Справа № 1-132/2008 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            25 листопада 2008 р.  Бобринецький районний суд  Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді            Сарапа М.Б.

при секретарі                       Могиленко Н.Г.

з участю прокурора              Сербул Т. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець в залі судового  засідання Бобринецького районного суду кримінальну справу   по   обвинуваченню                                                                      

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки села Кейнер Каушанського району Р. Молдова, молдованки, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, співмешкає, проживаючої село Трудолюбівка Бобринецького району, як така, що немає судимості,                                           

за ч. 2 ст. 186 КК України,-                                                       

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1 вчинила відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,   при наступних обставинах.

            16.07.2008 року біля 19 години ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів та ціллю особистого збагачення, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи в будинку домоволодіння ОСОБА_2, розташованого в селі Трудолюбівка Бобринецького району Кіровоградської області, під час сварки із застосуванням насильства щодо останнього, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, двома руками штовхнула його в груди, від  чого ОСОБА_2. впав з стільця на підлогу, після чого вона відкрито викрала гроші в сумі 70 гривень, які знаходились в задній кишені його спортивних штанів. З викраденими грошима з місця події зникла та розпорядилась ними на власний розсуд. Своїми навмисними протиправними діями ОСОБА_1 завдала потерпілому ОСОБА_2., матеріальної шкоди на вище вказану суму.

            Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнала повністю та суду показала, що проживає в селі Трудолюбівка Бобринецького району в даний час не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків.

            16.07.2008 року в біля 10 години до неї додому прийшов ОСОБА_2., та запропонував її та співмешканцю ОСОБА_3, випити в нього вдома горілки, на що вони погодились. По дорозі до домоволодіння ОСОБА_2 зустріли ОСОБА_4, якій останній теж запропонував випити горілки, і вони в чотирьох прийшли в будинок ОСОБА_2 де вживали горілку якою пригощав господар. Побувши деякий час ОСОБА_4.,  пішла додому і більше не поверталась. В ході розпиття горілки ОСОБА_3 сп'янів та ліг відпочивати, а вона продовжувала розпивати з господарем горілку. Біля 19 години між нею та ОСОБА_2 виникла сварка і вона двома руками штовхнула його в груди він впав на підлогу та забився головою, в той час  знаючи, що в ОСОБА_2 є гроші  вирішила їх  викрасти та підійшовши до нього витягнула з кишені його спортивних штанів в яких він був одягнутий гроші в сумі 70 гривень. На зауваження та прохання ОСОБА_2, залишити гроші не реагувала, та пішла додому. 17.07.2008 року  викрадені нею гроші протратила на власні потреби, про те, що викрала гроші нікому нічого не розповідала.

            Згодна, що своїми умисними злочинними діями завдала потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 70 грн., у вчиненому розкаялась та просить не позбавляти її волі.

            Підсудній ОСОБА_1. та іншим учасникам  процесу зрозумілі суть обвинувачення і обставини справи. Покази підсудної відповідають фактичним обставинам справи, які нею не оспорюються. Як пояснила підсудна на досудовому слідстві та в суді покази давала правдиво та добровільно. В зв'язку з чим підсудній було роз'яснено, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини справи  в апеляційному порядку ч.3 ст.299 КПК України,  за її згодою  та інших учасників судового процесу суд, при  дослідженні доказів по справі  обмежився допитом підсудної, так як у суду немає жодного сумніву в добровільності та істинності їх позицій.

            Суд, вислухавши сторони обвинувачення та захисту, оцінив та дослідивши в сукупності наведені докази, приходить до висновку, що вони є належними,  допустимими та достатніми для кваліфікації діяння ОСОБА_1  за  ч.2 ст.186  КК України,  як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

     Призначаючи  покарання підсудній ОСОБА_1.  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного,  обставини, справи які пом'якшують та обтяжують покарання.

            Підсудна ОСОБА_1. свою  вину у вчинені злочину визнала повністю, у скоєному  щиро розкаялась, повністю  відшкодувала  матеріальну шкоду, що слід визнати   обставинами, які  пом'якшують  їй покарання.

            Обставин,  які  обтяжують  покарання підсудної ОСОБА_1.  судом не встановлено.

            Характеризуючи особу підсудної ОСОБА_1. суд, при призначенні покарання враховує характеристику з місця проживання згідно, якої підсудна характеризується   позитивно, має постійне місце проживання,  осудна,  має на утриманні  неповнолітню доньку.

            Беручи до уваги вище  наведене, обставини справи, вік,  особу підсудної, її стан здоров'я,  суд  вважає, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_1. можливе без ізоляції від суспільства призначивши їй покарання в межах санкції   суд вважає  необхідним та достатнім призначити  їй покарання в межах санкції статті обвинувачення з послідуючим звільненням її від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України, оскільки її виправлення можливе без ізоляції від суспільства шляхом встановлення іспитового терміну та покладення одного з обов'язків, передбачених ст.76 КК України.       

            Обраний  підсудній ОСОБА_1. такий вид покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі  підсудної,  є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.            

            Цивільний позов по справі не заявлено.

            Речові докази по справі відсутні.

             Керуючись ст. ст. 321-328 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

             ОСОБА_1 визнати винною  у вчиненні злочину  передбаченого ч.2 ст.186 КК України  та призначити їй покарання у виді 4-х  років   позбавлення  волі.

      На підставі ст.75 КК УкраїниОСОБА_1 звільнити  від призначеного покарання  з випробуванням, якщо вона на протязі  одного року іспитового терміну не вчинить нового злочину.

            У відповідності до вимог ст.76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти про зміну місця проживання та роботи.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу   залишити без змін  -  підписку про невиїзд.

            Апеляція на вирок може бути подана через Бобринецький районний суд до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення

               Суддя                                                                                              (підпис)

              Копія вірно

               Суддя                                                                                              М. Б.  Сарап