Справа № 1-23/2008р.

                                                

                                   В  И  Р  О  К

                                                        І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

           

 22 січня 2008 року.  Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:   

                                    головуючого судді   Білокур В.І.,

                                    при секретарі            Тищенко О.М.,

                                    з участю прокурора  Сухонос А.В.,

                                    адвокатів      ОСОБА_5 ОСОБА_6,

                                    потерпілого         ОСОБА_4   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Прилуки кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Прилуки Чернігівської області,  українець, гр-н України, освіта середня, військовозобов¢язаний, не працюючий, неодружений, перебуває у цивільному шлюбі і має на вихованні малолітню дитину, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий,  за ст.ст. 121ч.2, 309ч.1 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м.Хива Шахри, Хорезмська область Республіка Узбекистан, узбек, громадянин Узбекистану, освіта середня-спеціальна,  не працюючий, одружений і має на вихованні трьох неповнолітніх дітей, мешканець АДРЕСА_2, (тимчасово проживаючий в АДРЕСА_3), раніше не судимий,     за ст. 296ч.1 КК України, --

 

                                                                В С Т А Н О В И В :

 

Підсудний ОСОБА_1, 28 вересня 2007 року близько 21 год. 30 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп¢яніння на території парку “Будмаш” в м.Прилуки, з мотивів особистих неприязних стосунків з ОСОБА_7  наніс останньому багаточисельних ударів кулаками та обутими ногами у різні частини тіла і по голові, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеня, лівобічної субдуральної гематоми, перелому тім¢яної кістки зліва, церебро-термінальної коми, від яких наступила смерть потерпілого ОСОБА_7  в реанімаційному відділенні Прилуцької міської лікарні 03.10.2007 року.

Крім того, 02.10.2007 року під час проведення огляду в помешканні ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, в кімнаті за кріслом працівники міліції виявили та вилучили дванадцять рослин коноплі, які він придбав  зірвавши на полі поблизу с.Малківка Прилуцького району (невстановлений органом досудового слідства час), перевіз їх до місця свого проживання та  зберігав як наркотичний засіб для особистого вживання, без мети збуту. Згідно висновку експерта вказані рослини є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуаною), загальною вагою у невисушеному стані 750 г.

Підсудний ОСОБА_2, 28 вересня 2007 року близько 21 год. 30 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп¢яніння на території парку “Будмаш” в м.Прилуки, в присутності сторонніх осіб, з метою приниження гідності раніше незнайомого йому ОСОБА_7 та за рахунок цього самоутвердитись серед своїх знайомих, виражаючи явну неповагу до суспільства, з хуліганських мотивів, безпричинно наніс ногою удар в обличчя останньому, спричинивши тим самим забійну рану нижньої губи зліва, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В судовому засіданні обидва підсудні  ОСОБА_1 і ОСОБА_2   повністю визнали себе винними у скоєнні злочинів інкримінованих у винність кожному із них, при цьому в судовому засіданні дали наступні пояснення:

Підсудний ОСОБА_1 пояснив, що приблизно 20-21 вересня 2007року мама ОСОБА_7 викрала у нього мобільний телефон, який обіцяла повернути. Тому, 28.09.2007року близько 21год. вечора він перебуваючи у стані алкогольного сп”яніння на території парку “Будмаш” разом зі своєю цивільною дружиною  ОСОБА_8 та своїми знайомими ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 викликав ОСОБА_7, щоб вирішити питання про повернення викраденого телефону. Через 30 хв. до них на двох мопедах приїхали ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ще один незнайомий йому хлопець. Він у сторону відійшов з ОСОБА_7, але останній став заперечувати повернення телефону, а тому він спочатку вдарив ОСОБА_7 кулаком в обличчя від чого той упав на асфальт на спину і можливо при цьому вдарився затилком об асфальт. Після цього продовжував наносити  удари обутими ногами по голові, таким чином наніс близько 4-х ударів і помітив, що в нього з рота пішла кров і хтось із хлопців відтягнув його від ОСОБА_7, але він вирвався і підбігши до лежачого ОСОБА_7 який намагався підвестися бив іще його ногами по всьому тілу. Після цього ОСОБА_7  посадили на лавку, але підійшов узбек ОСОБА_2 і безпричинно наніс удар ногою в область обличчя ОСОБА_7, від чого той упав спиною на асфальт вдарившись при падінні затилком на асфальтне покриття пішохідної доріжки. Після цього ОСОБА_7 підвели, посадили на мопед та відвезли додому. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_7 з дому забрали до лікарні каретою швидкої допомоги де той і помер через декілька днів.

Крім того, по іншому епізоду обвинувачення про незаконний обіг наркотичних засобів, підсудний ОСОБА_1 пояснив, що він вживав наркотичні засоби (конопля) шляхом куріння і в кінці вересня чи на початку жовтня поточного року він зірвав на полі поблизу с.Маківка більше десятка рослин коноплі, які перевіз до місця свого проживання та  зберігав у квартирі як наркотичний засіб для особистого вживання, без мети збуту. Під час огляду житлового приміщення 02.10.2007 року працівники міліції в присутності понятих виявили та вилучили дванадцять рослин коноплі, при тому він пояснив походження цих наркотиків як йому належних.

Він щиро розкаюється у вчинених злочинах, частково прийняв міри через своїх родичів щодо відшкодування збитків потерпілому і просить не застосовувати суворої міри покарання.

            Підсудний  ОСОБА_2 пояснив,  що 28.09.2007 року він разом із вищеназваними молодими особами відпочивав у парку, розпивали спиртні напої. Потім до них на мопедах під¢їхали четверо молодих людей, яких він практично не знав. ОСОБА_1 став виясняти відносини із новоприбулим ОСОБА_7 із-за якогось телефону і вдарив того кулаком в обличчя, після чого продовжував далі бити ногами лежачого на землі. Їх розборонили і ОСОБА_1 знову став говорити з ОСОБА_7 про телефон, а потім знову бив останнього руками та ногами по тілу та голові. ОСОБА_1 знову відтягнули від ОСОБА_7, а він (ОСОБА_2) після цього підійшов до лавки та безпричинно наніс удар ногою в обличчя потерпілому ОСОБА_7, від чого той упав назад на асфальт, чи вдарився при цьому головою він не знає. Раніше він особисто з потерпілим ОСОБА_7 знайомий не був і ніяких стосунків не підтримував, а тому він не може пояснити навіщо  того ударив, чим було порушено громадський порядок.

Він щиро розкаюється у вчинених злочинах, частково прийняв міри через своїх родичів щодо відшкодування збитків потерпілому і просить не застосовувати суворої міри покарання.

 

            Окрім особистого визнання вини самими підсудними ОСОБА_1 і ОСОБА_2, їх винність у скоєнні кожним вищеуказаних злочинних дій підтверджується іншими доказами, що досліджені в судовому засіданні.

            Так, потерпілий ОСОБА_14 суду пояснив, що померлий 03.10.2007року в реанімаційному відділенні Прилуцької міськлікарні ОСОБА_7 був його рідним молодшим братом. На час розглядуваний подій 28.09.2007року він особисто не перебував в м.Прилуках, але про обставини заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень від яких наступила смерть його брата він дізнався пізніше, зі слів очевидців тих подій. На час розгляду справи в суді, родичі підсудних повністю відшкодували йому заподіяну матеріальну шкоду, а моральна шкода залишається невідшкодованою на цей час, унаслідок чого він підтримує позовні вимоги про стягнення 50тис.грн. солідарно з обох підсудних.

            Допитані в судовому засіданні свідками ОСОБА_15., ОСОБА_11., ОСОБА_9, ОСОБА_16., ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_17. пояснили, що всі вони були очевидцями розвитку подій 28 вересня 2007року на території  парку “Будмаш” в м.Прилуки, де ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп¢яніння мав претензії щодо неповернення телефону ОСОБА_7, із-за чого  наніс останньому багаточисельних ударів кулаком та обутими ногами у різні частини тіла і по голові, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження. Крім того, вищеназвані свідки підтвердили факт безпричинного нанесення одного удару потерпілому ОСОБА_7 зі сторони присутнього там узбека ОСОБА_2, тобто, порушення громадського порядку.

            Протоколом огляду місця події скоєних злочинів та фототаблиці до нього, із якого вбачається конкретні обставини місця розташування на території парку “Будмаш” в м.Прилуки, де відбувалося побиття ОСОБА_7. (а.с.11-14).

Висновком судово-медичного експерта за №311 від 27.11.2007року, із якого вбачається  комплекс тілесних ушкоджень заподіяних потерпілому ОСОБА_7, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та відповідають по давності їх спричинення 28.09.2007року. Експерт висновує, що смерть наступила внаслідок отримання комплексу ударів в область голови і між отриманими тілесними ушкодженнями та смертю потерпілого мається прямий причинний зв”язок. (а.с.67-72).

 З метою одержання роз”яснення та доповнень до вищевказаного Висновку експерта №311 на досудовому слідстві був допитаний експерт ОСОБА_18, який уточнив про можливий характер заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7, що нанесені кожним з підсудних і наступивших наслідків. Зокрема, експерту указує на те, що від дії удару нанесеного ОСОБА_2 було заподіяно легке тілесне ушкодження, а тяжкі наслідки для здоров”я ОСОБА_7 і смерть останнього наступила саме від сукупності ударів нанесених ОСОБА_1 в область голови. (а.с.106,107).

В ході відтворення обстановки і обставин події скоєння злочину, що було проведено в ході досудового слідства окремо за участю кожного з обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, підтверджуються вищевикладені обставини щодо спричинення потерпілому ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень саме від дії ударів першого підсудного, і легкого тілесного ушкодження від дії одного удару нанесеного другим підсудним. (а.с.150-153; 200-204).

Крім того, винність підсудного ОСОБА_1 в частині незаконного обігу наркотичних засобів підтверджується наступним :

Свідок ОСОБА_19. в судовому засіданні, а свідок ОСОБА_19. на досудовому слідстві (покази якого досліджені шляхом оголошення в суді - (а.с.104) - підтвердили винність підсудного ОСОБА_1 у незаконному обігу наркотичних засобів, зокрема, перший свідок указує про дійсне придбання в кінці вересня чи на початку жовтня 2007року Ленькарельським шляхом зірвання на полі поблизу с.Маківка більше десятка рослин коноплі які перевіз до місця свого проживання, а другий свідок був понятим під час вилучення 02.10.2007року працівниками міліції вищеназваних наркотичних засобів (коноплі) із приміщення квартири за місцем проживання ОСОБА_1, де в його присутності останній пояснював походження наркотиків як йому належних.

Протоколом огляду місця події від 02.10.2007року про те, що за місцем проживання ОСОБА_1 у приміщенні будинку  АДРЕСА_4 було виявлено і вилучено наркотичний засіб - 12 рослин коноплі. ( а.с.29).

Постановами слідчого від 26.10.2007року вилучені наркотичні  засоби  були визнані речовими доказами по даній справі,  приєднані до матеріалів справи в якості таких та згідно квитанції за №007222 від  26.10.2007року передані на зберігання в камеру схову речових доказів Прилуцького МРВ УМВС.  (а.с. 30,31).

Відповідно до висновку проведеної по справі  судово-хімічної експертизи №946 від 18.10.2007року установлено, що вилучені у підсудного ОСОБА_1 рослини є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуаною), загальною вагою у невисушеному стані 750 г. (а.с.44-47).

Суд, оцінивши в сукупності всі вищенаведені докази по даній справі та керуючись роз”ясненнями п.п.22,26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003року №2 “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров”я особи” приходить до висновку про доведеність умисної форми вини  у діях підсудного ОСОБА_1 при заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, а ставлення винного до настання смерті характеризується необережністю, при чому наявний причинно-наслідковий зв”язок поміж такими умисними діями підсудного ОСОБА_1 у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень із фактично наступившими наслідками -  смертю потерпілого ОСОБА_7.

За таких обставин суд вважає, що органи досудового слідства правильно кваліфікували дій підсудних :

- ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, передбачених ст. 121 ч. 2 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для  життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого та за ст.309ч.1 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту;

-  ОСОБА_2 за ст.296 ч.1 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю,   за що обидва підсудні і повинні нести кримінальну відповідальність.

            Вирішуючи питання про призначення покарання, суд у відповідності до ст.65 КК України бере до уваги тяжкість одного із скоєних злочинів підсудним ОСОБА_1 (ст.121ч.2 КК України) та особу обох підсудних, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності, характеризуються позитивно і те, що ОСОБА_1 має на вихованні одну малолітню дитину, а ОСОБА_2 троє неповнолітніх дітей.                                             

            Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом”якшують покарання підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є їх щире каяття у скоєному і часткове відшкодування заподіяної шкоди потерпілому до часу постановлення судового рішення у даній справі.             Крім того суд враховує ті обставини, що обидва підсудні в судовому засіданні попросили вибачення у потерпілого і запевнили у найближчий час добровільно відшкодувати йому решту суми заподіяної моральної шкоди і те, що батько ОСОБА_2 є інвалідом 2групи і в даний час тяжко захворів.  

            У відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2  є вчинення злочинів у стані алкогольного сп”яніння (ч.1п.13ст.67 КК).

Тому, суд вважає  необхідним призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі у межах санкції інкримінованих статтей ближче до мінімального строку, що буде достатнім і необхідним для його виправлення та перевиховання, а ОСОБА_2 у межах санкції інкримінованої статті у вигляді арешту.

По справі заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_14 про стягнення з підсудних солідарно 1700грн. матеріальних витрат понесених на лікування брата ОСОБА_7 та 50тис.грн. моральної шкоди, заподіяння якої обґрунтовує тим обсягом моральних переживань і втрат немайнового характеру, що наступили у зв”язку зі смертю останнього.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_14 зменшив свої вимоги, заявивши про відшкодування йому родичами підсудних у добровільному порядку 2500грн. матеріальної шкоди, а тому, просив суд стягнути з підсудних лише 50000грн. моральної шкоди.

Суд приходить до висновку задовольнити цю вимогу позивача на підставі ст.ст.23,1167 ЦК України шляхом стягнення з  підсудного ОСОБА_1 48000грн. моральної шкоди та підсудного ОСОБА_2 2000грн. на відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_14, що буде відповідати засадам розумності, справедливості та виваженості враховуючи той обсяг спричинених моральних страждань потерпілому у зв”язку із втратою рідного брата і наступившими для нього негативними наслідками немайнового характеру із врахуванням ступеня винності  кожного підсудного, а відтак і конкретно визначеного (вищеназваний) розмір стягнень окремо з кожного  підсудного на відшкодування потерпілому такої шкоди.

 

            Судові витрати по даній справі складають 146грн. 46коп. за проведення судово-хімічної експертизи необхідно стягнути з підсудного ОСОБА_1 за правилами ст.93 КПК України, оскільки для доказування його винності проводилася по справі.

 

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст.81 КПК України.

 

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

 

 

                                                            З  А  С  У  Д  И  В  :

 

            ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні ним злочинів, передбачених ст.ст.121ч.2, 309ч.1 КК України і призначити йому покарання:

·         по ст.121ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі,

·         по ст.309ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів,  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 7(семи) років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу залишити попередню - взяття під варту із утриманням його в СІЗО №31 м.Чернігова Державного Департаменту України з питань виконання покарань, а строк призначеного покарання рахувати з часу взяття його під варту - 02 жовтня 2007 року.

 

            ОСОБА_2, визнати винним в скоєнні ним злочину передбаченого ст.296ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3(трьох) місяців 20 днів арешту.

Зарахувати засудженому  ОСОБА_2 в строк відбуття покарання  тримання його під вартою в СІЗО №31 м.Чернігова Державного Департаменту України з питань виконання покарань із 02 жовтня 2007року по 22 січня 2008року включно і вважати його повністю відбувшим строк призначеного судом покарання. Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 скасувати, негайно звільнити його з під варти із залу суду.

 

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 48000(сорок вісім тисяч)грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

 

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 2000(дві тисячі)грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

 

Стягнути з ОСОБА_1 146(сто сорок шість)грн. 46коп. на користь держави судових витрат за проведення експертизи по справі.

 

Речові докази по справі:

-  наркотичні  засоби які знаходяться на зберіганні в камері схову Прилуцького МРВ УМВС за квитанцією №007722 від 26.10.2007р. (а.с.31)  - знищити   як предмети зайняття наркоманією.

           

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний  суд на протязі 15 діб з дня його проголошення, а засудженими в той-же строк з часу вручення копії вироку.

 

Головуючий суддя                                                                                          Білокур В.І.