27.11.2013

Справа № 212/11829/2012

Провадження № 1/127/120/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          27 листопада 2013 року                                м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючого - судді           Іванченко Я. М.,

суддів – Бернади Є.В., Гайду Г.В.,

секретарів - Докійчук Н.О., Шевчук (Пастух) І.О., Важинської М.П., Піскун О.О.,

за участю прокурора - Ярмоленко С.М.

захисника - ОСОБА_1,

перекладачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в Вінницькій УВП №1 УДПтС України у Вінницькій області, в м. Вінниці, кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого вищу освіту, непрацюючого, не одруженого, не маючого постійного місця проживання на території України, раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів передбачених п. п. «а», «г» ст. 93 КК України (в редакції 1960р.), -

                                                            в с т а н о в и в :

ОСОБА_4, в серпні 1992 року, тимчасово перебуваючи на території ОСОБА_5, спільно з громадянином ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8, організував злочинну групу, до складу якої входили громадяни України: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (які були засуджені вироком Судової колегії по кримінальним справам Вінницького обласного суду від 31.03.195р. за п. п. «а», «г», ст. 93, ч. 3 ст. 142 КК України в редакції 1960 р., з наступними змінами згідно ухвали Судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 10.08.1995р. т. 16 а.с. 95-119, 120-127). ОСОБА_4, спільно з вказаними особами, маючи єдиний умисел, з корисливих мотивів, скоїв тяжкий злочин - умисне вбивство при обтяжуючих обставинах двох жителів Жешувського воєводства ОСОБА_5 Еугеніуша ОСОБА_12 та ОСОБА_13, за наступних обставин:

Так, будучи раніше знайомими і маючи намір заробити кошти за межами України, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, через Вінницьку туристичну фірму зовнішньоекономічної асоціації «Вінінтер» оформили необхідні документи на виїзд до ОСОБА_5 і отримали закордонні паспорти, після чого ОСОБА_4, ОСОБА_9, та ОСОБА_10 10.06.1992, а ОСОБА_11 11.06.1992 прибули до ОСОБА_5, де за сприяння власника концесійної детективної фірми «Бахерас», ОСОБА_14, яка знаходиться в м. Гожув-Велькопольський, працевлаштувалися, без документального оформлення та дозволу влади, охоронцями до власника торгової фірми «Евакс» розташованої у м. Лешно - ОСОБА_7 ОСОБА_8.

Маючи нагальну потребу в грошових коштах, ОСОБА_8 з метою погашення наявних боргів, перебуваючи в довірливих відносинах з ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, переконавшись, що вони за своїми моральними якостями схильні до скоєння тяжкого злочину, прагнуть до особистого збагачення і заволодіння злочинним шляхом грошовими коштами, на початку серпня 1992 року, в приміщенні своєї фірми, вступив з ними в злочинну змову з домовився про створення злочинної групи, об'єднаної єдиним умислом, для заволодіння особистим майном громадян ОСОБА_5, шляхом розбійного нападу.

При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розробили план спільного заволодіння грошовими коштами шляхом відшукання і заманювання обманним шляхом у нічний час, з метою полегшення вчинення злочину, в приміщення фірми «Евакс» заможних покупців із значними сумами грошових коштів для придбання великої партії радіо - відеоапаратури, здійснення на них розбійного нападу і заволодіння грішми. Про розроблений план розбійного нападу ОСОБА_4 та ОСОБА_8 повідомили ОСОБА_9, ОСОБА_10 та також ОСОБА_11, які дали згоду на його здійснення.

Готуючись до злочинного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 19-20 - серпня 1992, домовився по телефону з власником торгової фірми «Ярекс», м. Жешув, ОСОБА_15 про продаж йому близько 400 відеомагнітофонів марки «Sony» та «Panaconic» за готівковий розрахунок вартістю, приблизно 2 мільярди злотих, обумовивши умови угоди, хоча, фактично такими товарно-матеріальними цінностями не володів. ОСОБА_15, 20.08.1992, направив в м. Лешно, до ОСОБА_8 на автомобілі марки «Mercedes-Benz d 409», реєстраційний номер РЕА-0819, працівників фірми «Ярекс» ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з коштами в сумі 1 937 000 000 польських злотих, про що по телефону сповістив ОСОБА_8

ОСОБА_3 ж дня, тобто 20.08.1992 року, у вечірній час ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_4 про успішний перебіг здійснення їх плану та заманювання обманним шляхом працівників фірми «Ярекс» з великою сумою грошей. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_4, діючи відповідно до сформованої обстановки, з метою уникнення відповідальності та приховування запланованого злочину, а також побоюючись власного фізичного знищення у майбутньому, змінили план розбійного нападу, запропонувавши ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_11 після заволодіння грошовими коштами ОСОБА_15 вбити обох представників фірми «Ярекс», вивезти трупи за межі м. Лешно і закопати їх у лісі, на що ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_11 дали свою згоду, погодивши між собою план дій кожного.

Приблизно о 06 годині 50 хвилин 21.08.1992, по Варшавському часу ОСОБА_12 та ОСОБА_13, маючи із собою НОМЕР_1 польських злотих готівкою, прибули в фірму «Евакс», яка розташована за адресою: м. Лешно, вул. Домбровського, 19 с, де зустрілись в кабінеті ОСОБА_8 на другому поверсі з ним та ОСОБА_4

Надавши можливість ОСОБА_13 переговорити по телефону з ОСОБА_15 і переконавшись, що він та ОСОБА_12 прибули з грошовими коштами, діючи згідно з розподілом ролей за заздалегідь розробленим планом, приблизно о 07 годині 00 хвилин по Варшавському часу, по обумовленому сигналу до нападу, перебуваючи в сусідній кімнаті ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, озброєні заздалегідь приготовленими дерев'яними палицями, разом з ОСОБА_4 увірвалися в кабінет ОСОБА_8, де скоїли напад на ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Так, ОСОБА_4 завдав удару керамічним електрочайником ОСОБА_12 по голові, а потім із застосуванням великої фізичної сили кілька разів наніс йому удари дерев'яною палицею в область обличчя та потилиці й придушивши опір ОСОБА_12, разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 зв'язав йому руки і ноги, а рот заклеїв клейкою стрічкою.

Одночасно, рятуючись від нападу, ОСОБА_13 вибіг в коридор та спустився на перший поверх до виходу з приміщення, де його наздогнали ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ОСОБА_10 наніс ОСОБА_13 удар палицею по голові, після чого він та ОСОБА_9, погрожуючи насильством, небезпечним для життя і здоров'я, придушили його опір, доставили на другий поверх приміщення складу, де також зв'язали ОСОБА_13 руки та ноги і заклеїли рота клейкою стрічкою. В цей час ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 завернули ОСОБА_12, який не подавав ознак життя, в килим.

В подальшому ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи згідно з раніше розробленим планом, винесли загорнутого в килим ОСОБА_12 та зв’язаного ОСОБА_13 у двір та помістили в кузов автомобіля марки «Mercedes-Benz d 409». В цей час ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розподіляли між собою грошові кошти ОСОБА_15

Продовжуючи здійснювати план умисного вбивства, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з відома та за погодженням з ОСОБА_8, вивезли ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на відстань, приблизно, 12 км від м. Лешно в напрямку населеного пункту Клода-Черніна та заїхали в ліс.

Оскільки ОСОБА_13 подавав ознаки життя, ОСОБА_4 в присутності та за згодою ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в кузові автомобіля марки «Mercedes-Benz d 409», задушив його за допомогою мотузки. Після чого вирив яму в землі, куди ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 помістили тіла, покрили їх землею і хвоєю та гілками дерев. При цьому, під час захоронення трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_10 спостерігав за дорогою, щоб попередити спільників про можливу появу очевидців, а також ґрунтом, затер сліди крові ОСОБА_12 в кузові автомобіля

Після захоронення трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ОСОБА_4, припускаючи, що ОСОБА_13 ще живий, прибрав покриття та завдав удару ножем в спину ОСОБА_13 на рівні нижнього краю лівої лопаткової кістки.

Продовжуючи приховувати сліди злочину, ОСОБА_4 з відому та згоди ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 загорнув закривавлений килим та светр ОСОБА_13 в ковдру та сховав їх неподалік від трупів, після чого на автомобілі марки «Mercedes-Benz d 409» зникли з місця злочину.

Смерть ОСОБА_12 настала в приміщенні фірми «Евакс» або в кузові автомобіля марки «Mercedes-Benz d 409», по шляху проходження в ліс в результаті численних пошкоджень кісток лицьового черепа, які супроводжувались черепно-мозковою травмою, що в поєднанні могло привести до аспірації крові в дихальні шляхи та смерті ОСОБА_12

Спричинені ОСОБА_12 ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_13 могла наступити як в результаті асфіксії, тобто здавлення органів шиї мотузковою петлею, так і від проникаючого поранення грудної клітини. При цьому смерть могла наступити не одразу ж після нанесення ушкоджень, а через деякий час.

Таким чином, здійснивши умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, спільно заволоділи грошовими коштами ОСОБА_15 в сумі НОМЕР_1 польських злотих, що відповідно до курсу валют станом на 21.08.1992 склало - 145180,63 доларів США або 23 591 852 купоно-карбованців України.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у скоєнні інкримінованого злочину при зазначених вище обставинах не визнав, цивільні позови не визнав, та на підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати показання по суті пред’явленого обвинувачення.

Незважаючи на те, що підсудний свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, його вина повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.

Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні впевнено впізнав ОСОБА_16, як особу з якою він влітку 1992 року, разом з ОСОБА_17, ОСОБА_11 їздив до ОСОБА_6, де вони разом вчинили напад та вбивство двох громадян ОСОБА_6 та заволоділи їх коштами. Також повідомив, що ОСОБА_4 був лідером їх групи та старшим за віком серед них, під час поїздки в ОСОБА_5. Повідомив, що його, ОСОБА_17, ОСОБА_11, й громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_18 було засуджено за скоєння вказаного злочину та він відбув покарання за скоєне. В судовому засіданні повідомив, що нових відомостей суду надати не може, в зв’язку з значним проміжком часу який пройшов від моменту подій, що мали місце у 1992 році та повністю підтримав показання, які він давав під час досудового слідства. А саме те, що приблизно в травні 1991 року у спортивному клубі «Поєдинок» технікуму залізничного транспорту він познайомився з ОСОБА_11 ОСОБА_9 тренувався в цьому спортзалі і ОСОБА_11, також приходив туди на тренування. Вони почали займатись спортом (самбо, дзюдо, карате) разом. ОСОБА_9 тренував ОСОБА_11 Разом вони також почали займатись бізнесом (купівлею та продажем товарів).

В січні 1992 року вони познайомились із ОСОБА_4, який в цьому ж спортзалі почав тренувати групу по боксу. В його групі був також ОСОБА_10 та ОСОБА_19

Орієнтовно 7 - 9 липня 1992 року він, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_19 та ще одна особа на ім’я ОСОБА_19 потягом поїхали в ОСОБА_5. В ОСОБА_5 вони незначний час перебували в містах Хелм та Вроцлав після чого поїхали до м. Гожув, так як хтось повідомив, що там є підприємство власник якого приймає на роботу спортсменів. В м. Гожув вони поселились у випадкових людей поблизу стадіону. Розрахунок за проживання здійснювався товаром, який вони привезли із собою. Власник підприємства відмовився прийняти їх на роботу у зв’язку із закінченням строку візи, однак власник підприємства запропонував роботу в м. Лешно у його знайомого на прізвище ОСОБА_8. Прибувши у м. Лешно, вони зустрілись із ОСОБА_8, який поселив їх у готелі.

          Всі справи ОСОБА_8 вирішував із ОСОБА_4 особисто. Одного дня ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_8 пропонує працювати у нього охоронцями. Вони погодились на дану пропозицію. З цього часу вони почали мешкати в офісі на підприємстві ОСОБА_8.

ОСОБА_8 повідомив, що вони повинні забезпечити його охорону, оскільки він хвилюється за власну безпеку. Через деякий час ОСОБА_8 повідомив, що необхідно забрати грошові кошти, які йому заборгували, однак ОСОБА_9 не пам’ятає, про яку суму йшла мова і у кого саме необхідно було дані грошові кошти отримати. На дану пропозицію вони відповіли відмовою.

На початку серпня 1992 року ОСОБА_19 залишив дану роботу та поїхав у м. Вінницю.

          В двадцятих числах серпня 1992 року у вечері відбувся телефонний дзвінок, однак хто саме дзвонив, ОСОБА_9 не відомо. Із даної розмови стало відомо, що повинні приїхати якісь люди на вантажному автомобілі. ОСОБА_4 повідомив, що мають приїхати люди, які заборгували грошові кошти ОСОБА_8 і їм необхідно залякати їх з метою отримання грошового боргу, частину з яких ОСОБА_8 виплатить їм. Наступного дня ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебували у кімнаті, у якій мешкали. Через деякий час до кімнати увійшов ОСОБА_4, який повідомив, що прибули ті самі люди, які заборгували ОСОБА_8 грошові кошти. При цьому, ОСОБА_4 повідомив, що необхідно напасти та зв’язати їх у тому випадку, якщо покупці будуть себе агресивно вести. Також ОСОБА_4 повідомив, що дані особи погрожують ОСОБА_8. Крім цього, ОСОБА_4 повідомив, що тихенько постукає у двері кімнати, у якій очікували ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, і це буде сигналом для нападу на вказаних осіб. Через деякий час ОСОБА_4 подав відповідний сигнал (постукав в двері кімнати). Не встигнувши вийти із кімнати, ОСОБА_9 почув гуркіт, як в подальшому з’ясувалось, це був гуркіт від розбитої кавоварки. З цієї ж кімнати вибіг ОСОБА_8 та почав терти очі, можливо хтось із осіб, які перебували в кімнаті скористались газовим балончиком. Після цього з кімнати вибігла одна із осіб, які перебували в кімнаті. ОСОБА_9 наздогнав його на першому поверсі. Дана особа не чинила опору і ОСОБА_9 запропонував йому піднятись на другий поверх у кімнату, де вони до цього перебували. Коли ОСОБА_9 та поляк підіймались на другий поверх, ОСОБА_10 наніс покупцю удар палицею в область голови. Після цього ОСОБА_9 та ОСОБА_10 завели його до кімнати.

В подальшому до кімнати увійшов ОСОБА_4 та наказав зв’язати йому руки та особисто заклеїв йому рот липкою стрічкою, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за допомоги шнурка зв’язали йому руки та ноги.

Після цього із кімнати, у якій перебували ОСОБА_4, ОСОБА_8 та особи, на яких планувалось здійснити напад, вибіг ОСОБА_11 та підпер двері цієї кімнати ногою. Коли відчинились двері до кімнати, ОСОБА_9 помітив, що ОСОБА_4 намагався задушити одного із осіб, на яких вони мали здійснити напад. В цей час ОСОБА_9 помітив, як ОСОБА_8 вийшов на вулицю, також ОСОБА_9 помітив, що дверцята автомобіля були відчинені. Виходячи, ОСОБА_8 у когось із осіб взяв ключі від автомобіля. З вулиці ОСОБА_8 повернувся із якимось пакетом. Після цього, ОСОБА_4 кинув на одного із осіб килим. ОСОБА_4 повідомив, що один із осіб застосував до нього газовий пристрій і саме через це ОСОБА_4 почав наносити йому удари. Після цього ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 вийшли із кімнати. Через деякий час ОСОБА_4 повернувся, в руках у нього був пакет. ОСОБА_4 повідомив, що в ньому грошові кошти, які належать їм. Після цього за вказівкою ОСОБА_4 ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 винесли зв’язаних осіб та помістили їх до автомобіля, і разом з ними поїхали за межі міста ОСОБА_20. За містом вони звернули праворуч та поїхали у напрямку лісосмуги. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_4, поряд із ним перебував ОСОБА_11, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 разом із покупцями перебували в кузові автомобіля.

За вказівкою ОСОБА_4 ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 витягли осіб із автомобіля. В подальшому ОСОБА_4 запропонував задушити їх та закопати, однак ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відмовились. ОСОБА_3 ОСОБА_4 наказав викопати яму для захоронення осіб.

ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 розпочали копати яму за допомогою палок та ножа, а в цей час ОСОБА_10 спостерігав, щоб ніхто із сторонніх осіб їх не помітив. Вони викопали яму не глибоку, однак широку для того, щоб у неї помістилось два трупи. За вказівкою ОСОБА_4 вони опустили даних осіб у яму і почали закопувати яму. В цей момент ОСОБА_4 помітив, що один із чоловіків, який був приблизно віком 25 років ще дихає, і ОСОБА_4 повідомив, що його необхідно вбити і наказав ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 задушити його, однак вони відмовились. Після цього ОСОБА_4 почав здушувати йому шию за допомогою шнурка, яким були зв’язані руки, а потім наніс удар ножем в область спини. Після цього вони захоронили даних осіб та засипали місце гілками та хмизом.

В подальшому вони поїхали до м. Вроцлав. У м. Вроцлав ОСОБА_4 припаркував автомобіль на стоянці, а ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 чекали його на зупинці. Після того, як ОСОБА_4 повернувся, вони усі разом на таксі поїхали до квартири, у якій мешкали раніше. Прибувши на квартиру ОСОБА_4 наказав швидко збирати речі та тікати. Коли ОСОБА_4 почав збирати особисті речі, він виявив відсутність грошових коштів та наказав ОСОБА_9 та ОСОБА_11 їхати до ОСОБА_8 в офіс, а потім до нього додому та забрати грошові кошти. ОСОБА_9 відповів ОСОБА_4 відмовою. Після цього ОСОБА_4 наказав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 піти прогулятись, а сам із ОСОБА_11 поїхав до ОСОБА_8.

Через деякий час ОСОБА_4 та ОСОБА_11 повернулись. ОСОБА_4 був дуже задоволений та показав пакет, у якому були грошові кошти. ОСОБА_4 передав ОСОБА_9 та ОСОБА_11 частину грошових коштів. Також ОСОБА_4 повідомив, що збирається обміняти польські злоті на долари США та зустрітись із ОСОБА_9 та ОСОБА_11 після обіду в квартирі. Після цього ОСОБА_9 та ОСОБА_11 пішли до кафе, а ОСОБА_4 разом із ОСОБА_10 пішли окремо. Коли ОСОБА_9 із ОСОБА_11 повернулись до квартири, то побачили на столі записку, у якій йшлось про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 нібито хтось переслідував і вони вирішили утекти, крім цього в записці було написано, що вони залишили для ОСОБА_9 та ОСОБА_11 грошові кошти у дивані.

В дивані вони дійсно виявили грошові кошти в сумі 92 млн. польських злотих. Переночувавши, вранці на вокзалі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 придбали квитки та поїхали в м. Пшемишль, де пробули 1-2 дні, обміняли польські злоті на долари США та поїхали додому. В подальшому ОСОБА_9 був затриманий. (т. 17 а.с. 29-32, т. 14 а.с. 63-64 т. 12 а.с. 79-81).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні впевнено впізнав ОСОБА_16, як особу з якою він разом з ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_18, влітку 1992 року на території ОСОБА_6 вчинили напад та вбивство двох громадян ОСОБА_6. ОСОБА_17 повідомив, що за скоєння вказаного злочину він був засуджений та відбув покарання. Крім того вказав, що під час їх поїздки до ОСОБА_5 старшим їхньої групи був ОСОБА_4, який користувався у них беззаперечним авторитетом, як спортсмен, викладач інституту, був старшим за віком, мав добрі організаторські здібності та лідерські якості.

Зазначив, що на його думку всі учасники нападу розуміли з якою метою вони вчиняють напад, розуміли, що будуть вчиняти вбивство громадян ОСОБА_6 з корисливою метою.

Також повністю підтримав показання які він давав під час досудового слідства, а саме, що приблизно в червні 1992 року ОСОБА_4 запропонував йому поїхати з ним разом та ще з двома чоловіками до ОСОБА_5. На дану пропозицію ОСОБА_10 погодився. Вони поїхали у наступному складі: ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_19. Вони зупинились у м. Вроцлав, де і працювали на будівництві.

Після цього у ОСОБА_4 з’явилась адреса ОСОБА_14 із м. Гожув, куди вони і відправились. В м. Гошув вони пробули 3-4 дні, шукаючи роботу. Через деякий час ОСОБА_14 повідомив, що в м. Лешно його знайомий на прізвище ОСОБА_8 може забезпечити їх роботою. Прибувши в м. Лешно та зустрівшись із ОСОБА_8, він поселив їх у готелі. Потім вони переїхали до офісу ОСОБА_8, де він запропонував охороняти його фірму та його самого.

Якогось разу ОСОБА_8 повідомив, що у нього є покупець, і він має приїхати вранці. ОСОБА_4 повідомив, що на приїхавших за товаром покупців необхідно здійснити напад з метою заволодіння грошовими коштами, що і підтвердив ОСОБА_8. В цей же вечір ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_4 обговорювали разом з ними план нападу на даних осіб. Згідно плану ОСОБА_4 та ОСОБА_8 повинні зустріти покупців у приміщенні офісу, дізнатись чи є у них грошові кошти. В цей час ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 повинні перебувати у сусідній кімнаті.

Крім цього, ОСОБА_4 повинен був сповістити про момент нападу. В свою чергу, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 необхідно було озброїтись палицями, які знаходились в приміщенні офісу ОСОБА_8. Так, приблизно о 05 годині ранку до офісу прийшов ОСОБА_8 який зустрівся із ОСОБА_4 у кімнаті, у якій повинні були зустріти покупців. Через деякий час ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 стало відомо, що приїхали покупці.

В подальшому ОСОБА_4 повідомив, що приїхали покупці та те, що у них в наявності 900 млн. злотих. Також ОСОБА_4 повідомив, що постукає у двері їх кімнати, що стане сигналом для здійснення нападу на покупців.

Після отримання відповідного знаку із кімнати вийшли ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Увійшовши до кімнати, один із покупців, який був молодшого віку від іншого, вибіг з кімнати та почав тікати. ОСОБА_9, а за ним і ОСОБА_10 побігли за ним на 1 поверх офісу. Наздогнавши, ОСОБА_9 наказав йому піднятись на 2 поверх офісу до кімнати, де перебували ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 раніше. Коли ОСОБА_9 піднімався разом з покупцем на другий поверх офісу, ОСОБА_10 зустрів їх та наніс покупцю один удар палицею в область голови. Після цього покупець попросив його більше не бити та самостійно піднявся на другий поверх офісу. В кімнаті ОСОБА_9 наказав покупцю лягти на підлогу та зв’язав йому руки, ноги та заклеїли рот липкою стрічкою. Після цього до кімнати увійшов ОСОБА_4 та також взяв липку стрічку. Увійшовши у сусідню кімнату ОСОБА_10 помітив другого покупця, який лежав на підлозі. За вказівкою ОСОБА_4Є вони винесли покупців до автомобіля, на якому приїхали покупці. Помістивши покупців до кузову автомобіля, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 також сіли до кузову, а ОСОБА_4 з ОСОБА_11 до кабіни автомобіля. ОСОБА_4 перебував за кермом автомобіля.

На автомобілі вони їхали близько 20 хвилин. Коли автомобіль зупинився, то ОСОБА_4 наказав ОСОБА_10 вийти. Дані події відбувались у лісосмузі. Після цього ОСОБА_4 наказав ОСОБА_10 знаходитись поряд із дорогою та спостерігати, щоб їх ніхто із сторонніх не помітив. Інші розпочали викопувати яму у піску за допомогою ножа та палки. Ніж належав ОСОБА_11. Після цього, вони витягли із автомобіля осіб, на яких було здійснено напад. При цьому ОСОБА_4 наказав ОСОБА_10 за допомогою піску затерти кров на автомобілі. ОСОБА_10 помітив, що в ямі лежав покупець молодший віком обличчям донизу. ОСОБА_4 почав засипати його землею, але ОСОБА_10 побачив, що покупець ще дихав. Всі казали, що не потрібно його добивати, проте ОСОБА_4 вийняв ніж і дав його ОСОБА_10, щоб він покупця, який був молодший віком, заколов. На дану пропозицію ОСОБА_10 відповів категоричною відмовою. Потім ОСОБА_4 запропонував це ж саме зробити ОСОБА_11 та ОСОБА_9. Вони також відмовилися. ОСОБА_3 ОСОБА_21 сам штурхнув ножем цього покупця під праву лопатку, після чого вони засипали могилу піском та прикрили гіллям. Як дістатися цього місця ОСОБА_10 не знає, так як разом із ОСОБА_9 перебували у кузові автомобіля.

          Після цього вони сіли до автомобіля, ОСОБА_10 з ОСОБА_9 у кузов, а ОСОБА_21 разом з ОСОБА_11 в кабіну, і поїхали до м. Вроцлав. Вони вийшли із машини, а ОСОБА_21 залишив автомобіль на автостоянці. Вони разом з хлопцями поїхали на квартиру, у якій жили раніше. ОСОБА_21 сказав, що покупці привезли 900 млн. злотих, з яких 500 млн. ОСОБА_8 залишив собі, а решту – 400 млн. - віддав їм. Поміж тим, на місці з’ясувалося що цих грошових коштів немає. ОСОБА_22 та ОСОБА_11 поїхали назад у м. Лешно.

На чому вони поїхали ОСОБА_10 не бачив. Повернулися вони через 3-4 години, привізши з собою грошові кошти. ОСОБА_4 сказав, що ОСОБА_8 дав 450 млн. злотих.

Всі грошові кошти знаходилися у ОСОБА_4, ОСОБА_10 з ними поїхав до м. Вроцлав обмінювати їх на долари США. ОСОБА_4 знайшов якогось незнайомця, який погодився допомогти в обміні валюти за 14 тис. та різницю між курсом валют. Вони сіли в автомобіль та їздили по місту обмінювати грошові кошти. ОСОБА_11 та ОСОБА_9 залишися вдома, де вони раніше проживали. Чи був там хтось з попередніх мешканців, ОСОБА_10 не запам’ятав.

Для обміну вони взяли всі грошові кошти: і свої, і ОСОБА_9 з ОСОБА_11. Всіх грошей вони не змогли обміняти (обміняли приблизно половину).

Приїхали до квартири ввечері, в автомобілі ОСОБА_4 розрахувався з незнайомцем, який допоміг обмінювати гроші. Повернувшись до квартири, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 там не було. Після цього у квартирі половину грошових коштів, що вони не обміняли, ОСОБА_4 помістив у диван та написав записку про те, що їх переслідували незнайомі люди і змушені залишити дане місце. ОСОБА_10 з ОСОБА_4 зібрали свої речі і поїхали додому. Добравшись до м. Вроцлав, на поїзді доїхали до Легніци, де вийшли. В м. Легніца ОСОБА_21 зустрів свого знайомого, який мав намір придбати автомобіль марки «Жигулі». Проте йому не вистачало 3-4 млн. ОСОБА_21 запропонував йому таку кількість грошей за умови, що він довезе їх до України, на що він погодився. Прізвища хлопця ОСОБА_10 не пам’ятає. Через яку митницю вони переїхали, не пам’ятає, проте знає, що їхали поблизу м. Львів.

Коли прихали додому, то ОСОБА_21 показав ОСОБА_10 кошти, їх було приблизно 14 тис. доларів США. Він залишив їх у себе, сказавши, що їх гроші будуть разом, на що ОСОБА_10 погодився. ОСОБА_21 жив у ОСОБА_10 в квартирі по вул. Київській, а ОСОБА_10 жив у тещі. З дружиною ОСОБА_21 не проживав.

Потім ОСОБА_21 поїхав до ОСОБА_23 на автомобілі, який придбав у когось на ринку у м. Вінниці. Техпаспорт на автомобіль знаходився у ОСОБА_21, їздив він по довіреності. Потім ОСОБА_21 разом з ОСОБА_23 на цьому ж автомобілі поїхали до Ленінграду (Санкт-Петербург), куди ж поїхали поїздом ОСОБА_10 та його дружина ОСОБА_21. У Ленінграді (Санкт-Петербург) вони всі разом (з ОСОБА_21) мешкали у квартирі за адресою АДРЕСА_1.

Проживали спільно півтора місяці. Потім ОСОБА_10 почав помічати, що ОСОБА_21 почав приховувати від нього свої видатки, в т.ч. він відвідував ресторани. ОСОБА_10 вирішив поїхати, і сказав ОСОБА_21 відати його частину грошей. ОСОБА_21 відповів, що він буде в м. Вінниці через 2 дні і там з ОСОБА_10 зустрінеться та розрахується, при цьому дав йому на дорогу 200 доларів США. Це було взимку після ОСОБА_24. ОСОБА_21 залишився жити на тій же квартирі за адресою АДРЕСА_2.

Однак, ОСОБА_4 так і не повернув ОСОБА_10 грошові кошти. Після цього ОСОБА_4 ОСОБА_10 жодного разу не бачив. В подальшому ОСОБА_10 був затриманий. ( т. 17 а. с. 41-43).

Свої показання в частині механізму скоєння нападу та вбивства громадян ОСОБА_6 ОСОБА_17 конкретизував в наступних показаннях.

Щодо заздалегідь розробленого плану нападу на ОСОБА_12 і ОСОБА_13 ОСОБА_10 повідомив: "В цей же вечір ОСОБА_8 і ОСОБА_4 обговорювали в нашій присутності план нападу на приїжджаючих за товаром поляків. Склали план, що ОСОБА_4 і ОСОБА_8 зустрінуть цих поляків в приміщенні бюро, і дізнаються, чи є у них з собою гроші. Ми в цей час повинні були знаходитися поруч, у сусідньому приміщенні, і чекати сигналу до нападу. До нас вийде з кавоваркою ОСОБА_4 і повідомить, коли потрібно нападати. Ми повинні були озброїтися обтесаними круглими палицями, які лежали в бюро».

ОСОБА_25 показав, що ОСОБА_8 прийшов в контору близько 5:00 ранку 21 серпня 1992 року. У кабінеті його вже чекав ОСОБА_4. Приїхали поляки, вони зайшли в кабінет ОСОБА_8, почалась розмова на польській мові. Потім хтось говорив по телефону.

Потім до них в кімнату зайшов ОСОБА_4, який вийшов нібито налити воду в кавоварку, і сказав, що у поляків 900 млн. злотих і він, коли буде повертатися, стукне в їх двері, після чого всі з палицями повинні забігти в бюро, тобто в кабінет ОСОБА_8. Туди першим забіг ОСОБА_4, за ним ОСОБА_11, ОСОБА_9 і він. Один поляк, який був молодший, вибіг в цей час з бюро і почав тікати до виходу на першому поверсі. Він і ОСОБА_9 наздогнали поляка, той підняв руки, сказав, що здається і просив його не бити. Молодий поляк сам зайшов на другий поверх, де він і ОСОБА_9 замотали йому рот клейкою стрічкою і зв'язали руки і ноги.

ОСОБА_25 показав: «Потім зайшов ОСОБА_4 і теж взяв клейку стрічку. Я зайшов в бюро і побачив на підлозі лежав другий поляк, який стогнав. Кругом була кров. Потім ми винесли їх в автомобіль. ОСОБА_4 сказав ОСОБА_8 затерти кров. У кузов автомобіля до поляків сіли я і ОСОБА_9, ОСОБА_4 і ОСОБА_11 сіли в кабіну і ми поїхали.

Про події, що мали місце далі, ОСОБА_25 показав, що приблизно через 20 хвилин втомобіль зупинився в лісі і ОСОБА_4 сказав йому стати на "шухері" біля лісової ґрунтової дороги. Решта пішли копати яму.

Після того, як з автомобіля витягнули поляків, ОСОБА_4 дав вказівку йому піском затерти в кузові автомобіля сліди крові. Потім ОСОБА_4 покликав його до себе. Один з поляків перебував у ямі і був трохи засипаний піском. Яма була неглибока, але широка настільки, що поруч могло лежати 2 людини. ОСОБА_6, той що молодший, теж лежав у ямі обличчям вниз і був, як йому здалося, ще живий. Оскільки на пропозицію ОСОБА_4 добити молодого поляка ніхто не відгукнувся, то він сам наніс удар ножем в спину під лопатку.

Потім вони засипали могилу піском і прикрили гілками. На автомобілі він та інші приїхали до Вроцлава. ОСОБА_4 поставив автомобіль на стоянку. Поїхали в будинок, в якому жили раніше. Там з'ясувалося, що немає 400 млн. злотих, які вони забули у м. Лешно в бюро ОСОБА_8, тому ОСОБА_4 і ОСОБА_11 назад поїхали в м. Лешно і привезли гроші приблизно через 3-4 годин. (т. 8 а. с. 51-58) .

Показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_17 дані ними в судовому засіданні повністю підтверджуються та узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків, потерпілих, та іншими дослідженими доказами доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_26 в своїх письмових поясненнях підтвердив показання які він давав під час проведення досудового слідства підтримав свій цивільний позов, та просив стягнути з ОСОБА_16 100 000 злотих (т. 18 а.с.61-63, т. 23 а.с. 111)

Зокрема в свої показаннях від 26 липня 1993 року, вказав, що останній раз бачив свого сина за два тижні до вбивства. Він не знає, у що був одягнений його син в день вбивства. Однак, коли поліцією йому був показаний труп, він упізнав в ньому Еугеніуша - свого сина. Упізнав він сина по одягу і наявних при ньому документах. За яких обставин був убитий його син, йому не відомо.

На цьому ж допиті ОСОБА_27 заявив цивільний позов на суму 45 млн. злотих для відшкодування заподіяної йому шкоди у зв'язку з витратами на похорон сина і установки йому пам'ятника (т. 12 а. с. 122-123).

Потерпіла ОСОБА_28 в своїх письмових поясненнях (т. 23 а.с 46-49) просила стягнути з ОСОБА_16 100 000 Євро завданої злочином шкоди та підтримала показання які вона давала 24.08.1992р., 26.07.1993 р., під час проведення досудового слідства, а саме, що останній раз бачила чоловіка в ніч з 19 на 20 серпня. Він приїхав близько опівночі, щоб повідомити їй, що має їхати за товаром.

Був вдома не більше 5 хвилин. Він розбудив її і вона, будучи сонною, не помітила навіть, у що він був одягнений. Але на підставі відсутнього в будинку одягу припускає, що чоловік був одягнений в джинси темно-голубого кольору і светр чорного кольору з візерунком на грудях таїландського виробництва. Коли її чоловік в ніч з 19 на 20 серпня виїжджав з дому, то при собі не мав ніяких цінних предметів, крім обручки. На цьому ж допиті вона заявила цивільний позов на суму 48 млн. злотих для відшкодування збитку, понесеного у зв'язку з похоронами чоловіка і установкою йому пам'ятника (т. 12 а. с. 126-127, т. 7 а. с. 59-61).

Цивільний позивач ОСОБА_15 в своїх письмових поясненнях (т. 23 а.с. 50-51) просив стягнути з ОСОБА_16 завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 145 000 доларів США, та підтримав показання які він давав під час проведення досудового слідства в якості свідка. Зокрема 23 серпня 1992 року показав, що є власником фірми "Ярекс" у м. Жешув і займається купівлею-продажем телерадіоапаратури. 19 серпня до нього подзвонив його працівник і повідомив, що по телефону запропонували покупку відеоапаратури в м. Лешно, і дав йому номер телефону. При цьому працівник повідомив, що розмовляв з ним ОСОБА_8, у якого є на продаж близько 400 штук відео марки "Панасонік". Увечері того ж дня він зателефонував в м. Лешно по телефону номер 20-44-82, йому відповів чоловік з явно вираженим російським акцентом. Росіянин підтвердив, що це фірма ОСОБА_8 і покликав останнього до телефону. У відповідь на його розпитування ОСОБА_8 відповів, що у нього є багато відео марки "Панасонік" за ціною 5 млн. 200 тис. злотих за штуку і що всього у нього близько 400 штук відео. Домовилися здзвонитися на наступний день та обговорити деталі угоди. На наступний день 20 серпня в четвер ОСОБА_8 сам зателефонував до нього на фірму і робочі підтвердили його інтерес до укладення угоди. Увечері 20 серпня відбулася телефонна розмова з ОСОБА_8 в присутності його дружини Барбари та його товариша ОСОБА_20.

До цієї розмови підключився і Єугеніуш ОСОБА_27, запитавши у ОСОБА_8, як потрапити за вказаною адресою до нього, щоб не блудити по місту. Він дав згоду на угоду. ОСОБА_8 домагався термінового приїзду в м. Лешно з готівкою. У нічний час, приблизно в 3-4 години, щоб рано вранці здійснити угоду, так як йому терміново потрібно їхати кудись з грошима. ОСОБА_8 запевнив, що апаратура знаходиться на місці за вказаною адресою в м. Лешно. У свою чергу він запевнив ОСОБА_8, що оплата товару буде проведена готівкою - близько 2 млрд. злотих. Також він сказав ОСОБА_8, що за товаром приїдуть на вантажному автомобілі марки "Мерседес" два водія і поцікавився щодо безпеки водіїв і грошей. ОСОБА_8 гарантував безпеку і в кінці розмови сказав, що якщо водії приїдуть вчасно, то він знизить закупівельну ціну, а якщо буде зроблена покупка великої кількості товару, то він знизить ціну на 200 тис. злотих за один відеомагнітофон. Його здивувала така щедрість ОСОБА_8, але він подумав, що, можливо, ОСОБА_8 терміново потрібні гроші для придбання нової партії товару. В той же день 20 серпня в вечірній час він відправив в м. Лешно двох своїх працівників ОСОБА_27 і ОСОБА_13. У ОСОБА_27 і ОСОБА_13 перебувало готівки у валізі-"дипломаті" близько 2 млрд. злотих. Гроші рахувала і укладала його дружина Барбара в присутності ОСОБА_20.

Проводжаючи ОСОБА_27 і ОСОБА_13, він наголосив, щоб вони були обережними, і по приїзду в м. Лешно відразу зателефонували йому (т. 4 а. с. 42-57).

З досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_7 ОСОБА_18 неодноразово допитаного у справі як слідчими органами ОСОБА_5, так і слідчим Генеральної прокуратури України, в ході досудового слідства встановлено, що він був засуджений до 15 років позбавлення волі, за підбурювання громадян України до вбивства двох громадян ОСОБА_6 (т. 23 а.с. 114-115), та підтримає показання які він давав в ході досудового слідства.

Так, 24 серпня 1992 року ОСОБА_8 показав, що є власником торгової контори "Евакс" і надає посередницькі послуги з продажу товарів, в основному електроніки. У нього є заборгованість кредиторам близько 500 млн. злотих.

Товарообіг в фірмі відсутній. З деякого часу кредитори стали посилати до нього людей з погрозами. Тому близько 4 тижнів тому він зателефонував у фірму "Бахерас" у м. Гожув-Велькопольський Петру ОСОБА_14, у якого просив кілька людей для охорони. ОСОБА_14 відповів, що якщо матиме вільних людей, то пришле. В кінці липня до нього звернулися ОСОБА_4, ОСОБА_25, ОСОБА_9, ОСОБА_11 і повідомили, що їх направив в м. Лешно Батковський для його охорони та виконання доручень. Він відповів, що у нього немає грошей оплачувати їхню роботу, на що "росіяни" відповіли, що хотіли б спочатку влаштуватися на квартиру, а потім будуть шукати роботу.

Він влаштував їх до готелю в м. Лешно. Там вони жили близько 5 днів. Після цього він влаштував їх жити в своєму магазині, там, де знаходиться його контора. Під час проживання в готелі ОСОБА_4 і ОСОБА_25 запропонували йому вказати багатих людей, які зберігали б великі суми грошей в будинку. Він відповів, що не знає таких людей. Досить часто на автомобілях, взятих ним на прокат, вони їздили до Вроцлава.

Одного разу до нього прийшов ОСОБА_29, що проживає в м. Лешно, і сказав, що купив би цигарки "Marlboro" в будь-якій кількості. Про це в розмові він розповів "росіянам" і запитав, чи не знають вони, де можна купити цигарки. Через день чи два вони йому сказали, що можуть дістати контейнер цигарок вартістю 5 млрд. злотих, але раніше вони повинні побачити гроші покупця. ОСОБА_29 дав йому адресу покупця у м. Львувек, який погодився на це, причому його не цікавили документи, а тільки товар. Перевірити наявність грошей у покупця у м. Львувек поїхав представник і група ОСОБА_4, всі 5 осіб. З м. Львувек йому подзвонив ОСОБА_4 і сказав йому, щоб він подзвонив у Львувек і повідомив, що товар доставлений буде до 17 години. Він дійсно подзвонив і повідомив, що товару не буде, так як до цього часу вважав, що "росіяни" не зможуть дістати товар.

Проаналізувавши угоду, він прийшов до висновку, що у ОСОБА_4 та його команди ніякого товару немає, але гроші вони хочуть отримати. В цей же день приїхали до нього в магазин поліцейські і зробили ксерокопії паспортів ОСОБА_4 та ін. Потім між росіянами виникла сварка і ОСОБА_19 поїхав від них. Він не хотів, щоб росіяни жили в його магазині, тому влаштував їх на квартиру у своєї тітки ОСОБА_30. Там вони проживали 5 днів, після чого ОСОБА_4 зажадав вказати місце або особу, де знаходилися б великі суми грошей. Він відмовився це зробити.

ОСОБА_22 запитав його, який товар добре реалізується в ОСОБА_5, окрім цигарок. Він відповів, що телерадіоапаратура. ОСОБА_3 йому було запропоновано залучити до магазину клієнтів з великою сумою готівки. Він розумів, що пропонувалася фіктивна угода. Його роль полягала в розшуку і заманюванні покупця в магазин з великою сумою готівки. А росіяни повинні були ці гроші відібрати. Він погодився, 19 серпня він подзвонив в Жешув у фірму "Ярекс". По телефону домовилися про угоду і 20 серпня йому зателефонував власник фірми "Ярекс" і повідомив, що наступного дня до нього приїде водій з грошима за товаром. ОСОБА_3 ж, 20 серпня, росіяни докладно ознайомили його зі своїм планом. З цього приводу ОСОБА_8 пояснив: "Відповідно до цього плану я повинен був по приїзді цієї людини уточнити наявність у неї грошей, провести в контору, де вони на нього нападуть, подавлять опір і відберуть гроші. Вони говорили, що заклеять йому рот, зв'яжуть і все інше зроблять самі. Конкретно вони не говорили, що зроблять з цією людиною, але я припускав, що його зв'яжуть і потримають десь в підвалі".

ОСОБА_8 показав, що росіяни пропонували і його зв'язати, щоб зімітувати напад і на нього, але він відмовився. Заздалегідь було обумовлено, що особа, яка повинна приїхати за товаром, повинна мати із собою близько 2 млрд. злотих - вартість 400 відеомагнітофонів. Гроші повинні були ділити після "справи", таким чином: 1. млрд. злотих - росіянам, 1 млрд. злотих - йому, а ОСОБА_22, крім цього, повинен був отримати ще по 200 млн., злотих з кожної половини.

ОСОБА_25 етапованим до Вінниці для проведення слідчих дії, ОСОБА_8 найбільш повні показання дав у ході допитів 27-28 травня в якості свідка, а також на очних ставках з ОСОБА_25, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 29 травня 1993 року.

Зокрема, ОСОБА_8, підтвердивши свої попередні показання, показав, що всі розмови він вів лише з ОСОБА_22, тому що він був старшим у групі.

Ксерокопії паспортів з ОСОБА_22 та інші, були зняті в поліції приблизно 30 липня 1992 року, а ОСОБА_19 виїхав з м. Лешно після 12 серпня.

За весь період проживання ОСОБА_22 та інших в м. Лешно, він дав ОСОБА_22 400 тис. злотих. Ніяких інших грошей група ОСОБА_22 від нього не одержувала.

Єдина плата з його боку ОСОБА_22 і його групі полягала в тому, що він дозволив їм безкоштовно жити на складі у себе на фірмі. За це вони повинні були охороняти склад і його ( т. 7 а. с. 62-63).

Так, згідно показань свідка ОСОБА_31, яка на підставі ст. 63 Конституції України відмовилась від давання показань, встановлено, що вона знає ОСОБА_4 з шкільних років, так як навчалась з ним в Копайгородській школі Барського району Вінницької області. Після закінчення школи ОСОБА_32 та ОСОБА_4 в 1985 році одружились. З того часу мешкали спільно і у них є спільна донька ОСОБА_33, ІНФОРМАЦІЯ_3. З 1991 року вона із ОСОБА_4 спільно не проживали, хоча офіційно розлучились у 1992 – 1993 роках. Востаннє ОСОБА_4 вона бачила в 1992 році у м. Вінниці, так як він приходив зустрітись із донькою. Де на даний час перебуває ОСОБА_4, їй не відомо, так як з 1992 року вона з ним будь-яких відносин не підтримує. Під час останньої зустрічі із ОСОБА_4 він виглядав так: зріст 172 см, атлетичної статури, волосся темного кольору, пряме коротке, очі карі, носив вуса темного кольору. Особливих прикмет немає (т. 17 а. с. 65).

Так, свідки ОСОБА_34 ОСОБА_35 в судовому засіданні підтримали показання надані ними під час досудового слідства, та зазначили, що вони дійсно влітку 1992 року разом з ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_11 їздили до ОСОБА_5 для здійснення торгівлі та заробітку коштів. На території ОСОБА_5 ОСОБА_34В,, та ОСОБА_35 від’єднались від групи вищевказаних осіб та проживали й працювали окремо.

          Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні підтримав показання які він давав під час досудового слідства, та вказав, що він працював разом з ОСОБА_4 у Вінницькому педагогічному інституті й він пам’ятає , що у 1992 році ОСОБА_4 несподівано зник та перестав з’являтись на роботу.

Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні підтримав показання які він давав під час досудового слідства та вказав що більше 20 років тому він працював з ОСОБА_16 у Вінницькому педінституті, й може охарактеризувати його як гарного викладача.

Свідки ОСОБА_38, ОСОБА_39 , в судовому засіданні підтримали свої показання які вони давали під час досудового слідства в частині того, що вони дійсно разом з ОСОБА_16 навчались у школі смт. Копайгород Барського району Вінницької області.

З досліджених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_14, ОСОБА_40, Іреніуша ОСОБА_40, ОСОБА_41, які послідовно підтверджують та доповнюють один одного безсумнівно встановлено, що ОСОБА_4Є, ОСОБА_17, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 на протязі декількох днів проживали в приватній квартирі м. Гожув Великопольський, вели перемовини з ОСОБА_14 з приводу підшукування роботи, та за рекомендацією останнього виїхали в місто ОСОБА_38 для роботи охоронцями до ОСОБА_18 й старшим у вказаній групі був ОСОБА_4 (т. 9 а.с.29-30, т. 9 а.с. 79-82,т. 9 а.с. 85-88, т. 10 п.с. 1-7).

Крім того, з досліджених в судовому засіданні послідовних показань свідків: ОСОБА_42, Мацея Левандовського, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 встановлено, що ОСОБА_4Є, ОСОБА_17, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 проживали на квартирі, а в подальшому в приміщенні складу в м. Лешно та керівником даної групи був ОСОБА_4 (т. 7 а.с. а.с. 10-12, 31-32, 73-75, 29-30, т. 6 а.с. 51-52, т. 7 а.с. 27-28).

Крім показань свідків, потерпілих, вина підсудного також підтверджується іншими доказами ретельно дослідженими в судовому засіданні, а саме :

- протоколами оглядів вантажного автомобіля "Мерседес", що належить ОСОБА_15, і виявленого 23 серпня на паркінгу в місті Вроцлав. Зокрема, в протоколах оглядів зафіксовано, що на даху вантажного кузова, в кабіні водія і на підлозі кузова виявлено безліч соснових голок. Крім того, на підлозі кузова виявлено невелику кількість піску, змішаного з сосновими голками і перегноєм. Крім того, на бокових стінах фургона і на підлозі були виявлені множинні сліди бурого кольору, схожі на кров. (т. 4 а. с. 11-12, 20-37)

Наявність піску, хвойних голок і перегною в кузові автомобіля "Мерседес" підтверджує показання ОСОБА_25, ОСОБА_11 і ОСОБА_9, про те, що ОСОБА_25 після того, як трупи ОСОБА_27 і ОСОБА_13 були винесені з кузова на грунт, за допомогою піску затирав сліди крові, щоб знищити сліди злочину.

- протоколами оглядів приміщення бюро "Евакс" в м. Лешно по вул. Домбровської 19 с, 23 і 24 серпня 1992 року. В ході огляду виявлено безліч слідів бурого кольору, схожих на кров, у тому числі при вході в приміщення, а також в кабінеті ОСОБА_8 на підлозі, на стінах, на порозі вхідних дверей, що ведуть до кабінету ОСОБА_8, на ручці вхідних дверей. (т. 4 а. с. 58-81)

Згідно з висновком судово-серологічної експертизи в частинках бурого кольору, вилучених шляхом зскрібання в нижньому лівому передньому кутку кузова автомобіля "Мерседес", на середній і передній частині лівого крила заднього колеса, на підлозі і боковій стіні фургона (фанері), позначених номерами 20, 21, 22, 25, виявлено наявність людської крові, а в ній наявність аглютіногену В.

При досліджень частинок бурого кольору, які перебувають на ганчірці, ванному килимку і двох інших ганчірках, виявлено наявність крові, видову приналежність якої встановити не представилося можливим. Ці об'єкти позначені номерами 13, 14 і 15 та вилучені в ході огляду приміщення бюро "Евакс".

При дослідженні частинок бурого кольору, які перебували на рекламній сумці і ковдрі, вилучених під час огляду автомобіля "Мерседес", виявлено наявність крові, видову приналежність якої встановити не вдалося.

Згідно висновку судово-серологічної експертизи відносно часток бурого кольору, вилучених під час огляду в приміщенні бюро "Евакс", встановлено, що в частинках бурого кольору, вилучених з порога вхідних дверей до кабінету ОСОБА_8, на стіні, що прилягає до косяка вхідних дверей з правої сторони (сліди № № 10 і 12), виявлено наявність людської крові, а в ній аглютиногенів А і В.

В частинках бурого кольору, вилучених з дерев'яної обшивки біля підлоги з правого боку від входу в кабінет ОСОБА_8, а також зі стіни з правого боку від входу в кабінет ОСОБА_8 і з ручки вхідних дверей до приміщення (сліди № 13, 15 і 17), виявлено наявність людської крові, а в ній аглютіноген В.

В частинках бурого кольору, виявлених в дев'яти місцях з підлоги кабінету ОСОБА_8 (сліди № № 2, 3, 11, 5-9), виявлено наявність людської крові, групову приналежність якої встановити не представилося можливим.

В частинках бурого кольору, вилучених в одному місці з підлоги і зі стіни з правого боку від входу в кабінет ОСОБА_8 (сліди № № 4 і 14), виявлено наявність крові, видову приналежність якої встановити не представилося можливим. (т. 5 а. с. 34-36);

Висновки експертних установ ОСОБА_5 підтверджені в ході проведення судово-медичної експертизи речових доказів Головним бюро судмедекспертизи України. (т. 11 а. с. 113-136)

Більш точно визначити приналежність слідів крові, виявлених в бюро "Евакс" і в автомобілі "Мерседес", не представилося можливим у зв'язку з відсутністю даних про групу крові Еугеніуша ОСОБА_27. (т. 14 а. с. 1-3, 78)

- протоколом огляду місця виявлення трупів ОСОБА_27 і ОСОБА_13 від 13 липня 1993 року, в якому зазначено, що трупи виявлені в 110 метрах від траси Клода-Гура справа поблизу польової дороги. В 12,5 метрах вправо від середини польової дороги на поверхні розміром 3x3 метри виявлено 15 керамічних уламків різної форми світло-бежевого кольору, поруч виявлено 3 кістки. У 33,5 м вправо від польової дороги в лісі виявлено поверхню розміром 2,015 на 1 м з порушеною цілісністю поверхні ґрунту. Рослинність в цьому місці дуже мізерна в порівнянні з розташованою поблизу. Місце прикрите сухими гілками різних розмірів, із землі виступають частини кісток, а також видна кістка великого розміру, яка зовнішнім виглядом нагадує кістку людини. З боку польової дороги це місце заслонене кущами.

Перед лісом, в якому виявлені кістки, з західного боку виявлений великих розмірів вузол. Він прикритий сухими гілками. Усередині вузла - ковдри був виявлений складений килим. На килимі є візерунок у вигляді великих листків коричневого кольору. Видно плями бурого і темно-бурого кольору різної форми і розмірів. У ковдрі також виявлено светр - напівгольф з візерунком синьо-біло-блакитного кольору. Светр порваний під лівою пахвою і з обох сторін горловини. На светрі є плями бурого кольору. Ковдра сталевого кольору в клітину.

В 15 метрах від місця, де були виявлені керамічні уламки, і в 9,2 м вліво від середини лісової дороги виявлено джинсові шорти. Шорти забруднені плямами темно-сірого кольору і є мокрими.

В ході ексгумації, після обережного зняття невеликого шару землі посередині поховань виявлена дерев'яна палиця діаметром 6 см, довжиною 60 см. Палка складається з двох півсфер, обидві частини яких з'єднані в 3 місцях клейкою стрічкою шириною 5 см. При знятті перших шарів землі встановлено, що висота покриву - до 4 см.

В ході ексгумації трупів встановлено, що обидва трупа закопані у жовтій землі на глибині до 50 см. Розміри могили 2,1 на 1 м. Трупи лежать паралельно один одному. Голови їх звернені в протилежні сторони. У місці дотику лежать один на одному. Труп під № 1 (ОСОБА_13) лежить на животі, права рука знаходиться на тулубі біля плеча. На тулубі та верхніх кінцівках, а також на шиї є довга мотузка. Голова в задній частині шиї й обличчя обмотані декількома шарами клейкої стрічки. З лівого боку спини в кутку лопатки видно на сорочці вертикальний розріз довжиною 2,5 см, увігнутий вниз.

Труп № 2 (ОСОБА_27) знаходиться в позиції обличчям вниз. Руки знаходяться паралельно одна одній, а передпліччя зв’язано мотузкою і клейкою стрічкою. В області шиї також знаходиться мотузка. Встановлено роздроблення лицьової частини черепа і перелом щелепи. В ході розкопок виявлено два керамічних уламка (т. 13 а. с. 3-7)

- протоколом впізнання трупів від 13 липня 1993 року, згідно якого ОСОБА_48 впізнала труп свого сина - ОСОБА_13 за залишками волосся, його одягом, а також за паспортом на ім'я ОСОБА_13, який був виявлений в кишені брюк. Вона також впізнала светр знайдений разом з килимом, як светр свого сина.

Аналогічні показання під час впізнання дала і дружина ОСОБА_13 - Беата. Крім того, вона пояснила, що светр, знайдений разом з килимом, належав її чоловіку, який забрав його з собою 20 серпня 1992 року, коли їхав у м. Лешно. (т. 13 а. с. 55-56)

- протоколом впізнання трупа ОСОБА_12 від 13 липня 1993 року, в ході якого його батько - ОСОБА_27 заявив, що впізнає труп свого сина - Еугеніуша ОСОБА_27 по куртці білого кольору, сорочці, паспорту і водійських правах на ім'я його сина, які були виявлені в куртці. (т. 13 а с. 57)

- протоколом впізнання предметів від 15 липня 1993 року, згідно якого ОСОБА_15 упізнав ковдру, в якій знаходився килим і светр, як ковдра, що знаходилась в його автомобілі "Мерседес", на якому ОСОБА_27 і ОСОБА_13 приїхали в м. Лешно. Упізнав светр і пояснив, що він належав ОСОБА_13, а також упізнав шорти, які раніше бачив на ОСОБА_27. (т. 13 а. с. 59)

- протоколом впізнання предметів, згідно якого ОСОБА_7 ОСОБА_8 килим, виявлений в лісі, упізнав як той самий килим, який лежав на підлозі в його кабінеті і в якому був винесений один з працівників фірми "Ярекс" відразу ж після нападу. Стосовно керамічних уламків заявив, що в його конторі перебував керамічний електрочайник такого ж кольору, що й уламки (т. 12 а. с. 107)

- висновком судово-медичної експертизи, проведеної Медичною академією судмедекспертиз у м. Познані, згідно з якою місце виявлення трупів (вид ґрунту, глибина), характеристика клімату, вид і стан одягу, а також посмертні зміни трупів не знаходяться в суперечності з тим, що ці трупи могли знаходитися в місці їх виявлення з серпня 1992 року.

На тілі ОСОБА_13 не встановлено жодних видимих слідів ушкоджень, крім слідів насильства у вигляді зв'язування рук, прив'язування їх до грудної клітки і накладення декількох шарів клейкої стрічки на обличчя. Однак, це не свідчить про те, що ОСОБА_13 взагалі не могли бути заподіяні тілесні ушкодження, в тому числі і тяжкі, що призвели до смерті, сліди яких могли повністю зникнути через значний гнильний розпад м'яких тканин тіла і органів. Не можна також виключити удушення петлею, або нанесення удару ножем в спину. Як удушення петлею, так і колоті рани грудної клітини могли стати причиною смерті ОСОБА_13. Встановити ж на шиї слід (трангуляційну борозну) не представляється можливим через відсутність в цій частині м'яких тканин.

Що стосується удару ножем в спину, то хоча і було виявлено пошкодження тканини сорочки на цій частині тіла, висновок про це вимагає великої дози обережності через те, що почався розпад тканини. Можна погодитися з тим, що ОСОБА_13 по приїзду в ліс був ще живий.

На трупі ОСОБА_27, як і на трупі ОСОБА_13, встановлено ознаки насильства: зав’язані шнуром ззаду руки і обмотаний клейкою стрічкою рот. Крім цього, мають місце сліди значного пошкодження кісток в області лицьової частини черепа у вигляді їх численних переломів. Ці пошкодження наступили від нанесення зі значною силою ударів твердим предметом. Не виключено, що їх було декілька. Ніщо не суперечить тому, що таким предметом могла бути дерев'яна палиця, виявлена на трупах, і нанесення нею ударів в голову створило реальну і безпосередню загрозу життю.

Значні ушкодження лицьової частини черепа, з усіма наслідками, в тому числі, кровотеча в порожнину рота з подальшим проникненням крові в дихальні шляхи стало причиною смерті ОСОБА_27, що настала, ймовірно, по дорозі з бюро "Евакс" до лісу.

Отримавши удар палицею в обличчя в приміщенні бюро «Евакс», ОСОБА_27 міг чинити опір, що могло бути приводом для зв'язування йому рук і заклеювання рота (т. 12 а. с. 114-116).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи Головного бюро судмедекспертизи України смерть ОСОБА_27 наступила в результаті множинних пошкоджень кісток лицевого черепа, що супроводжувалися черепно-мозковою травмою, що в поєднанні могло призвести до аспірації крові в дихальні шляхи і смерті ОСОБА_27. Завдані ОСОБА_27 ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

На підставі наявних матеріалів судити про кількість ударів, їх послідовності не представляється можливим. Виходячи з характеру пошкоджень у ОСОБА_27, можна вважати, що потерпілий і нападник знаходилися обличчям один до одного. Встановлені у ОСОБА_27 ушкодження виникли від дії тупого предмета, можливо, дерев'яної палиці. Смерть ОСОБА_27 могла наступити відразу після нанесення ушкоджень або через деякий час.

Висновки цієї експертизи не суперечать висновкам, зробленим польською стороною (т. 11 а. с. 61-67).

Згідно висновку судмедекспертизи щодо трупа ОСОБА_13, його смерть могла настати як від асфіксії в результаті здавлювання органів шиї петлею, так і від проникаючого поранення грудної клітини.

Ці висновки не суперечать висновкам польської сторони. (т. 11 а. с. 74-78).

Згідно висновку трасологічної експертизи цілого по частинах 60 уламків, вилучених на місці виявлення трупів в лісі по дорозі Клода - Гура, і уламок, виявлений і вилучений в кабінеті ОСОБА_8 в фірмі "Евакс", є частинами єдиного цілого - одного керамічного електрочайника.

Руйнування електрочайника сталося в результаті удару по ньому тупим предметом, міцність якого перевищує міцність кераміки, з якої виготовлений електрочайник, або в результаті удару чайником по такому предмету (т. 11 а. с. 47-54).

Вироком Судової колегії по кримінальним справам Вінницького обласного суду від 31.03.195р. за п. п. «а», «г», ст. 93, ч. 3 ст. 142 КК України в редакції 1960 р., з наступними змінами згідно ухвали Судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 10.08.1995р. згідно яких ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_11 було засуджено за скоєння у співучасті з ОСОБА_16 та ОСОБА_18 умисного вбивства громадян ОСОБА_5 ОСОБА_49 ОСОБА_50 та В.ОСОБА_13, та якими безпосереднім виконавцем вбивства визнано ОСОБА_16 (т. 16 а.с. 95-119, 120-127).

Вироком від 26.04.1995р. Воєводського суду м. Познані Республіка Польща, згідно якого ОСОБА_7 ОСОБА_18 було засуджено за підбурювання ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_11 до розбійного нападу а також у співучасті у вбивстві громадян ОСОБА_6 Євгеніуша ОСОБА_50 та ОСОБА_13 (т. 18 а.с. 68-69).

Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 66 від 30.05.2013 року згідно якої встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_16 та зразка слини ОСОБА_51 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 може бути біологічним батьком ОСОБА_51, ІНФОРМАЦІЯ_5, ймовірність даної події складає 99,96%. (т. 22 а.с. 140-145).

Таким чином, суд проаналізувавши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності приходить до висновку, що достовірно встановлено особу ОСОБА_16, який в ході досудового слідства та судового розгляду називав себе громадянином ОСОБА_52 Федерації Кузнєцовим, й саме ним, за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, діючи узгоджено, згідно завчасно розробленого плану, з прямим умислом, з корисливих мотивів було вчинено вбивство двох громадян ОСОБА_5 ОСОБА_49ОСОБА_50 та В.ОСОБА_13., що виразилось у насильному утриманні потерпілих, подоланні їх опору, зв’язуванні, транспортуванні до лісу, заподіянні смерті, закопуванні тіл, приховуванні слідів злочину та розподілі отриманих коштів.

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_16 у вчиненні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за пунктами «а», «г» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), як умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, кваліфікуючими ознаками якого є: п. «а» умисне вбивство з корисливих мотивів; п. «г» - умисне вбивство двох осіб.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_16 суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, позицію потерпілих, особу підсудного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, до затримання працював, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває а також обставини що обтяжують та пом’якшують його покарання.

Обставин, що пом‘якшують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, його поведінки в судовому засіданні, суспільної небезпеки скоєного, ролі підсудного у скоєнні особливо тяжкого злочину наслідком якого стало умисне позбавленням життя двох людей, суд незважаючи на значний час який минув з моменту скоєння злочину, приходить до переконання що його виправлення та попередження вчинення нових злочинів неможливе без ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для виправлення підсудного буде покарання у виді позбавлення волі в максимальному розмірі передбаченому санкцією статті кримінального закону.

          Обговорюючи цивільний позови потерпілих, ОСОБА_50 та Б.ОСОБА_13 про стягнення завданої злочином матеріальної та моральної шкоди, підтримані ними в письмових заявах, колегія вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з врахуванням того, що згідно вироку Судової колегії по кримінальним справам Вінницького обласного суду від 31.03.1995 року аналогічні позовні вимоги з аналогічних підстав, судом розглянуто та задоволено, а з засуджених ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_9, в рівних долях, стягнуто на користь ОСОБА_26 2408, 6 долари США, на користь ОСОБА_53 стягнуто 3054,06 долари США, й чинним законодавством України не передбачено можливості зміни по суті рішення суду, що набрало законної сили (т. 16 а.с. 118).

           Обговорюючи цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_15 про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в розмірі 145 000 доларів США колегія суддів з врахування вироку Судової колегії по кримінальним справам Вінницького обласного суду від 31.03.1995 року, вважає, що він підлягає до часткового задоволення на суму 139 259,4 долари США, які слід стягнути з ОСОБА_16Є в солідарному порядку з ОСОБА_17 та ОСОБА_9

          Присуджені суми з підсудного слід стягнути в перерахунку на національну валюту України згідно офіційного курсу Національного Банку України на день постановлення вироку.

          Запобіжний захід підсудному ОСОБА_16 до вступу вироку в законну силу слід залишити обраний.

Початок строку відбуття ОСОБА_16 покарання слід обчислювати з 15.05.2012 року (часу його затримання на території України на підставі постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.05.2012 року) й зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_16 час його тримання під вартою пов’язаний з екстрадицією з ОСОБА_52 Федерації до України з 24.10.2011 року до 14.05.2012 року.

Відповідно до положень ст. 93 КПК України витрати за проведення криміналістичних досліджень слід стягнути з підсудного.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 338 КПК України суд, –

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п.п. «а», «г» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Стягнути з ОСОБА_16, ОСОБА_9 ОСОБА_54 ОСОБА_55 солідарно на користь ОСОБА_15 139259,4 долари США, у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, що на день винесення вироку становить 1 113 100 грн. 38 к.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

В задоволенні позовів ОСОБА_26 та ОСОБА_53 – відмовити.           

Стягнути з ОСОБА_16 на користь держави 4734 грн. 66 копійок, у відшкодування витрат за проведення криміналістичних досліджень, зумовлених розслідуванням кримінальної справи.

Початок строку відбуття ОСОБА_16 покарання слід обчислювати з 15.05.2012 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_16 час перебування під вартою з 24.10.2011 року до 14.05.2012 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_16 до набрання вироком законної сили, залишити без змін – тримання під вартою.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, шляхом подання апеляції через Вінницький міський суд Вінницької області, а засудженим який перебуває під вартою в той же строк, з дня отримання копії вироку.

Головуючий:                                                                       Я. М. Іванченко

Судді: