Спрва №22к-4789

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 листопада 2007 року                                                                                     м.  Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Л.Д.Українець.,  А.О. Чобіток,  В.Г. Диби

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Донецька від 05 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 11 листопада 2005 року в справі за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про стягнення боргу

встановила:

У вересні 2004 року ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом.

Посилавсь на те,  що між ними був укладений договір позики,  за яким ОСОБА_1 отримав у борг від нього 200000 грн. про що свідчить розписка. Згідно розписки ОСОБА_1 зобов'язувався повернути борг до 31 липня 2003 року,  але борг до зазначеної дати так і не повернув.

Просив стягнути з відповідача 200 000 грн. боргу та судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Рішенням Київського районного суду м.  Донецька від 05 серпня 2005 року,  залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 листопада 2005 року позов задоволено. З відповідача на користь ОСОБА_2 стягнуто борг в розмірі 200 000 грн. та державне мито в розмірі 1 949 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постановлені в справі рішення та ухвалу,     постановивши нове рішення про відмову позивачеві в

задоволені позовних вимог,  посилаючись на неправильне застосування судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді,  дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи,  колегія суддів дійшла висновку,  що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи,  що судові рішення ухвалено з,  додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відсутні й передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 332,  335-337 ЦПК України та Законом України «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року №697-V т глави 2 розділу V ЦПК України колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва,  -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Донецька від 05 серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 11 листопада 2005 року залишити без зміни

Ухвала набирає законної сили негайно й оскарженню не підлягає