УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 101/1519/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Прищепа А.В.

№ провадження: 22-ц/190/6761/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.

27 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Руснак А.П.,

Суддів:Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,

При секретарі:Рижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Алуштинського міського суду АРК від 24 липня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що з квітня 2005 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Під час шлюбу ними було придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 АРК, право власності на яку було зареєстровано за відповідачкою. 17 січня 2012 року шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано. У зв'язку з цим, ОСОБА_6 просить визнати зазначену квартиру спільним сумісним майном подружжя, набутим у період шлюбу з відповідачкою, припинити право власності на вказану квартиру в цілому за ОСОБА_7, визнати за позивачем право власності на 1/2 частину квартири та визнати за відповідачкою право власності на 1/2 частину вищевказаної квартири.

Рішенням Алуштинського міського суду АРК від 24 липня 2013 року позов ОСОБА_6 - задоволено.

Квартиру АДРЕСА_1 визнано спільним сумісним майном, набутим у період шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Припинено право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому за ОСОБА_7.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Додатковим рішенням Алуштинського міського суду АРК від 01 жовтня 2013 року доповнено рішення Алуштинського міського суду АРК від 24 липня 2013 року. Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 3 441 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про збільшення її частки у праві власності на спірну квартиру. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що спірна квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки право власності на квартиру у відповідачки виникло у період шлюбу з позивачем ОСОБА_6, тому вона підлягає поділу між ними в рівних частках.

З висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується як с такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 23 квітня 2005 року між позивачем - ОСОБА_6 та відповідачкою - ОСОБА_7 укладено шлюб (а.с.7). Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час шлюбу, а саме 28 листопада 2003 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Алафітон» укладено договір про пайову участь у будівництві житлового будинку, з послідующим набуттям права власності на двокімнатну кв. АДРЕСА_1 (а.с.104-106). На виконання зазначеного договору 21 грудня 2006 року відповідачкою на розрахунковий рахунок ТОВ «Алафітон» перераховані грошові кошти в розмірі 174982,50 грн. (а.с.102). Рішенням Алуштинського міського суду АРК від 21 грудня 2009 року за відповідачкою визнано право власності на зазначену спірну квартиру (а.с.10-11). Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2012 року шлюб між позивачем - ОСОБА_6 та відповідачкою - ОСОБА_7 розірвано (а.с.8-9).

Згідно із ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

У пункті 23 постанови від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вирішуючи спори між подружжям про майно, спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Таким чином, збільшення частки майна на користь того з подружжя, з ким проживає дитина, можливе при наявності певної умови - якщо розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування.

За змістом ст. ст. 181, 182, 183, 184, 189 СК України аліменти - кошти на утримання дитини, розмір яких визначається за домовленістю між батьками чи за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дитини, регулярно надсилає кошти на адресу відповідачки (а.с.147-160).

За таких обставин суд першої інстанцій вірно виходив з того, що частки сторін у їх спільному майні є рівними, а тому дійшов обґрунтованого висновку про визнання за кожним право особистої приватної власності на 1/2 частину спірної квартири.

Доводи апеляції висновків суду, з якими погоджується судова колегія, не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни рішення.

Як таке, що ухвалено з дотримання вимог матеріального та процесуального права у відповідності до ч. 1 ст. 308 ЦПК України рішення має бути залишено без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду АРК від 24 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді: