Справа №2ц-2601/2007 Головуючий в суді 1 інстанції
Пчолкін С.А. Доповідач Свинцова Л.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2007 року колегія суддів судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого судді Свинцової Л.М.
Суддів Карташова О Ю, Савченко В.О.
При секретарі: Ковальчук Є.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Луганську ОСОБА_1 на рішення місцевого Сватівського районного суду Луганської області від 22Л2.2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності чоловіка та витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Сватівського районного суду Луганської області від 22.12.2007 року за ОСОБА_2 визнано право особистої приватної власності на електроводонагрівач вартістю 843грн., пральну машину "Самсунг" - 1500грн., пилосос "Е LCO" - 300грн., кухонний гарнітур - 1200грн., а всього на 5343 грн.
На ОСОБА_1 покладено зобов'язання передати ОСОБА_2 електроводонагрівач 843 грн., пральну машину "Самсунг"- 1500 грн., пилосос -300грн , кухонний гарнітур - 1200грн., а всього на загальну суму 3843 грн.
На ОСОБА_1 покладено зобов'язання передати ОСОБА_2 килим кольоровий вартістю 300грн , журнальний дерев'яний стіл - 200грн., вішалку для одягу - 100грн., нову люстру керамічну - 150грн., радіотранслятор - 75грн., гантелі гімнастичні 2 шт. - 200грн., кухонну мийку - 80 грн., холодильник «Снайге»- 300 грн., шафу з антресолями - 500грн., комод дерев'яний -300грн., нові віконні жалюзі -150 грн., два електросвітильника на загальну суму 50 грн., а всього на суму 2605 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача грошову компенсацію за належне йому майно - лінолеум кольоровий 10 кв.м вартістю 200грн., вхідні двері -350грн., змішувач ванни матовий -125 грн., змішувач мийки матовий -0 85грн., бачок унітазу -45 грн., трубу метало пластикову довжиною 10 метрів - 25 грн., фітінги метало пластикові 25 шт. - 125 грн., кран водяний - 10 грн., електричний провід довжиною 15 метрів - 45 грн., дзвінок електричний - 25 грн.,
електровмикачі -26 грн., електророзетки -26 грн., а всього на загальну суму 1087 грн.
З відповідачки на користь позивача стягнуто витрати по сплати державного мита у сумі 102 грн., витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи -60 ггрн.
Відповідачка не погодилася з таким рішення та звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасував ати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
У доводах апеляційної скарги відповідачка посилалася на те, що суд ухвалив незаконне та необгрунтоване рішення, порушив норми процесуального права. Так, судом допущено невідповідність висновків обставинам справи. Судом не ураховано, що позивач не надав доказів придбання ним майна, яке перелічене в позовній заяві, що гроші на придбання електроводонагрівача, м'якого кутка для. кухні, пральної машини, кухонного гаргнітуру дала її мати.
Суд необгрутовано не прийняв на увагу надані нею докази придбання кухонного гарнітуру до шлюбу з позивачем.
Суд не звернув увагу на її твердження, що позивачем без її відому було оформлено кредитний договір на придбання пральної машини, меблів та іншого майна.
Заперечення на апеляційну скаргу не надавалися.
Розглядаючи дану справу по суті, суд встановив, що сторонни знаходились у шлюбних відносинах з 26 березня 2005 року до 16 листопада 2005 року, коли шлюб було розірвано. З 14 липня 2005 року сторонни проживають окремо.
Позивачем у період шлюбу було укладено кредитний договір для придбання електроводонагрівача, пральної машини, пилососа, котла газового, кухонного гарнітуру, внесено 30% першочергового внеску у розмірі 1243 грн., після чого 25 червня 2005 року було зроблено внесок у розмірі 208, 35грн.
У період ремонтних робіт в квартирі відповідачки позивач ще до шлюбу з відповідачкою придбав за свої гроші лінолеум кольоровий 10 кв.м вартістю 200грн., вхідні двері -350грн., змішувач ванни матовий -125 грн., змішувач мийки матовий -0 85грн., бачок унітазу -45 грн., трубу метало пластикову довжиною 10 метрів - 25 грн., фітінги метало пластикові 25 шт, - 125 грн., кран водяний - 10 грн., електричний провід довжиною 15 метрів - 45 грн., дзвінок електричний - 25 грн., електровмикачі -26 грн., електророзетки -26 грн., а всього на загальну суму 1087 грн.
У квартиру відповідачки позивач привіз належне йому майно -. килим кольоровий вартістю 300грн., журнальний дерев'яний стіл - 200грн., вішалку для одягу- 100грн., нову люстру керамічну - 1 50грн, радіотранслятор - 75грн., гантелі гімнастичні 2 шт. - 200грн., кухонну мийку - 80 грн., холодильник «Снайге»- 300 грн., шафу з антресолями - 500грн., комод дерев'яний -300грн., нові віконні жалюзі -150 грн., два електросвітильника на загальну суму 50 грн., а всього на суму 2605 грн.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - зміні, за наступних підстав.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази надаються сторонами у справі.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідачки повернути позивачеві килим кольоровий вартістю 300грн., журнальний дерев'яний стіл - 200грн., вішалку для одягу - 100грн., нову люстру керамічну - 150грн , радіотранслятор - 75грн., гантелі гімнастичні 2 шт. -
200грн., кухонну мийку - 80 грн., холодильник «Снайге»- 300 грн., шафу з антресолями - 500грн., комод дерев'яний -300грн., нові віконні жалюзі -150 грн., два електросвітильника на загальну суму 50 грн., а всього на суму 2605 грн., мотивував такий висновок тим, що позивачем надано товарні чеки з вказанням вартості цих предметів майна.
Між тим, позивачем не доведено факту придбання цього майна за свої власні кошти.
Але в суді апеляційної інстанції відповідачка не заперечувала повернути позивачеві перелічене майно, крім віконних жалюзі, двох електросвітильників, мийки металевої, посилаючись на те, що мийку, жалюзі були придбані сторонами у період шлюбу, а двох світильників в її квартирі ніколи не було.
Колегія суддів вважає, що судом безпідставно було зобов'язано відповідачку повернути позивачеві мийку, світильники та жалюзі, оскільки позивач не просив поділити це майно ( мийку та жалюзі), що придбано .у період шлюбу, та не довів той факт, що світильники, належні йому та він приносив др квартири відповідачки для користування у період шлюбу. За таких підстав світильники, мийка та віконні жалюзі загальною вартістю 280 грн. повинні бути виключені із переліку майна, яке відповідачка повинна повернути позивачеві. Таким чином загальна вартість майна, яке належно відповідачці повернути позивачеві, складає 2325грн.
Суд не звернув уваги на те, що позивачем не .були надані докази придбання ним такого майна, як лінолеум кольоровий 10 кв.м вартістю 200грн., ., змішувач ванни матовий -125 грн., змішувач мийки матовий -0 85грн., бачок унітазу -45 грн, , труба метало пластикову довжиною 10 метрів-25 грн., фітінги метало пластикові 25 шт. - 125 грн., кран водяний - 10 грн., електричний провід довжиною 15 метрів - 45 грн., дзвінок електричний - 25 грн., електровмикачі -26 грн , електророзетки -26 грн. Суд послався в рішенні, що товарні чеки, видані позивачеві директором ринку, тільки підтверджують вартість цього майна, а не сам факт придбання його.
Як пояснював в суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 - директор ринку, ці товарні чеки видані незаконно, оскільки ринок не є торговельною організацією. Крім того, в цих чеках нема відомостей про те, що такий товар, найменування якого було вказано в товарних чеках, було продано позивачеві.
Відповідачка в суді апеляційної інстанції підтвердила, що позивачем без згоди з нею були замінені вхідні двері на нові вартістю 3 50 грн., та не заперечувала сплатити позивачеві вартість цих дверей. Позивач теж не заперечував проти грошової компенсації, погодився, щоб вхідні двері залишилися у відповідачки.
За таких підстав колегія суддів вважає неповністю необгрунтованим рішення суду в цій частині, а тому вбачає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача тільки грошову компенсацію за вхідні двері у розмірі 350грн.
Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на електроводонагрівач, пральну машину, пилосос, кухонний гарнітур та покладаючи на відповідачку зобов'язання передати позивачеві електроводонагрівач, пральну машину, пилосос, кухонний гарнітур, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у період шлюбу було оформлено кредитний договір для придбання цього майна.
Заперечуючи проти того, що цей кредитний договір було укладено без її відома та згоди, відповідачка не надала доказів таким ствердженням. Тому судом першої інстанції обгрунтовано було визнано, що укладення вказаного договору здійснено з відому відповідачки.
У період шлюбу позивачем було сплачено за кредитним договором першочерговий внесок у сумі 2143грн, перший внесок у червні 2005 року 0 208, 35грн , а всього 2351, 35грн. Тобто доля кожного подружжя складає 2351, 35 грн.: 2 = 1175, 68 грн. Після розірвання шлюбних відносин позивач сам сплачує гроші за кредитним договором.
Зробивши такі розрахунки у рішенні, суд не вказав, що позивач не заперечував проти того, щоб відповідачці було виділено майно на вказану суму у вигляді м'якого кутка вартістю 1800грн, який вказано в кредитному договорі.
Судом не прийнято до уваги квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму 1650грн., що надана відповідачкою у підтвердження купівлі нею до шлюбу кухонного гарнітуру та табуретів, стола кухонного. При цьому суд посилався в оскаржуваному рішенні на те, що квитанцію було видано через деякий час після придбання меблів, що на квитанції не вказано, що це дублікат.
З таким висновком суду погодитися не можна, оскільки в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив, що 15 березня 2005 року відповідачка придбала кухонний гарнітур, стіл, табуретки для кухні. Свідок ОСОБА_4 надав пояснення, що видав відповідачці дублікат квитанції на придбання вказаних меблів. Таким чином, позивачем не доведено, що кухонний гарнітур, що знаходиться в квартирі відповідачки, куплено за кредитним договором, а тому судом правильно визнано за позивачем право власності на кухонний гарнітур, але необгрунтовано зроблено висновок про покладення зобов'язання на відповідачку про повернення цього кухонного гарнітуру позивачеві.
Відповідачка у суді апеляційної інстанції заперечувала проти того, що в її квартирі після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 залишилися пральна машина, м'який куток кухонний, підтвердила факт наявності електроводонагрівача та пилососа, який погодилася передати позивачеві.
В апеляційній скарзі відповідачка посилалася на те, що судом необгрунтовано визнано право власності позивача на електроводонагрівач, оскільки гроші на придбання його дала їй її мати.
Колегія суддів вважає цей довід необгрунтованим, тому що відповідачка не довела в суді, що електроводонагрівач куплено нею за гроші матері.
Судом першої інстанції покладено обов'язок на відповідачку повернути позивачеві пральну машину, але при цьому судом не взято до уваги, що цієї пральної машини у відповідачки нема. На це вказувала в суді сама відповідачка.
Відповідно до акту державного виконавця від 27.11.2006 року при проведенні опису та арешту майна згідно ухвали Сватівського районного суду Луганської області від 27.11.9.2006 року в квартирі відповідачки були відсутні пральна машина «Самсунг» та пилосос (а.с.91).
Позивач, посилаючись на те, що відповідачка та її мати вивезли з квартири відповідачки майно, що заявлено ним у позові, у тому числі пральну машину, не довів в суді дійсність своїх стверджень.
Судом в оскаржуваному рішенні було зроблено висновок про те, що відповідачка навмисно приховує спірне майно. Але цей висновок суду побудований на припущеннях, що не відповідає чинному законодавству, а тому не може вважатися обґрунтованим.
За вказаних підстав колегія суддів вважає рішення суду в частині зобов'язання відповідачки повернути позивачеві кухонний гарнітур, пральну машину, а всього майна загальною вартістю 2700грн., необгрунтованим.
В мотивувальній частині рішення відсутні судження суду відносно того, що він вирішив виділити відповідачці при розподілі майна, що придбане сторонами у шлюбі, тобто на суму частки відповідачки у грошовому внеску за кредитним договором.
Колегія суддів, змінюючи рішення, вважає за можливе виділити відповідачці при розділі майна, придбаного сторонами у період шлюбу, електроводонагрівач вартістю 843 грн., який встановлено в її квартирі, та який нею експлуатується.
Судом не уточнено, яке саме майно виділене позивачеві при розподілі майна, придбаного за кредитним договором з урахуванням долі позивача у кредитному внеску, що було зроблено сторонами у період шлюбу, а саме на 1175, 68грн., та яке є його особистою власністю у зв'язку з тим, що після розірвання
шлюбу позивач продовжує сплачувати суми за кредитним договором. З урахуванням його грошової частки при сплаті внесків за кредитним договором у період шлюбу, за ним можна визнати право власності як подружжя на кухонний гарнітур вартістю 1200грн. та виключити це майно з переліку майна, на яке визнано право особистої власності позивача та включити у перелік майна, на яке визнано право особистої власності позивача, м'який куток вартістю 1800грн.
Ураховуючи різницю між розміром частки відповідачки при сплаті внесків при виконанні кредитного договору (1175, 68грн.) та вартістю виділеного їй майна у розмірі 843грн., обов'язок відповідачки сплатити грошову компенсацію за вхідні двері у розмірі 350грн., більшу вартість кухонного гарнітура (1200грн, - 1175, 68грн) колегія суддів вважає за можливе зробити залік цих сум, у результаті чого сторони не повинні виплачувати одна одній ніякі суми.
Виходячи з того, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню часткової на 78%, пропорційно сумі задоволеного позову стягується з відповідачки на користь позивача його витрати у справі у розмірі 126, 4грн.
В іншій частині рішення суду зміні не підлягає.
На підставі ст.ст.387, 397 ЦК України, ст.ст. 60, 63, 57, 70, 71 СК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення місцевого Сватівськоґо районного суду Луганської області від 22 грудня 2006 року змінити:
В частині зобов'язання ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 електроводонагрівач, пральну машину "Самсунг", пилосос - 300грн., кухонний гарнітур - 1200грн., а всього на загальну суму 3843 грн. виключити з переліку майна електроводонагрівач, пральну машину «Самсунг», кухонний гарнітур та покласти на ОСОБА_1 обов'язок передати ОСОБА_2 пилосос"Е LCO" вартістю 300грн.
В частині зобов'язання ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 килим кольоровий вартістю 300грн., журнальний дерев'яний стіл - 200грн., вішалку для одягу - 100грн., нову люстру керамічну -150грн., радіотранслятор - 75грн., гантелі гімнастичні 2 шт. - 200грн., кухонну мийку - 80 грн , холодильник «Снайге»- 300 грн., шафу з антресолями - 500грн., комод дерев'яний -300грн., нові віконні жалюзі -150 грн., два електросвітильника на загальну суму 50 грн., а всього на суму 2605 грн. виключити з переліку майна мийку вартістю 80грн., віконні жалюзі загальною вартістю 150грн., два електросвітильники загальною вартістю 50 грн., та зобов'язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 килим кольоровий вартістю 300грн., журнальний дерев'яний стіл - 200грн., вішалку для одягу -100грн., нову люстру керамічну - 150грн., радіотранслятор - 75грн., гантелі гімнастичні 2 шт. - 200грн., холодильник «Снайге»- 300 грн., шафу з антресолями - 500грн., комод дерев'яний -300грн.., а всього на суму 2325 грн.
В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за належне йому майно - лінолеум кольоровий 10 кв.м вартістю 200грн., вхідні двері -350грн., змішувач ванни матовий -125 грн., змішувач мийки матовий -0 85грн., бачок унітазу -45 грн., трубу метало пластикову довжиною 10 метрів - 25 грн., фітінги метало пластикові 25 шт. - 125 грн., кран водяний - 10 грн., електричний провід довжиною 15 метрів - 45 грн., дзвінок електричний - 25 грн., електровмикачі -26 грн., електророзетки -26 грн., а всього на загальну суму 1087 грн. залишити в переліку майна тільки вхідні двері вартістю 350 грн. та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за належне йому майно - вхідні двері вартістю 350грнгрн.
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної сумісної власності подружжя на грошовий внесок у сумі 2351, 35 грн. за кредитним договором № 166 від 18.05.2005 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2, укладеним на суму 5000грн на строк 24 місяця з терміном остаточного погашення не пізніше 17.05.2006 року для придбання електроводонагрівача вартістю 843 грн., котла газового парового - 1500грн., пральної машини "Самсунг"- 1500грн., пилососа -300грн., мякого кутка -1800грн., кухонного гарнітура -1200грн., а всього на загальну суму 7143 грн.
При розподілі грошового внеску за кредитом у сумі 2351, 35грн. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнати за кожним з них право власності на ½ його частку у сумі 1175, 68 грн.
Виділити ОСОБА_1 майно у вигляді електроводонагрівача вартістю 843 грн. та визнати на електроводонагрівач право її особистої власності.
Виділити ОСОБА_2 м'який куток вартістю 1800 грн. та визнати його право особистої власності на це майно.
В частині визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на електроводонагрівач вартістю 843грн., пральну машину "Самсунг" - 1500грн., пилосос "Е LCO" - 300грн., кухонний гарнітур - 1200грн., а всього на майно загальною вартістю 5343 грн. виключити із переліку майна електроводонагрівач вартістю 843 грн., та визнати за ОСОБА_2 право власності на пральну машину «Самсунг» вартістю 1500грн., пилосос - 300 грн., кухонний гарнітур -1200грн., а всього на майно загальною вартістю 4800грн.
В частині зобов'язання ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 електроводонагрівач, пральну машину "Самсунг", пилосос - 300грн., кухонний гарнітур - 1200грн., а всього на загальну суму 3843 грн. виключити з переліку майна електроводонагрівач, пральну машину «Самсунг», кухонний гарнітур та покласти на ОСОБА_1 обов'язок передати ОСОБА_2 пилосос"Е LCO" вартістю 300грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 126, 4 гри.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.