справа №1-333/08

В И Р О К

іменем України

            14 листопада 2008 року                                                                             м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого - судді Олійника В.П.,

при секретарі - Павленко О.В..

з участю прокурора- Мозгового В.Г.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця с.Перебудова Ніжинського району Чернігівської області, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, працюючого лісником ДП “Ніжинрайагролісництво”, раніше не судимого, проживаючого вАДРЕСА_1

            за ст.191 ч.2 КК України,

встановив:

             ОСОБА_1у відповідності до наказу №1 Ніжинського дочірнього районного спеціалізованого агролісогосподарського підприємства “Ніжинрайагролісництво” від 02 січня 2002 року прийнятий на посаду лісника обходу №18.

            Згідно посадової інструкції лісника  ОСОБА_1. зобов”язаний був здійснювати охорону лісів і ввіреного йому майна з прийняттям мір до попередження і припинення порушень, контроль за станои охорони і захисту лісів, складати протоколи про виявлені порушення, затримувати осіб, винних в лісопорушеннях з метою притягнення їх до відповідальності та відшкодування завданої шкоди, проводити роз”яснювальну роботу, тобто  ОСОБА_1., як лісник, був представником влади, обіймав посаду, пов”язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов”язків, був наділений правом складати документи, які мають правовий характер.

            24 вересня 2008 року ОСОБА_1., являючись службовою особою ДП “Ніжинрайагролісництво”, близько 11 години, перебуваючи в закріпленому  за ним обході №18, розташованому в лісовому масиві між селами Крути та Бурківка Ніжинського району, під час виконання своїх службових обов”язків, діючи в інтересах ОСОБА_2., шляхом зловживання своїм службовим становищем в порушення установленого порядку, відпустив ОСОБА_2. лісопродукцію, яка перебувала у його віданні, в кількості 2,65 м.куб., загальною вартістю 820 гривень 58 коп., при цьому  ОСОБА_1., з метою приховання даного факту, видав ОСОБА_2. для перевезення  вищезазначеної лісопродукції, використаний ним раніше ордер №103 від 30 січня 2008 року на відпуск лісопродукції.

            Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю, підтвердивши обставини вчиненого злочину за вищевикладених обставин. В скоєному щиро кається, зобов”язався більше такого не вчиняти, просив не позбавляти його права обіймати посаду лісника.

            Крім визнання вини підсудним його вина підтверджується також іншими доказами по справі, які суд відповідно до ст.299 КПК України визнав недоцільним досліджувати стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з"ясував, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз"яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

            Заслухавши підсудного та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй злочині доказана повністю, і його дії необхідно кваліфікувати за ст. 191 ч.2 КК України  як  розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою оосбою своїм службовим становищем.

            При призначенні покарання підсудному суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, одруженого, працюючого, маючого постійне місце проживання, до адміністративної відповідальності не притягувався, в психоневрологічному на наркологічному диспансері на обліку не перебуває, наявність клопотання трудового колективу про можливість незастосування позбавлення права обіймати посаду лісника, обставини, що пом”якшують покарання -  щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, які обтяжують покарання, і дійшов висновку про необхідність призначення йому основного покарання згідно ст. 69 ч.1 КК України і перейти до іншого, більш м”якого виду основного покарання у виді штрафу на користь держави.

Враховуючи особу винного та вищевикладені обставини, що пом"якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає можливим згідно ст. 69 ч.2 КК України не призначати додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

            Судові витрати по проведенню експертизи наркотичних засобів підлягають стягненню із підсудної на користь держави.

            Речові докази по справі - ордер,- залишити в матеріалах справи, лісопродукцію повернути законному володільцю.

             Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

засудив:

            ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст.191 ч.2 КК України і призначити йому покарання  із застосуванням ст.69 ч.1, ч.2 КК України у виді  1000 (однієї тисячі) гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися  певною діяльністю.

            Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

            Речові докази:

ордер №103 на відпуск лісопродукції від 30 січня 2008 року,-залишити в матеріалах справи;

лісопродукцію:десять колод деревини породи сосна, розмірами-1) 4,5м.х 0,34 м.,2)4,2м.х 0,23м.,3)4 мх 0,3м., 4)4м.х 0,24м., 5)3,9 м.х 0,29 м., 6) 4мх т0,24 м., 7)4м.х 0,23 м., 8)3,9 м.х 0,3 м., 9) 4,1 м. х0,3 м., 10)3,2 м.х 0,27 м.,-повернути ДП “Ніжинрайагролісництво”.

            На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

            Головуючий                                                                         суддя Олійник В.П.