Головуючий 1 інстанції Полтавець Н.З.

Доповідач Резникова Л.В.

Категорія 48

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.

суддів Резникової Л.В., Алексєєві А.В.

при секретарі Козаку І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 21.10.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, обгрунтувавши свої позовні вимоги тим, що на підставі рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 21.10.2013 року на її користь з відповідача були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку, щомісячно. Відповідач ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого станом на 1 серпня 2013 року утворилася заборгованість по виплаті аліментів в розмірі 3677,10 грн. . Оскільки відповідачем не надано жодних підтверджень того, що несплата аліментів була наслідком тяжкої хвороби, іншої незалежної від нього обставини, позивачка просила стягнути з відповідача неустойку у розмірі 30836 грн.12коп.

Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 21.10.2013 року позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.

Із зазначеним рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В своїй скарзі апелянт, не оспорюючи наявність боргу та розмір пені, посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції , просить рішення суду змінити, врахувавши його матеріальний стан, неможливість працевлаштування - зменшивши розмір пені до 15000грн

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін , дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має перед позивачем борг по аліментам.

Здійснивши розрахунок пені з червня 2010 року на підставі вимог ч.1ст.196 СК України суд вірно визначив розмір пені.

Такий висновок суду відповідає обставинам та матеріалам справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов»язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів - порядок стягнення аліментів визначено у ст..74 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначеною нормою передбачено , що розмір заборгованості по аліментам визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів) , одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визначається виходячи с середньої заробітної плати для даної місцевості.

Крім того, Пленум Верховного Суду у п. 22 вказаного Пленуму роз'яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідач не спростував позовні вимоги в частині виникнення заборгованості по аліментам не з його вини.

Таким чином, оскільки аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, пеня нараховується обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.

Враховуючи той факт, що відповідачу було відомо про те, що він зобов*язаний сплачувати аліменти в розмірі в розмірі 1\4 частини всіх видів її доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 11 червня 2010 року до досягнення дитиною повноліття , проте він сплачував аліменти несвоєчасно і не в повному обсязі , розмір неустойки за період з червня 2010 року визначений у сумі 30836 грн.12коп.

Перевіряючи підстави для зменшення розміру неустойки, суд першої інстанції врахував вимоги ч.2ст.196 СК України, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів .

Виходячи з того, що відповідачем не було надано до суду жодного з доказів, які б свідчили, про його неспроможність сплачувати аліменти в зв*язку з тяжким матеріальним та сімейним станом, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення пені в повному обсязі.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, наданим доказам дав правильну правову оцінку і правильно вирішив спір. Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, правильно визнані необґрунтованими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду є законним і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. 303, 307, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 21.10.2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: