яких об'єктів містобудування, а ні дозволу на виконання будівельних робіт у ОСОБА_1 не було. Не складався і акт комісії про прийняття об'єкту та введення його в експлуатацію. Жодних доказів зворотного суду надано не було, що на його думку є нічим іншим як свідченням самочинності будівництва оформлення права власності на яке є предметом оскарження в даній справі.
Беззаперечним свідченням вище наведеному суд вважає долучену позивачем 02.10.2013 року копію постанови Львівського апеляційного господарського суду по справі №909/226/13-г від 27.08.2013 року за первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс» та Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради про визнання за ним права користування земельною ділянкою на якій розташовано оформлений за ним на праві власності гараж, та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс» до ОСОБА_1 про знесення належного ОСОБА_1 гаражу НОМЕР_2, ряд ІV, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Як зазначено в мотивувальній частині вище вказаного судового рішення, відповідний об'єкт нерухомого майна збудовано ОСОБА_1 в супереч вимог чинного законодавства на земельній ділянці яка не була відведена йому для цих цілей та без жодних на те дозвільних документів (самочинно збудовано) в наслідок чого судом в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено та винесено рішення про примусове знесення самочинно збудованого гаражу за кошт його власника.
Згідно ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на таке, факт самочинності здійсненого ОСОБА_1 будівництва гаражу додаткового доказування не потребує, оскільки вже встановлений рішенням суду, що набрало законної сили.
Ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Як вже зазначалося, згідно ст.376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. З огляду на таке, та враховуючи вище вказані обставини, суд приходить до висновку, що рішення Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради про оформлення права власності за ОСОБА_1 на самочинно збудований ним гараж є незаконним і підлягає скасуванню, а заявлений позов - задоволенню в повному обсязі.
На підставі наведеного, відповідно до ч.3 ст.24, ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.376 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 71, 72, 159, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задоволити.
Визнати незаконним та недійсним рішення №35 виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 04356194) від 13.09.2008 року «Про оформлення права власності» в гаражному кооперативі ФОК «Кристал» ВАТ «Родон»: на гараж НОМЕР_2, ряд IV, на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати незаконним та недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.11.2008 року видане Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 04356194) на підставі рішення №35 виконавчого комітету Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 13.09.2008 року на ім'я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_1, гар.НОМЕР_2.
Скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно - гараж (реєстраційний номер: 25448732) за адресою: АДРЕСА_1, гар.НОМЕР_2 за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), здійснену 19.11.2008 року номер запису: 3814 в книзі: 19 про що зобов'язати внести відповідний запис до відповідного державного реєстру.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ю.Д. Максимчин