АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2831/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 37 Гудзюк І.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Магда Л. Ф.

суддів Міщенко С. В. , Трюхан Г. М.

при секретаріБурдукова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2013 року по справі за заявою Смілянської міської ради Черкаської області про перегляд рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2011 року, що набрало законної сили, за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Смілянської міської ради Черкаської області, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права власності на спадкове майно, вивчивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 1 листопада 2011 р. звернувся до суду з позовом до Смілянської міської ради Черкаської області, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права власності на спадкове майно. В позовній заяві вказував, що його брату ОСОБА_10 на підставі рішень народного суду м. Сміли від 20 червня 1960 р. та 20 вересня 1961 р. належить 1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_1. За даними Смілянського відділку КП ЧООБТІ співвласниками інших частин цього домоволодіння, по 1/3 частині кожному, є ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11 вересня 1981 р. та ОСОБА_8 на підставі договору дарування від 10 грудня 1981 р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в зв'язку із смертю його брата ОСОБА_10. відкрилась спадщина на 1/3 частину домоволодіння. З приводу отримання спадщини, до нотаріальної контори ніхто не звертався, інші спадкоємці та територіальна громада на отримання спадкового майна не претендували.

Позивач зазначав, що згідно із положеннями ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР в ред. 1963 року, він фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, вважав себе таким, що прийняв спадщину, проте зареєструвати право власності на спадкове майно не міг, оскільки факт прийняття ним спадщини не було підтверджено.

Тому позивач просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину домоволодіння, що належала на праві власності його рідному брату ОСОБА_10

8 грудня 2011 р. позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог та просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності 2/3 частини домоволодіння, що належали на праві власності його рідному брату ОСОБА_10.та його матері ОСОБА_13, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Представник Смілянської міської ради під час розгляду справи визнав позов частково, не заперечував проти визнання права власності за позивачем на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1, у задоволенні позову в частині вимог про визнання за ОСОБА_6 права вланості на 2/3 частини вказаного домоволодіння просив суд відмовити.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2011 р. позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1, що залишилася після смерті ОСОБА_10.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду не оскаржувалося і набрало законної сили.

20 травня 2013 р. представник Смілянської міської ради звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2011 року, що набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Представник міської ради в своїй заяві вказував, що 18 квітня 2013 р. до міського голови м. Сміла звернулась із заявою приватний нотаріус ОСОБА_9, яка повідомила, що 17 квітня 2013 р. з отриманої позовної заяви та додатків до неї дізналась про існування рішення Смілянського міськрайонного суду від 26 грудня 2011 р., згідно із яким за ОСОБА_6 визнано право власності на 1/3 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 та вказала, що цим рішенням суду порушено її право власності, оскільки визнано право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на належній їй на праві приватної власності земельній ділянці і якого взагалі не існує.

Також представник міської ради зазначив, що новоявленими обставинами, тобто істотними для справи обставинами, що не були відомі йому на час розгляду справи, є: комісійний акт обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 за участю головного архітектора міста та інших спеціалістів від 12 липня 1994 р. про те, що домоволодіння АДРЕСА_1 фактично не існує; рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради № 540 від 28 липня 1994 р., згідно із яким земельну ділянку площею 630 мІ за вказаною адресою зараховано до земель запасу міста та надано ОСОБА_9 на склад сім'ї із 4-х осіб земельну ділянку площею 400 мІ для будівництва індивідуального житлового будинку; рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради № 447 від 28 травня 1996 р., згідно із яким ОСОБА_9 надано дозвіл з'єднати виділену згідно рішення міськвиконкому № 540 від 28 липня 1994 р. малу за розміром земельну ділянку площею 432 мІ по АДРЕСА_1 та землекористування площею 514 мІ домоволодіння АДРЕСА_2 яке належить їй на праві власності, та рахувати норму землекористування за домоволодінням № 14 площею 946 мІ.

Представник міської ради також вказував, що викладені обставини, а саме: рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради та акт обстеження домоволодіння по АДРЕСА_1, як юридичні факти, існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику - Смілянській міській раді, а тому є нововиявленими обставинами. Тому просив суд скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду від 26 грудня 2011 р. та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно в повному обсязі.

В ході розгляду справи ухвалою суду від 13 серпня 2013 до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_9, яка заяву міської ради щодо перегляду рішення суду підтримала та просила відмовити в позові ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2013 року заяву Смілянської міської ради Черкаської області про перегляд рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2011 р., що набрало законної сили, у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Смілянської міської ради, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права власності на спадкове майно - задоволено.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2011 р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_6 до Смілянської міської ради, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу в якій просять про його скасування і ухвалення по справі нового рішення про відмову в задоволенні заяви Смілянської міської ради Черкаської області про перегляд рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2011 р., посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представників Смілянської міської ради та ОСОБА_9, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду повинно бути скасовано і залишено без змін рішення Смілянського міськрайонного суду від 26 грудня 2011 р. та відмовлено в задоволенні заяви Смілянської міської ради Черкаської області про перегляд рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2011 р., виходячи з наступного.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в повній мірі вказаним вимогам закону не відповідає, оскільки суд першої інстанції неправильно оцінив докази, які були надані сторонами, не врахував всіх обставин справи, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють вказані правовідносини та прийшов до висновків, що не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили.

Частиною 2 цієї норми процесуального права визначено підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, а саме: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 р. нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У п. 5 вищезазначеної постанови вказано, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Наведені у заяві представника Смілянської міськради обставини, які він зазначає як нововиявлені, до переліку підстав для перегляду рішення суду, передбаченого ст. 361 ЦПК України, не входять, наявність рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради та акт обстеження домоволодіння по АДРЕСА_1, як юридичні факти, існували на час розгляду справи та могли бути встановлені під час розгляду справи і ухваленні рішення при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 10 ЦПК України, а отже не можуть вважатися нововиявленими.

Крім того, у п. 1 наведеної вище постанови пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив судам, що задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв'язку нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК України порушує принцип правової визначеності та право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для скасування свого попереднього рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, так як подання Смілянською міською радою нових доказів, які вона могла і в силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язана була надати при первісному розгляду справи, не можуть бути нововиявленою обставиною, а є звичайним доказами.

Враховуючи те, що в силу ч. 2 ст. 365 ЦПК України суду, який переглядає судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, надано повноваження на одночасне скасування рішення, що переглядалося, і прийняття нового судового рішення, то колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалене при новому розгляді справи судове рішення та залишити без змін рішення Смілянського міськрайонного суду від 26 грудня 2011 р..

При цьому колегія суддів виходить не лише з того, що не було підстав для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, а й з того, що рішення суду першої інстанції від 26 грудня 2011 року є законним і обґрунтованим.

Відповідно до положень ст.ст. 548, 549 ЦК України в редакції 1963 р., що діяла на час відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_6 після смерті свого брата ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., фактично вступив у володіння спадковим майном, прийнявши у власність особисті речі та предмети домашнього вжитку померлого. Вказані обставини під час розгляду справи представником відповідача визнавалися, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягали доказуванню.

Отже рішення суду від 26 грудня 2011 р. про визнання за ОСОБА_6 права власності на 1/3 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 в м. Смілі в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10 відповідає вимогам закону та встановленим по справі обставинам.

Тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду і залишення без змін рішення Смілянського міськрайонного суду від 26 грудня 2011 р., відмовивши в задоволенні заяви представника Смілянської міськради про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, виходячи з того, що заявником не доведено наявність підстав, передбачених законом, для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 308, 314, 315, 361, 362, 365 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2013 року по справі за заявою Смілянської міської ради Черкаської області про перегляд рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2011 року, що набрало законної сили, за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Смілянської міської ради Черкаської області, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права власності на спадкове майно скасувати.

У задоволенні заяви Смілянської міської ради Черкаської області про перегляд рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2011 року, що набрало законної сили, за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Смілянської міської ради Черкаської області, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :