Провадження № 22ц/790/6444/13 Головуючий 1 інстанції -
Справа №2018/19979/2012 Нев'ядомський Д.В.
Категорія: договірні Доповідач - Бровченко І.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Бровченко І.О.,
суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
при секретарі - Афоніні К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2, третя особа: Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, про визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2012 року представник Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, про визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у відповідній редакції.
В обґрунтування підстав позову вказав, що згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрованої 28 лютого 2012 року за № ХК 18012030827, ОСОБА_2 є замовником на будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку АДРЕСА_1.
На виконання положень ст. 27-1 Закону України «Про планування та забудову територій» рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 15 квітня 2009 року № 173 було затверджено Порядок пайової участі (внеску) замовників у створенні і розвитку інженерно - транспортної інфраструктури м. Харкова. У листопаді 2011 року Харківської міською радою затверджено новий Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, який містить аналогічні положення щодо обов'язкової участі залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.
Відповідно до вказаних положень законодавства, пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфроструктури м. Харкова у розмірі 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
Залучення замовників здійснюється на підставі договорів про пайову участь, які укладається з Департаментом економіки та комунального майна. Індивідуальний (садибний) житловий будинок загальною площею 431,7 кв.м, який розташований АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкта, зареєстрованої 28 лютого 2012 року за № ХК 18012030827. В порушення вимог ч. 11 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ОСОБА_2 не повідомила про це своєчасно виконавчі органи Харківської міської ради.
Листом управління соціально - економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 12 березня 2012 року поінформовано ОСОБА_2 про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Відповіді на вказаний лист щодо укладення договору про пайову участь від ОСОБА_2 до Харківської міської ради не надходило.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_2 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.
У судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Представник позивача та третьої особи - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, надав пояснення відповідно до викладених у позові вимог.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради до ОСОБА_2, третя особа: Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, про визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, відмовлено.
В апеляційній скарзі представник Харківської міської ради просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи скаргу посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в справі доказами, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 05 квітня 2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1213, ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1. Квартира чотирикімнатна, загальною площею 365, 7 кв.м, житловою площею 104, 7 кв.м (а.с. 42).
Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 17 червня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 2978, ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 Квартира двокімнатна, загальною площею 67, 6 кв.м, житловою площею 31, 8 кв.м (а.с. 44).
Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради № 125-3 від 02 червня 2009 року надано дозвіл ОСОБА_2 перепланувати квартири АДРЕСА_1 (а.с.70).
Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради № 211-3 від 20 жовтня 2009 року затверджено акт від 05 жовтня 2009 року державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію перепланованих квартир № 1 та № 2 з об'єднанням їх в одну квартиру з влаштуванням двох балконів та присвоєнням єдиного АДРЕСА_1. Визнано квартиру АДРЕСА_1 4-кімнатною, ізольованою, загальною площею 438, 4 кв.м., житловою площею 126, 4 кв.м (а.с.88).
Відповідно до розпорядження Голови Київської районної у місті Харкові ради від 06 листопада 2009 року №1075, відповідачу на квартиру АДРЕСА_1 видано Свідоцтво про право власності від 13 листопада 2009 року (а.с.91-92).
Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради №251-1 від 15 грудня 2009 року визнано квартиру АДРЕСА_1, окремим житловим будинком та присвоєно новий поштової адрес - АДРЕСА_1 (а.с. 94).
Відповідно до розпорядження Голови Київської районної у місті Харкові ради від 03 березня 2010 року №162, відповідачу на житловий будинок АДРЕСА_1 видано Свідоцтво про право власності від 05 березня 2010 року (а.с. 96-97).
Індивідуальний (садибний) житловий будинок загальною площею 431, 7 кв.м , який розташовано по АДРЕСА_1 та який належить ОСОБА_2 прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої 28 лютого 2012 року за № ХК 18012030827 (а.с. 13-14).
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що норми, які регулюють істотні умови договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, під час звернення позивача до суду, не надрали законної сили, доказів укладання переддоговірних угод між сторонами позивачем не надано.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, вимогам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 3 ст. 40 вказаного Закону передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Проте, як правильно встановив районний суд, вказана норма Закону щодо способу пайової участі у розвитку інфраструктури набрала чинності лише 01 січня 2013 року.
Пунктом 2.1.1 проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Харківської міської радою та ОСОБА_2 вказано, що замовник здійснює перерахування до міського бюджету м. Харкова коштів у розмірі 57486 грн. 96 коп., згідно розрахунку заборгованості з пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.
Таким чином, вказаним договором визначена форма участі у розвитку території передбачена ч.3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Проте, на момент прийняття в експлуатацію будинку зазначені вимоги Закону не набули чинності, отже ОСОБА_2 не зобов'язана укладати договір на вказаних умовах.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги представника Харківської міської ради, наведених на її обґрунтування, то ці доводи апелянта в даному випадку є несуттєвими, процесуальне рішення суду, прийняте по суті розглянутого ним питання не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного його вирішення.
За таких обставин, згідно вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Харківської міської ради відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді -