Справа № 1207/11929/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 листопада 2013 року м.Луганськ

Жовтневий районний суд м.Луганська у складі:

головуючого - судді Селинного М.С.

при секретарі - Книшові О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вирішення участі у вихованні дитини та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною, третя особа - Жовтневий районний відділ служби у справах дітей Департаменту Луганської міської ради у справах дітей та сім'ї, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що перебував з відповідачкою в шлюбі, від якого подружжя має малолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач зазначає, що з вересня 2011 року відповідач переїхала проживати до своїх батьків та з того часу почала чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд усунути йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, визначити йому спосіб участі у вихованні сина та спілкування з ним: систематичні побачення не менш ніж 36 годин на тиждень, з 09.00 години неділі до понеділка, без участі матері, за місцем його проживання, а також визначити спільний відпочинок з дитиною 1 раз на рік.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, давши пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідачка позов визнала частково, пояснила суду, що не заперечує проти спілкування позивача з сином, перешкод у цьому не чинить, але просила врахувати вік та бажання дитини при визначення способу участі батька у вихованні сина та спілкування з ним.

Представник Жовтневого районного відділу служби у справах дітей Департаменту Луганської міської ради у справах дітей та сім'ї підтримала наданий висновок, питання в частині спільного відпочинку батька з дитиною вважала можливим вирішити на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, представника, відповідача, представника служби у справах дітей, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги таким, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1, позивач, та ОСОБА_2, відповідач (а.с.5).

Сторони визнають, що на цей час, за домовленістю між ними, малолітній ОСОБА_3 постійно проживає з матір'ю.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні, мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме її нормальному вихованню.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

У ст.153 СК України гарантовані права матері, батька та дитини на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Нормами ст.159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Орган опіки та піклування у своєму висновку вважає за можливе визначити батькові дитини, ОСОБА_1 графік спілкування з дитиною, ОСОБА_3 не менше трьох днів на тиждень, визначивши тривалість кожної зустрічі не менше двох годин, без присутності матері (а.с.31).

У судовому засіданні встановлено, що позивач батьківських прав щодо свого сина не позбавлений, за місцем проживання характеризується виключно позитивно.

З урахуванням віку ОСОБА_3, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування, суд вважає за необхідне визначити наступний спосіб участі батька у вихованні сина та надати позивачу можливість спілкування з дитиною наступним чином: кожної суботи та неділі з 12.00 до 16.00 години, без присутності матері дитини, за місцем проживання батька.

Вимоги позивача щодо можливості спільного відпочинку раз на рік є неконкретизованими, не стосуються певного періоду часу та певного місця відпочинку, а тому не можуть бути задоволеними.

На підставі викладеного, керуючись ст.153,157,159 СК України, ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, побачення з сином за місцем проживання батька дитини за адресою: АДРЕСА_1, час спілкування визначити кожної суботи та неділі з 12.00 до 16.00 години, без присутності матері дитини.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м.Луганська в 10-денний строк з дня його проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.С.Селинний