справа №1-324/08
В И Р О К
іменем України
07 листопада 2008 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого - судді Олійника В.П.,
при секретарі - Павленко О.В.,
з участю прокурора- Данченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця с.Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області, громадянина України, українця, з повною вищою освітою, одруженого, працюючого директором ТОВ фірма “Аліас”, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,
за ст.ст. 27 ч.5, 190 ч.2, ст. 190 ч.2, ст.366 ч.1 КК України,
встановив:
ОСОБА_1- директор товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Аліас”, являючись службовою особою даного товариства і повноважним на вчинення організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських обов”язків, у лютому 2006 року під час виконання своїх службових обов”язків, в порушення Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV, Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року №1788-ХII, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів в інтересах головного бухгалтера ТОВ фірми “Аліас” ОСОБА_2, з метою набуття останньою права на незаконну виплату пенсії в більшому розмірі, склав завідомо неправдиві документи - довідку про заробіток ОСОБА_2. №12 від 20 грудня 2000 року, яка враховується для обчислення розміру пенсії, в спільному підприємстві “СКОП” за період з січня 1994 року по грудень 1997 року, в якій зазначені відомості щодо заробітної плати ОСОБА_2., що не відповідають дійсності повністю, та виписку із наказу СП “СКОП” №1 від 01 січня 1994 року, в якій зазначені відомості щодо прийняття ОСОБА_2. на посаду головного бухгалтера СП “СКОП”, що не відповідають дійсності повністю, при цьому ОСОБА_1. здійснив підпис даних неправдивих документів за керівника та головного бухгалтера, прізвища яких були неправдивими, завірив підписи відбитком печатки СП “СКОП”. У лютому 2006 року вищезазначені неправдиві документи - довідка та виписка із наказу були передані ОСОБА_2. для пред”явлення до управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області. З урахуванням заробітку, зазначеного у неправдивому документі - довідці №12 від 20 грудня 2000 року, ОСОБА_2. за період з 18 лютого 2006 року по 30 вересня 2008 року нараховано зайво пенсію в розмірі 10781 гривні 06 коп..
ОСОБА_1., директор товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Аліас”, являючись службовою особою даного товариства і повноважним на вчинення організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських обов”язків, в червні 2007 року, під час виконання своїх службових обов”язків, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи із корисливих мотивів в особистих інтересах, в порушення Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV, Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року №1788-ХII, з метою набуття права на незаконну виплату пенсії за віком в більшому розмірі, повторно склав неправдиві документи - довідки №14 від 20 жовтня 2000 року, №21 від 27 червня 2007 року про свою заробітну плату, який враховується для обчислення пенсії, в СП “СКОП” за період з січня 1993 року по грудень 1998 року, в яких зазначені відомості про його заробітну плату, при цьому підписав дані довідки від імені директора СП “СКОП” ОСОБА_4., що не відповідає дійсності повністю та виписку із наказу СП “СКОП” №17 від 01 грудня 1993 року щодо прийняття ОСОБА_3. в СП “СКОП” по сумісництву начальником відділу по маркетингу, при цьому підписав дану виписку від імені директора СП “СКОП” ОСОБА_4., що не відповідає дійсності повністю. ОСОБА_1. підписав вищезазначені довідки за керівника і головного бухгалтера, прізвища яких були неправдивими, завірив підписи відбитком печатки СП “СКОП”. У червні 2007 року ОСОБА_1. вищезазначені неправдиві документи разом із поданням передав до управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області, при цьому останньому із урахуванням неправдивих відомостей, зазначених в довідках СП “СКОП” №14 від 20 жовтня 2000 року, №21 від 27 червня 2007 року за період з 22 червня 2007 року по 30 вересня 2008 року нараховано зайво пенсію в розмірі 5609 гривень 94 коп..
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. вину свою визнав повністю, підтвердивши обставини вчиненого злочину за вищевикладених обставин. В скоєному щиро кається, зобов”язався більше такого не вчиняти, просив не застосовувати додатковий вид покарання у виді позбавлення права обіймати займану посаду.
Крім визнання вини підсудним його вина підтверджується також іншими доказами по справі, які суд відповідно до ст.299 КПК України визнав недоцільним досліджувати стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з"ясував, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз"яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Заслухавши підсудного ОСОБА_1. та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що його вина в інкримінованих йому злочинах доказана повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ст.ст. 27 ч.5, 190 ч.2 КК України як сприяння в шахрайстві, тобто в сприянні у придбанні права на майно шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, за ст. 190 ч.2 КК України як шахрайство, тобто придбання права на майно шляхом обману, вчиненого повторно, за ст.366 ч.1 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання і видача завідомо неправдивих документів.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1. суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину за ст.ст. 27 ч.5, 190 ч.2 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, за ст. 190 ч.2 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, за ст. 366 ч.1 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу винного, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем роботи, наявність клопотання підприємства про можливість незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, маючого похилий вік, обставини, що пом"якшують покарання - щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, які обтяжують покарання, і дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання за ст.ст. 27 ч.5, 190 ч.2 КК України у виді штрафу на користь держави, за ст. 190 ч.2 КК України у виді штрафу на користь держави, за ст. 366 ч.1 КК України у виді штрафу на користь держави із застосуванням ст. 69 ч.2 КК України до додаткового покарання, встановленого в санкції ст. 366 ч.1 КК України, оскільки вищезазначені пом”якшуючі обставини, дані про особу підсудного, наявність клопотання трудового колективу, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом”якшення покарання. Враховуючи дані про особу винного, обставини, що пом”якшують і обтяжують покарання, кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини та мотиви, тяжкість наслідків, суд приходить до висновку про можливість застосування при призначенні покарання згідно ст. 70 КК України принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_1визнати винним за ст.ст. 27 ч.5, 190 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 900 (дев”ятсот) гривень штрафу на користь держави.
ОСОБА_1визнати винним за ст. 190 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 1200 (однієї тисячі двохсот) гривень штрафу на користь держави.
ОСОБА_1визнати винним за ст.366 ч.1 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 ч.2 КК України у виді 750 (сімсот п”ятдесяти) гривень штрафу на користь держави без позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов"язаних із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов”язків.
За сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_1у виді 1200 (однієї тисячі двохсот) гривень штрафу на користь держави без позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, пов"язаних із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов”язків.
Запобіжний захід ОСОБА_1до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий суддя Олійник В.П.