ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р. Справа № 923/1365/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" м. Херсон

до: комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня ім.О.С.Лучанського" м.Херсон

про стягнення 101059грн. 20коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Хмаро А.С.

від відповідача - уповноважені особи Панфілова Т.А., Волкова Т.М.

Приватне підприємство "Херсонтеплогенерація" (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С.Лучанського" (відповідач) 101059грн. 20коп. заборгованості, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за надані послуги з постачання водяної пари і гарячої води відповідно до договору №1-б від 24.02.2011року та договорів №1-б від 18.07.2011року, №1-б від 11.08.2011року, №1-б від 08.09.2011року, №1-б від 08. 11.2011року, №1-б від 07.12.2011року.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що договір №31-б від 24.02.2011року укладався з позивачем, як з переможцем відкритих конкурсних торгів. Позивач, як учасник конкурсних торгів надавав пропозицію та підписав загальні умови до предмету закупівлі, технічне завдання та основні умови договору. Відповідно до п. 19 основних умов договору, як додатку до документації конкурсних торгів, а також п. 8 додатку № 2 до документації (форма «Пропозиція конкурсних торгів»), яка подавалася позивачем на торгах передбачалося, що ціна і умови тендерної пропозиції не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, а оплата за надані послуги здійснюється в залежності від реального фінансування з міського бюджету.

За посиланням відповідача стягнення 101059грн.20 коп. позивач обґрунтовує як заборгованість у зв'язку з підвищенням ціни на послуги теплопостачання, що є порушенням ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та не узгоджується з пропозицією конкурсних торгів. За даними бухгалтерського обліку зазначена заборгованість не обліковується.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 22.10.2013року до 31.10.2013року.

Засідання суду 31.10.2013року не відбулося через хворобу судді, а сторони були повідомлені належним чином про те, що розгляд справи відбудеться 21.11.2013року.

20.11.2013року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим він просить стягнути з відповідача всього 117534грн.44коп. заборгованості за спожиту теплову енергію в 2011році на підставі вищезазначених договорів.

Зазначена заява була розглянута судом в засіданні 21.11.2013року.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що заява позивача подана з порушенням вимог ч.4 ст. 22 ГПК України, оскільки відповідач вважає, що він змінив і підстави і предмет позову та практично відмовився від первісних вимог і заявив нові вимоги, не відповідає загальним поняттям предмету спору та збільшення позовних вимог.

Так, позивачем було заявлено майновий позов про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язків по розрахунках за надані послуги теплопостачання, тому відповідно до ст. 22 ГПК України він вправі збільшити позовні вимоги до прийняття рішення по справі.

При цьому не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права, посилання суду на інші, ніж зазначено позивачем, норми права, про що зазначено в пункті 3.13 вищезазначеного Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18.

Позивач збільшив позовні вимоги в межах предмету позову та обґрунтовує їх невиконанням відповідачам обов'язків за тими ж договорами, які зазначені в позовній заяві, а доповнення їх новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, не є зміною підстав позовних вимог.

Таким чином, заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому вона приймається судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 117534грн.44коп., в межах якої вирішується спір по суті.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 21.11.2013року до 28.11.2013року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

встановив:

Між приватним підприємством "Херсонтеплогенерація" (позивач) та комунальним закладом "Херсонська міська клінічна лікарня ім.О.С.Лучанського" (відповідач) 24.02.2011року укладено договір №1-б.

Згідно з зазначеним договором позивач зобов'язався надати відповідачу в 2011 році послуги з постачання водяної пари і гарячої води, а відповідач - прийняти і оплатити послуги в строки та на умовах передбачених договором.

Пунктом 10.1 договору зазначено, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011року.

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили обсяг теплової енергії - 3313,09 г/кал.

Крім того, пунктом 3.1 договору від 24.02.2011року визначено ціну договору - 2385424грн.75коп, що з урахуванням додатку №2 до договору, яким узгоджена щомісячна кількість постачання теплової енергії та її вартість, становить 720грн.00коп. за 1 г/кал.

За умовами пункту 6.1.2 договору від 24.02.2011року відповідач зобов'язався не допускати споживання теплової енергії понад встановлених обсягів, передбачених додатком №2 без згоди позивача.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 6.1.1 договору від 24.02.2011року відповідач зобов'язаний щомісяця здійснювати оплату за спожиту теплову енергію після пред'явлення позивачем акту на оплату послуг за діючими на момент оплати тарифами в обсягах, які передбачені додатком №2.

В наступному сторонами були укладені договори №1-б від 18.07.2011року, №1-б від 11.08.2011року, №1-б від 08.09.2011року, №1-б від 10.10.2011року, №1-б від 08.11.2011року, №1-б від 07.12.2011року, №1-б від 28.12.2011року, якими сторони узгодили додаткові обсяги постачання теплової енергії, ніж ті, які передбачені договором від 24.02.2011року (додатком №2) та обумовили обов'язок відповідача здійснювати розрахунки згідно акту виконаних робіт. Остаточний розрахунок за умовами цих договорів здійснюється за попередній місяць, згідно акту виконаних робіт, при необхідності з відстрочкою платежу до 30 календарних днів за діючими на момент оплати тарифами (пункти 2.4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договорів).

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладені між сторонами договори №1-б від 24.02.2011року, та №1-б від 18.07.2011року, №1-б від 11.08.2011року, №1-б від 08.09.2011року, №1-б від 10.10.2011року, №1-б від 08.11.2011року, №1-б від 07.12.2011року, №1-б від 28.12.2011року є обов'язковими для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися виконання взятих на себе зобов'язань за договорами.

За умовами пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 6.1.1 договору №1-б від 24.02.2011року, а також пунктів 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 вищезазначених додаткових договорів розрахунки за надані послуги відповідач здійснює відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з актами надання послуг. Розрахунковим періодом є календарний місяць і оплата вартості наданих послуг здійснюється в національній валюті України за діючими на момент оплати тарифами з відстрочкою платежу на 30 календарних днів.

Матеріалами справи та наданими позивачем розрахунками обсягів наданих послуг та здійснення за них розрахунків підтверджується, що позивач виконав прийняті на себе обов'язки за договорами і в період з січня по грудень 2011року включно здійснив поставку теплової енергії. Факт надання послуг підтверджується наявними в справі актами приймання-передачі робіт (надання послуг), які сторонами підписувалися щомісячно і якими підтверджується кількість спожитої відповідачем теплової енергії а також розрахунками спожитих послуг.

Всього в 2011році відповідачем було спожито 3532,31 г/кал., в тому числі: за договором від 24.02.2011року -3313,09г/кал, за додатковими договорами, які укладені до 01.12.2011року - 64,88г/кал, за додатковими договорами, укладеними після 01.12.2011року -154,34г/кал. Загальна вартість наданих позивачем послуг за зазначений період становить 2573898грн.19коп., що підтверджується розрахунком та реєстром платежів, які здійснені відповідачем в 2011році та 20.01.2012року.

Свої обов'язки по своєчасних розрахунках за отримані в 2011році послуги відповідач не виконав. Станом на день звернення позивача з позовом борг відповідача становив 117534грн.44коп.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів, якими б підтверджувався факт погашення боргу, відповідач суду не надав.

Посилання відповідача на те, що договори укладалися з позивачем, як з переможцем відкритих конкурсних торгів, і позивач надавав пропозицію та підписав загальні умови до предмету закупівлі на торгах, в тому числі щодо ціни послуг, яка за умовами тендерної пропозиції не повинна змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, не є підставою відмови в задоволенні позову.

Як зазначено вище, умовами укладених між сторонами договорів передбачено обов'язок відповідача здійснювати оплату за спожиту теплову енергію за діючими на момент оплати тарифами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правомірність правочину означає, що він є юридичним фактом, який породжує ті права і правові наслідки, настання яких бажають сторони і які відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України відповідач зобов'язаний оплатити надані йому послуги теплопостачання в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено вище, умовами укладених між сторонами договорів встановлено обов'язок відповідача здійснювати розрахунки за діючими на момент оплати тарифами і він зобов'язаний дотримуватися цих обов'язків.

Посилання відповідача на те, що розрахунки за спожиту в 2011 році теплову енергію здійснюються за тарифом 720грн.00коп. за 1 г/кал, в тому числі і за теплову енергію отриману в грудні 2011року безпідставні.

Так, відповідно до наданого до матеріалів справи рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №562 від 20.12.2011року тариф за послуги теплопостачання для бюджетних установ м. Херсона з 01.12.2011року встановлено в розмірі 918грн.49коп. за 1 г/кал. Зазначене рішення було оприлюднене в установленому законом порядку в засобах масової інформації.

Таким чином, за фактично спожиті в грудні 2011року послуги теплопостачання в кількості відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки за тарифом 918грн.49коп. за 1 г/кал.

Відхиляються судом і посилання відповідача на те, що заборгованість за спожиті послуги була погашена в 2012 та 2013роках, оскільки із наданих до матеріалів справи реєстрів платежів, а також наданих самим відповідачем платіжних доручень за 2012-2013роки вбачається, що ці платежі були здійснені за договорами укладеними в 2012-2013роках та за актами наданих послуг в 2012-2013роках, які не є предметом спору, а сума 15000грн.00коп. перерахована відповідачем 20.01.2012року врахована позивачем за послуги надані за актом надання послуг №ОУ-0000259 від 30.12.2011року.

Не є належним доказом відсутності боргу і акт ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2010року по 01.01.2012року проведеної державною фінансовою інспекцією в Херсонській області (акт від 17.02.2012року), на який посилається відповідач, оскільки відповідно до цього акту (аркуш справи 118-119 том 1) в бухгалтерському обліку відповідача не відображена реальна заборгованість перед позивачем станом на 01.01.2012року в сумі 226058грн.35коп., яка була підтверджена під час проведення ревізії і яку лікарня до оплати не прийняла, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність».

Інші докази та пояснення представників відповідача судом відхиляються, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються вищезазначеним.

Таким чином, оскільки доказів перерахування боргу в сумі 117534грн.44коп. станом на день вирішення спору відповідач суду не надав, позовні вимоги про стягнення зазначеної суми підлягають задоволенню..

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого виник спір.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С.Лучанського" м.Херсон, вул. Кримська, 138, р/рахунок 35418015001433 ГУДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ідентифікаційний код 05396876 на користь приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" м. Херсон, вул. Кутузова, 2-а, р/рахунок 26001692921 в філії ПАТ "МАРФІН БАНК" м. Херсон, МФО 352285, ідентифікаційний код 34458071 - 117534грн.44коп. основного боргу та 2350грн.69коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02 грудня 2013 року.

Суддя З.І. Ємленінова