Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/902/13-а

07.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2- ОСОБА_6, договір від 01.04.2013, посвідчення НОМЕР_4 від 29.10.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі- Кирюхіна Яніна Миколаївна, довіреність № 267/9/10-039 від 09.07.13

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М. ) від 11.09.13 у справі № 827/902/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. Кулакова, буд.37,Севастополь,99011)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.09.13 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000051720 від 21.02.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 69036,00 грн., з яких 13807,26 грн. штрафні санкції.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000041720 від 21.02.2013 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 113150,00 грн. з яких 22630,00 гривень штрафні санкції

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.09.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

У судовому засіданні 07 листопада 2013 року представник апелянта скаргу підтримала просила задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя у період з 16.01.2013 р. по 05.02.2013 р. було проведено планову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. 31.12.2011 p.

За результатами перевірки, документально зафіксованими актом №1100/7/17-227/НОМЕР_3 від 12.02.2013 p., податковим органом встановлено порушення платником податків вимог законодавства з оподаткування, зокрема, з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

Так, податківці дійшли висновку про порушення позивачем:

- ч. 1, 5 ст. 203. п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України;

- п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4,1 ст.4, п.п.7,4.1, 7.4.2, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7,5.1 п.7.5 п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

- п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 розділу 1, п. 185.1 «а» ст. 185, п., 188.1 ст. 188., п.198.1 ст. 198, ст. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст.198 розділу V, Податкового Кодексу України;

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п. 177.2. ст. 177 розділу VI Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000051720 від 21.02.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 69036,00 грн., з яких 13807,26 грн. штрафні санкції та № 0000041720 від 21.02.2013 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 113150,00 грн. з яких 22630,00 гривень штрафні санкції

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що податковий орган дійшов помилкових висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, оскільки визнання угод нікчемними не відноситься до повноважень відповідача, а реальність господарських операцій, які податковий орган вважає безтоварними підтверджені первинними бухгалтерськими документами та фактично виконані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Апеляційним розглядом встановлено, що за результатами перевірки позивача податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства визнавши нікчемними правочини укладені між СПД ФОП ОСОБА_2 та TOB БВП «Строитель плюс», ПП «Кримспецтехнолоджи». Такого висновку податківці дійшли внаслідок того, що за Актом №37/22/31263808 від 11.04.2012 року неможливо проведення зустрічної звірки TOB БВП «Строітель плюс», а за Актом № 17/22/36693441 від 06.04.2012 року неможливо проведення зустрічної звірки ПП «Кримспецтехнолоджи».

На думку суб'єкта владних повноважень, вищевказаними актами та висновками УПМДПС в АР Крим підтверджується, що TOB БВП «Строитель плюс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» порушили ч.1 ст. 203. 215, 216, 228, 662, 655. 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах здійснених по ланцюгу постачання вищевказаних підприємств до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. Також не підтверджено реальність проведених господарських операцій вказаних підприємств з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Таким чином, діяльність TOB БВП «Строитель - Плюс» та ПП «Кримспецтехнолоджи», за висновками податкового органу, була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру.

У зв'язку з цим, первинна бухгалтерська документація, будь - які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні видані від імені TOB БВП «Строитель - Плюс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення TOB БВП «Строитель - Плюс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» до податкового кредиту СПД ФОП ОСОБА_2.

Переглядаючи та оцінюючи правомірність висновків податкового органу, колегією суддів встановлено наступне.

31 січня 2011 року позивач придбав у ПП "Кримспецтехнолоджи" сталь листову товщ. 20 мм. на суму 3625 грн. із яких ПДВ - 604,17 грн. Оплата цього товару підтверджується фіскальним чеком, про що зазначено в акті перевірки (а.с.19 зворот).

Як пояснив представник позивача використання цього товару необхідно позивачеві при роботі крану за несприятливих погодних умов при виконанні підготовчих робіт на будівельному майданчику, тобто при здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Колегією суддів установлено, що між позивачем та TOB БВП «Строитель - Плюс» мали місце договірні відносини, а саме: TOB БВП «Строитель - Плюс» у період з 29.10.2010 р. по 30.12.2011 р. надавало позивачеві транспортні послуги, послуги крана та автокрана, земляні роботи. Договори, укладені з цим контрагентом, були предметом перевірки податківців, зо знайшло відображення в акті перевірки (а.с.18 зворот).

За цими господарськими операціями були складені акти прийому-передачі, акти виконаних робіт, виписані податкові накладні. Акти виконаних робіт та податкові накладні позивачем до перевірки були надані (а.с.19 зворот) Розрахунки між сторонами здійснювалися готівковими коштами через РРО, про що свідчать фіскальні чеки. Копії договорів та первинних бухгалтерських документів позивачем долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник апелянта наголошувала на тому, що позивачем не підтверджено здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами у діяльності, яку здійснює позивач, також ставила під сумнів оплату сталі листової ПП "Кримспецтехнолоджи".

У судовому засіданні колегією суддів було задоволено клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи копій договорів. З наданих договорів вбачається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Карбон" договір від 07.01.2011 р. предмет договору - оренда крану; Севастопольським регіональним товариством мисливців та рибалок договір від 20.02.2011 р. предмет договору - вивезення будівельних відходів; ПП "Монтажбудсервіс", договір від 07.01.2011 предмет договору - земляні роботи з використанням бульдозеру, екскаватору, гідромолоту; ТОВ "Кримжитлобуд", договір від 23.06.2011 - предмет договору оренда крану.

З зазначених договорів та акту перевірки вбачається, що позивач здійснював господарські операції за видами його діяльності, а господарські операції з TOB БВП «Строитель - Плюс» та ПП "Кримспецтехнолоджи" пов'язані з такою діяльністю .

Факт придбання листової сталі був предметом перевірки податківців, запис про господарську операцію знайшла відображення в акті перевірки з вказівкою на номер чеку, який підтверджує таке придбання.

Висновки за актом про порушення позивачем податкового законодавства та доводи скарги про порушення норм матеріального права зводяться до порушення приписів ст.228 ЦК України.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 215 Цивільного Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Належними та допустимими доказами відповідач не довів нікчемність правочинів, укладених між позивачем та TOB БВП «Строитель - Плюс» та ПП "Кримспецтехнолоджи" як цього вимагають приписи ст.69, 71 КАС України, а лише виклав в акті перевірки свою суб'єктивну думку, оскільки власних повноважень на визнання угод нікчемними податковий орган не має.

Матеріали акту не містять відомостей щодо наявності вироку суду, що набув законної сили, яким посадові особи TOB БВП «Строітель - Плюс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» притягнуті до кримінальної відповідальності. Порушення кримінальної справи відносно будь яких осіб не є підставою для визнання фінансово господарської діяльності СПД ФОП ОСОБА_2 як здійсненої з порушеннями податкового законодавства вказаними в Акті перевірки.

На момент укладання договорів та здійснення фінансово господарської діяльності TOB БВП «Строітель - Плюс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» мали діючі (не анульовані) свідоцтва платників ПДВ, подавали податкову звітність, бази даних офіційного сайту Державної податкової адміністрації України не містили відомостей щодо несумлінності контрагентів як платників податків.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним витрат до валових витрат та відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру своїх валових витрат та податкового кредиту.

Статтями 19 та 20 Податкового кодексу України викладений виключний перелік функцій та прав органів державної податкової служби. Податковим кодексом України, жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини та застосовувати наслідки недійсності правочину.

За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Податковий орган, приймаючи оскаржувані рішення, вийшов за межі своїх повноважень, та визнав угоди СПД ФОЛ ОСОБА_2 укладені з TOB БВП «Строітель - Плюс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» нікчемними на підставі Висновків та Актів Державних податкових інспекцій, тим більше, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок з контрагентами позивача складені у квітні 2012 року, господарські ж операції мали місце у 4 кв. 2010 року та в 2011 р.

Доводи щодо сумнівів податкового органу про несвоєчасність складення первинних бухгалтерських документів колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки таке твердження само по собі не може свідчити про недотримання судом першої інстанції норм процесуального права при оцінці доказів. Наявність документів не підписаних позивачем як замовником поряд з наявністю підписаних, висновків суду не спростовує.

Відсутність товано-транспортної накладної поряд з наявністю інших документів, що підтверджують виконання операцій не може бути підчтавою для визнання операції безтоварною

Стосовно відсутності договорів, про які наголошує апелянт, колегія суддів зазначає, що такі договори надавалися перевіряючим, оскільки про це вказано у самому акті перевірки (а.с.18 зворот).

Доводи про наявність протоколів допиту свідків у кримінальній справі та вироку суду стосовно ОСОБА_5, яким суд не дав правову оцінку, колегія суддів зазначає, що протоколи допиту у порушеній кримінальній справі не можуть бути належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки ч.4 ст.72 КАС України визначає лише обставини, встановлені рішенням суду у відповідній справі. Приписи цієї норми також застосовуються судом при дослідженні доводів стосовно наявності вироку щодо іншої особи, не пов'язаної з платником.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.09.13 у справі № 827/902/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна