ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2013 р. (16:09) Справа №801/9771/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосової Ю.В., представника відповідача Ахтемова Е.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

третя особа - ОСОБА_3

про визнання протиправними та незаконними дій, спонукання до виконання певних дій,.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі позивач) до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у знятті арешту і заборони на відчуження нерухомого майна, а саме 1/4 долі АДРЕСА_1;

- визнати незаконними дії щодо відмови у знятті арешту і заборони на відчуження нерухомого майна, а саме 1/4 долі АДРЕСА_1;

- зобов'язати Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зняти арешт та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме 1/4 долі АДРЕСА_1.

Вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" не скасував постанову про накладення арешту майно, яке було прийняти в рамках примусового виконання виконавчого документу, виконавче провадження по якому було закрито.

Під час розгляду справи представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступного.

Судом встановлено, що 17.12.2007 державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим під час виконання виконавчого листа № 2-2796, виданого 26.09.2006 Залізничним районним судом м. Сімферополя про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на користь ОСОБА_2 прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якого, державним виконавцем накладений арешт на майно, що належить ОСОБА_4.

16.01.2013 державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Коськовим М.С. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-2796/2006 у зв'язку зі смертю боржника.

27.09.2013 року позивач звернувся з заявою до начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції про скасування заходів забезпечення виконавчого провадження по виконавчому листу №2-2796/06 від 26.09.2006, в якому позивач просив зняти арешт з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, зазначені заходи у вигляді арешту, обмежують в праві успадкування після смерті батька.

07.10.2013 відповідачем спрямована відповідь на адресу ОСОБА_3, яка є матір'ю позивача. Зазначеною відповіддю відповідачем було відмовлено у знятті арешту з майна, оскільки заборгованість по аліментам є не погашеною.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції, яка діяла на час прийняття відповідачем постанов про накладення арешту ) було зазначено,що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст.2 Закону ( в редакції, яка діяла на час прийняття відповідачем постанов про накладення арешту ) примусове виконання рішень в Україні покладалось на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець був зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідав вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення (ст.24 Закону України "Про виконавче провадження").

У ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції , яка діє з 01.03.2011 р.) вказано, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Матеріалами справи підтверджується факт закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого документа, в рамках стягнення за якими був накладений арешт на майно.

Незважаючи на вимоги суду, відповідачем не надані докази виконання наведених вище положень Закону України "Про виконавче провадження" щодо зазначення у постановах про закінчення вказаного виконавчого провадження про зняття арешту, накладеного на майно, а саме 1/4 долі АДРЕСА_1 згідно з постановою від 17.12.2007 р.

За таких обставин, керуючись тим, що відповідно до Рішення Конституційного суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. справедливість є вирішальним регулятором суспільних відносин, одним із вимірів права, проаналізувавши надані позивачем документи суд вважає, що існують підстави для часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині зобов'язання Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зняти арешт та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме 1/4 долі АДРЕСА_1, що є належним та достатнім захистом порушених прав позивача. Що стосується інших позовних вимог, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.11.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 11.11.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим вжити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи необхідні для зняти арешту та заборони на відчуження нерухомого майна, а саме 1/4 долі АДРЕСА_1 належної ОСОБА_4, на яку постановою від 17.12.2007 був накладений арешт.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Калініченко Г.Б.