ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2006 Справа № 39/444
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Чус О. В.
при серкретарі судового засідання Ревковій Г. О.
за участю представників сторін:
від позивача: Пронькін В.Л. директор, паспорт ОН№ 614870 від 12.12.97;
від відповідача-1: Кренець О.С. представник, довіреність №б/н від 26.11.05;
Доріченко С.Ю. представник, довіреність №б/н від 01.01.05;
від відповідача-2: Доріченко С.Ю. представник, паспорт ОН № 255462 від 26.07.96;
розглянувши апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Комплекс-97", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2005 року у справі № 39/444
за позовом малого приватного підприємства "Комплекс-97", м. Київ
до відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Стронг", м. Кривий Ріг
відповідача-2 - комунального підприємства "Криворізьке бюро технічної інвентаризації",
м. Кривий Ріг
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та реєстраційного посвідчення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2005 року у справі № 39/444 (суддя Ліпинський О. В.) малому приватному підприємству "Комплекс-97" в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1/96 від 27.05.1996 року, укладеного між малим приватним підприємстовм "Комплекс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Стронг" було відмовлено за пропуском строку позовної давності. Також було відмовлено в частині позовних вимог про визнання недійсним реєстраційного посвідчення про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Стронг" будівлі цеху за адресою м. Кривий Ріг вул. Купріна, 123, виданого Криворізьким бюро технічної інвентаризації 08.05.2002 року. Позовні вимоги, які були викладені позивачем у доповненнях до позовної заяви, були залишені без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що при винесенні рішення господарський суд Дніпропетровської області неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду, які наведені у рішенні, не відповідають реальним обставинам справи; до того ж, рішення господарського суду Дніпропетровської області прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, на підставі чого просить вказане рішення скасувати частково та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги малого приватного підприємства " Комплекс-97", визнавши договір купівлі-продажу № 1/96 від 27.05.1996 року недійсним з моменту його укладення.
У відзиві на апеяційну скаргу відповідач -1 просить рішення господарського суду Дніпропетровської області залиши без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає, що рішення судом першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року, 16.08.2005 року, 29.11.2005 року та 09.03.2006 року провадження в апеляційній інстанції по даній справі зупинялось в зв"язку з надходженням касаційних скарг.
Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 року, 25.10.2005 року, 01.02.2006 року та 16.06.2006 року провадження у даній справі поновлювалось.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.1996 року між малим приватним підприємством "Комплекс", правонаступником якого є мале приватне підприємство "Комплекс-97", та товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Стронг" було укладено договір купівлі-продажу за № 1/96, відповідно до умов якого позивач зобов"язався продати відповідачу-1 споруди, обладнання, автотранспорт та будівельні матеріали.
Умовами вказаного договору було встановлено, що передача майна здійснюється на протязі 2-х днів з моменту підписання договору шляхом підписання відповідного акту.
З матеріалів справи вбачається, що 28.05.1996 року на підставі договору купівлі-продажу № 1/96 від 27.05.1996 року позивачем та відповідачем-1 був складений акт приймання-передачі цеха розлива лікеро-горілчаних виробів, в тому числі будівель, споруд, технологічного обладнання, автотранспорту, підписаний обома сторонами договору, про що представник позивача Пронькін В. Л. у судовому засіданні не заперечував.
Також слід зазначити, що по договору купівлі-продажу була проведена оплата.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір не може бути визнано недійсним у відповідності з частиною 1 статті 58 ЦК УРСР.
Висновки суду щодо пропуску позивачем строку позовної давності також відповідають реальним обставинам справи.
Колегія суддів дійшла такого висновку зважаючи на те, що складений позивачем та відповідачем-1 акт прийому-передачі основних засобів виробництва з балансу малого приватного підприємства "Комплекс" на баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Стронг" від 28.05.1996 року, підтверджує, що позивач знав та схвалював спірний договір.
Крім того представник позивача Пронькін В. Л. неодноразово звертався з вимогою видати свідоцтво на право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс Стронг" на майно лікеро-горілчаного заводу.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення господарського суду Дніпропетовської області від 07.02.2005 року.
Одночасно суд вважає, що заходи по забезпеченню позову ( арешт майна) підлягають скасуванню в зв"язку з тим, що підстави, які існували на час їх застосування - не існують.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Комплекс-97" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2005 року у справі № 39/444 –без змін.
Скасувати заходи по забезпеченню позову згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2006 року про накладення арешту на цілісно-майновий комплекс лікеро-горілчаного виробництва, розташованого у м. Кривому Розі по вул. Купріна, 123.
Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду може бути оскаржена у місячний термін в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя | П.П. Павловський |
Суддя | А.О. Логвиненко |
Суддя З оригіналом згідно Провідний спеціаліст А. А. Комарова 04.07.2006 | О. В. Чус |