УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/190/6681/13Головуючий суду першої інстанції:Гордєйчик Т.Ф.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.

"28" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІващенко В.В.

СуддівБілоусової В.В., Дралла І.Г.

При секретаріПочотовій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди та витрат на правову допомогу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7

на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 20 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

у липні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування судових витрат на правову допомогу в кримінальній справі у розмірі 3 736 грн. 62 коп., витрат на лікування та копіювання документів у розмірі 632 грн., 15 коп., а також заподіяну моральну шкоду у розмірі 115 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_7 було визнано винним у скоєні відносно неї злочину. В ході судового слідства у кримінальній справі вона понесла витрати на правову допомогу, на лікування та копіювання документів, та зазнала моральні страждання в зв'язку з умисним заподіянням їй тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 20 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

В задоволені решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення суду у частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. та судових витрат, понесених нею у кримінальній справі, з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що ним у повному обсязі відшкодовано позивачці заподіяну майнову шкоду в сумі 6 796 грн. 45 коп., та моральну шкоду у сумі 5000 грн. Довгий судовий розгляд кримінальної справи, який спричинив моральні страждання ОСОБА_6, сталося не є з його вини, оскільки порушення кримінальної справи стосовно нього за ст. 128 КК України, а потім її перекваліфікацію за ст. 122 ч.1 КК України здійснювали правоохоронні та судові органи. Крім того, апелянт зазначає, що суд повинен був залишити без розгляду позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в зв'язку з тим, що вже є рішення суду з цього питання у кримінальній справі.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апелянтом оскаржується рішення суду лише у частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на правову допомогу у кримінальній справі, тому колегія суддів, керуючись ч.1 ст. 303 ЦПК України, переглядає це рішення саме у цих межах.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., суд виходив із того, що саме цей розмір відшкодування компенсує моральну шкоду, завдану позивачці, з урахуванням характеру злочинних дій відповідача, глибини фізичних та моральних страждань позивачки.

Згідно з ч.3 ст. 23 Цивільного Кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив саме з цих критеріїв, визначених ч.3 ст. 23 ЦК України та врахував вимоги розумності і справедливості.

Характер правопорушення ОСОБА_7, встановлений ухвалою Алуштинського міського суду від 21.02.2013р., що набрала законної сили, із змісту якої вбачається, що 14.06. 2009р. о 21 годині 20 хвилин, знаходячись на центральній набережній м. Алушти біля будівлі «Аміго», він навмисно заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців обличчя, саден грудної клітини, верхніх кінцівок, забиття м'якої тканини, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а. с.21).

Глибина фізичних та душевних страждань ОСОБА_6 підтверджується матеріалами кримінальної справи, медичними документами (37-47).

Отже, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд врахував вимоги розумності та справедливості.

Не є такими, що заслуговують на увагу, доводи апелянта про те, що суд не врахував, що відповідач сплатив позивачці у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., оскільки саме цю обставину суд дослідив при вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди.

Судова колегія не приймає до уваги і доводи апелянта про наявність правових підстав для закриття провадження у справі у частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки вирок Алуштинського міського суду від 22.02.2012р., в якому було розглянуто і частково задоволено цивільний позов потерпілої, було скасовано судом касаційної інстанції з направленням справи на нове розслідування ( а. с.32-33).

При новому розгляді справи цивільний позов у межах кримінального провадження не розглядався.

Суд також дійшов цілком законного і обґрунтованого висновку, що питання про відшкодування позивачці витрат на правову допомогу у кримінальній справі вирішується за правилами кримінально-процесуального законодавства, тому доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для вирішення цього питання за правилами цивільного судочинства судова колегія не приймає до уваги.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення вищезгаданим вимогам відповідає, що згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИ Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 20 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді :