№ справи:0107/9266/2012 Головуючий суду першої інстанції:Гоцкалюк В.Д.

№ провадження:22-ц/190/7172/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В.

суддів:Любобратцевої Н.І. Харченко І.О.

при секретарі:Краснощоковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання майна сумісною власністю подружжя та його розподіл, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернулась з позовом до ОСОБА_7 в остаточному варіанті позовних вимог просила визнати сумісно нажитим майном подружжя: автотранспортний засіб моторолер марки SK модель 125-Т, сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1; автомобіль марки BMW - 520, державний номер НОМЕР_2; мопед марки Honda dio, державний номер НОМЕР_3 та розділити це майно порівну, стягнувши з відповідача грошову компенсацію за ? частини в сумі 30 532 грн.

Вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу ними було придбано наступне майно: моторолер марки SK модель 125-Т, сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1; автомобіль марки BMW - 520, державний номер НОМЕР_2; мопед марки Honda dio, державний номер НОМЕР_3., яке є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає розподілу.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2013 року позов задоволено частково; визнано: автотранспортний засіб моторолер марки SK модель 125-Т, сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1; автомобіль марки BMW - 520, державний номер НОМЕР_2; мопед марки Honda dio, державний номер НОМЕР_3 - сумісно нажитим майном подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6; в порядку розділу сумісного майна подружжя: стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 компенсацію ? частини вартості моторолера марки SK модель 125-Т, сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 в розмірі 1837 грн., та компенсацію ? частини вартості мопеда марки Honda dio, державний номер НОМЕР_3 в розмірі 1360 грн., а всього 3197 грн.; в решті позову відмовлено; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати, пропорційно частині задоволених позовних вимог 1217 грн.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим виправлена описка допущена в рішенні Залізничного райсуду м. Сімферополя АР Крим від 05 вересня 2013 року в мотивувальній та резолютивній частинах виправлено помилку в сумі судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить змінити судове рішення, позов задовольнити в повному обсязі. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не повно надав оцінку доказам, у зв'язку з чим необґрунтовано відмовив у стягненні ? частини вартості автомобілю BMW - 520, державний номер НОМЕР_2 в розмірі 26 095 грн. У порушення вимог ст. 369 ЦК України, суд не врахував, що відповідач не мав згоди усіх співвласників на відчуження транспортного засобу.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між сторонами виник спір з приводу розподілу спільного майна подружжя, який регулюється положеннями ст. 70, 71 СК України.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що все зазначене у позовній заяві майно було набуто під час спільного життя у шлюбі.

За роз'ясненням Верховного Суду України у п.24 постанови пленуму №11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його не дійсним та поділ спільного майна» до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Відмовляючи у стягненні на користь позивачки грошової компенсації ? частки автомобілю BMW - 520, суд правильно виходив з того, що на час виникнення спору автомобіль було відчужено, що підтверджується довідкою МРЄО ДАЇ. По справі також встановлено, що продаж автомобілю відбулася до розірвання шлюбу. За таких обставин суд першої інстанції правильно не включив автомобіль BMW - 520 до складу майна, що підлягає поділу.

За правилами ст.65 СК України при укладанні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина або чоловік мають право на звернення з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без його згоди. При цьому для укладання одним з подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, згода другого з подружжя надається у письмовій формі.

Виходячи з цих положень закону саме на позивачці полягає тягар доведення доводів про те, що автомобіль реалізовано без її згоди всупереч інтересам сім'ї. Втім доводи апелянта в цій частині є голослівними, вони перевірялися під час розгляду спору в суді першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Рішенням суду від 14.09.2013р. про розірвання шлюбу встановлено, що сторони припинили сімейні стосунки у травні 2013р. Разом з тим, суд взяв до уваги пояснення відповідача та представника позивачки про неодноразові тимчасові примирення сторін у цей період. Як зазначено у тексті рішення спору щодо розподілу майна сторони не мають.

Враховуючи, що автомобілі підлягають обов'язковій державній реєстрації в органах ДАЇ, при відчуженні такого транспортного засобу оформлюється згода подружжя. Тому припинення шлюбних відносин саме по собі не свідчить про самостійне розпорядження відповідачем спільним майном.

Виходячи з всіх цих обставин у сукупності та взаємному зв'язку за правилами ст.212 ЦПК України колегія погоджується з висновками суду про недоведеність доводу позивачки проте, що автомобіль реалізовано без її згоди. Ніяких додаткових даних на підтвердження цього доводу та на спростування висновків суду апелянт не представив.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам та не суперечить закону.

Апеляційна скарга не містіть правових доводів для скасування рішення.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 308 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити; рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: