Головуючий 1 інстанції Любчик В.М.

Доповідач Резникова Л.В.

Категорія 34

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів Резникової Л.В., Гусєва В.В.

при секретарі Щербюк Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 серпня 2013 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я на виробництві, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 серпня 2013 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я на виробництві задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 гривень. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я на виробництві відмовлено.

Із зазначеним рішенням суду не погодилось ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» та подало апеляційну скаргу. В своїй скарзі апелянт посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції просить рішення суду першої інстанції скасувати. Зокрема вказує, що позивачем не доведений факт заподіяння моральної шкоди, висновок експертизи з цього приводу відсутній.

Відповідач в судове засідання не з*явився , про час та місце розгляду справи був своєчасно повідомлений телефонограмою, яка зареєстрована в журналі телефонограм за №4-2966.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача , дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 тривалий час працював в шкідливих небезпечних умовах, а саме: з 20 листопада 1978 року почав працювати в підземних умовах на шахтах, які входили до складу виробничого об'єднання «Добропіллявугілля» м. Добропілля гірничним монтажником з повним робочим днем. 28 лютого 2013 року позивач був звільнений за станом здоров'я з виплатою одноразової допомоги, що підтверджується копією трудової книжки. Відповідач не забезпечив здорові і безпечні умови праці, внаслідок чого позивач отримав «хронічну пояснично-крестцову радікулопатію зі стійким больовим синдромом, та суттєвими статико-динамічними порушеннями функцій хребта», що відповідно до медичного висновку лікарсько - експертної комісії спеціалізованого лікувально - профілактичного закладу про наявність професійного захворювання №727/660 від 10 квітня 2013 року є професійним захворюванням. Згідно виписки з акту огляду МСЕК № 247110 від 28 травня 2013 року ОСОБА_1 встановлено 50% втрати професійної працездатності, первинно, та визнано інвалідом 3 групи, що підтверджується медичними документами. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою. Таким чином дії відповідача не відповідали нормам охорони праці, тобто наявна протиправність дій останнього.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, наданим доказам дав правильну правову оцінку і правильно вирішив спір. Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, правильно визнані необґрунтованими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивач знаходився в трудових правовідносинах з відповідачем . В наслідок праці у шкідливих та небезпечних умовах він отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК № 247110 від 28 травня 2013 року ОСОБА_1 встановлено 50% втрати професійної працездатності, первинно, та визнано інвалідом 3 групи .

Відповідно до ч. 2 ст. 153, 237-1 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відшкодування власником або уповноважений ним органом моральної шкоди провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма Закону передбачає можливість відшкодування моральної шкоди, у випадку, якщо він був заподіяний винними діями заподіювача.

Оскільки професійне захворювання позивача , у даному випадку, пов'язане з незабезпеченням безпечних і нешкідливих умов праці з боку роботодавця, недосконалістю, застосовуваних їм технологій, то відповідальність по відшкодуванню такої шкоди покладалася на роботодавця (підприємство).

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди , суд першої інстанції врахував глибину фізичних та моральних страждань позивача, стан здоров*я позивача, відсутність можливості виконувати роботу в шахті і враховуючи конкретні обставини справи , у відповідності з принципом розумності та справедливості, вірно визначив розмір, заподіяної моральної шкоди у розмірі 20000грн. .

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів наявності моральної шкоди, то відповідно до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня страти професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Факт заподіяння шкоди здоров'ю позивача підтверджений висновком МСЕК , медичними документами , поясненнями позивача , який підтвердив наявність заподіяної моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги, про те відсутність доказів наявності вини відповідача та причинного зв*язку між шкодою здоров*ю позивача і протиправними діяннями заподіювача, є безпідставними, оскільки вони спростовуються актом №15 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 квітня 2013 року та довідкою МСЕК за якою захворювання, яке має позивач є професійним , а також медичними документами.

Таким чином доводи, приведені в апеляційних скаргах, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційних скарг немає.

Рішення суду є законним і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: