УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/190/3017/13Головуючий суду першої інстанції:Нікіщенко М.І.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.
"28" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіІващенко В.В.
СуддівБілоусової В.В., Дралла І.Г.
При секретаріПочотовій Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора Бахчисарайського району АР Крим в інтересах Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кримського республіканського управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення суми заборгованості за договором кредиту,
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 05 березня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
у липні 2010 року прокурор Бахчисарайського району АР Крим звернувся до суду з позовом в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кримського республіканського управління ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення суми заборгованості за договором кредиту №305 від 05.07.2007 року в сумі 62648,01 грн.
Заочним рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 28.01.2011 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» у погашення кредитної заборгованості 71 402 грн. 14 коп.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 11.07.2012 року задоволено заяву ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 28.01.2011 року. Справу призначено до судового розгляду.
Позов мотивований тим, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_6 05.07.2007 року був укладений кредитний договір № 305, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 50000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.07.2010 року. Умови договору відповідачем ОСОБА_6 не виконувались належним чином, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду.
Під час судового розгляду до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог. Станом на 02.08.2012 року заборгованість становила 110 342 грн. 52 грн., яка складається з загального залишку заборгованості по основному боргу - 43 736 грн. 44 коп., заборгованості по відсотках - 8 114 грн. 44 коп., пені за прострочення заборгованості по кредиту та відсотках - 58 191 грн. 64 коп., заборгованості з комісії за супроводження кредиту - 300 грн.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 05 березня 2013 року до участі у розгляді справи залучено правонаступника Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10011/044 філії Кримське Республіканське управління ВАТ «Ощадбанк» - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10011/044 філії Кримське Республіканське управління ПАТ «Ощадбанк».
Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 05 березня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10011/044 філії Кримське Республіканське управління ПАТ «Ощадбанк» суму кредиту за кредитним договором у розмірі 110342,52 грн., в тому числі: суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 43736, 44 грн., заборгованість по відсотках у сумі 8114,44 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором у сумі 58191,64 грн., заборгованість по комісії за супроводження кредиту у сумі 300 грн.
Вирішено питання про судові витрати.
У задоволенні решти частини позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» ставить питання про зміну рішення суду, шляхом задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що підпис на договорі поруки належить саме ОСОБА_7, а висновок експерта про протилежне є неправильним, оскільки йому були надані вільні зразки підпису ОСОБА_7, які були витребувані з порушенням правил.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором №305 від 05.07.2007 року становить 110342 грн. 52 коп. та підлягає примусовому стягненню саме з нього, оскільки підпис поручителя ОСОБА_7 у договорі поруки згідно з висновками проведеної судової почеркознавчої експертизи №2348 від 21.01.2013р. виконаний не ним, а іншою особою.
З такими висновками суду погоджується судова колегія з таких підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 05.07.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 305, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 50000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.07.2010 року. Умови договору відповідачем ОСОБА_6 не виконувались належним чином, заборгованість станом на 02.08.2012 року заборгованість становила 110 342 грн. 52 грн., яка складається з загального залишку заборгованості по основному боргу - 43 736 грн. 44 коп., заборгованості по відсотках - 8 114 грн. 44 коп., пені за прострочення заборгованості по кредиту та відсотках - 58 191 грн. 64 коп., заборгованості з комісії за супроводження кредиту - 300 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за вищезгаданим договором 05.07.2007р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки №333.
Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи №2348 від 21 січня 2013р. ( а. с.166-169) підписи від імені ОСОБА_7, розташовані в договорі поруки №333 від 05.07.2007р. у графах «Поручитель» виконані не ОСОБА_7, а іншою особою.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_6 підтвердив, що саме він розписався замість ОСОБА_7 у договорі поруки.
Згідно зі змістом ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного судочинства,а також моральним засобам суспільства.
Недійсним є правочин відповідно до ч.2 ст. 215 ЦПК України, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Договір поруки №333 від 05.07.2007р., укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 в якому у графах «Поручитель» підписи від імені ОСОБА_7 виконані не ОСОБА_7, а іншою особою, в сенсі ч.2 ст. 215 ЦК є нікчемним правочином, який згідно з ч.1 ст. 216 ЦК не створює юридичних наслідків.
Визнання такого нікчемного правочину недійсним не вимагається законом.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для солідарного стягнення суми заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителя.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновок судової почеркознавчої експертизи №2348 від 21 січня 2013р. ( а. с.166-169) викликає сумніви в його правильності, судова колегія не приймає до уваги, оскільки як слідує з описової частини експертного дослідження експерт виходив як з вільних зразків почерку ОСОБА_7, що містяться в гарантійних талонах: б/н від 12.01.2008р., №312570 від 15.12.2006р., б/н від 30.12.2008р., б/н від 12.07.2006р. та експериментальних зразках підписів на п'яти аркушах. Посилання апелянта про порушення порядку їх відібрання є голослівним.
За клопотанням Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судом апеляційної інстанції у справі було призначено повторну судову почеркознавчу експертизу
Відповідно до висновків повторної судової почеркознавчої експертизи № 473 від 30 жовтня 2013р. підписи від імені ОСОБА_7, розташовані в договорі поруки №333 від 05.07.2007р. від імені ОСОБА_7, виконані не ним, а іншою особою.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення вищезгаданим вимогам відповідає, що згідно з ч.1 ст. 208 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИ Л А :
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилити.
Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 05 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді :