Головуючий 1 інстанції Майданніков О.І.

Доповідач Резникова Л.В.

Категорія 42

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.

суддів Резникової Л.В., Алексєєва А.В.

при секретарі Козаку І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2013 року

по справі за позовною заявою комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, які виступають в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа - Орган опіки та піклування Пролетарської районної у м. Донецьку Ради, про виселення з самовільно зайнятого жилого приміщення, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька», третя особа - Пролетарська районна у м. Донецьку рада, про визнання права користування жилим приміщенням та про зобов'язання укласти договір найму жилого приміщення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2013 року позов КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, які виступають в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про виселення з самовільно зайнятого жилого приміщення - задоволено. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3, та ОСОБА_4 з жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1, без надання їм іншого жилого приміщення. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька про визнання права користування жилим приміщенням та про зобов'язання укласти договір найму жилого приміщення - відмовлено.

Із зазначеним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу. В своїй скарзі апелянт посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції просить рішення суду першої інстанції скасувати. Зокрема вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

З обставин справи вбачається, що відповідно виписки з особового рахунку №0220331 від 19.04.2013 року , у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований як основний наймач ОСОБА_5, якого відповідно до рішення суду 20.06.2012 року було знято з реєстрації. З акту КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» від 25.04.2013 року вбачається, що ОСОБА_6 самовільно зайняв квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 02.04.2012 року ОСОБА_5 визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1., проте не зважаючи на вказані судові рішення в спірній квартирі продовжують проживати відповідачі з своїми неповнолітніми дітьми.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з*явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить повернуте поштове повідомлення з відміткою про вручення повістки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не надала доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки , апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за її відсутністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, представника комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька», Органу опіки та піклування Пролетарської районної у м. Донецьку Ради, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав:

Відповідно до ст..213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Задовольняючі позовні вимоги комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» і відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_7 самоправно зайняли спірне приміщення, а тому разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4, ОСОБА_3 підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.

З наданих до матеріалів справи вбачається, що спірна квартира є державною власністю і перебуває на балансі комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька». У квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований як основний наймач ОСОБА_5, якого відповідно до рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 02.04.2012 року визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням в зазначені квартирі , а відповідно до рішення суду 20.06.2012 року було знято з реєстрації.

Як вбачається з акту КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» від 25.04.2013 року в спірній квартирі проживає сім*я відповідачів.

Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Як було встановлено з обставин справи ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були сторонніми людьми і ОСОБА_8 ніколи не надавав письмової згоди на проживання в цій квартирі відповідачів.

Відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Донецькій області відповідач ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. Відповідач є співвласником даної квартири з 14 квітня 1994 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом та довідкою БТІ.

Відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Донецькій області відповідач ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3, власником якої є ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом та довідкою БТІ. Неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також зареєстровані за даною адресою, що підтверджується Формою «Б» та довідкою ЖБК «МИР-141» про склад сім'ї, яку відповідач ОСОБА_7 отримала для оформлення допомоги при народженні дитини.

Також встановлено, що відповідачу ОСОБА_6 та членам його сім'ї ордер на заселення в спірну квартиру не видавався, договір найму спірного житлового приміщення між сторонами не укладався.

При вказаних обставинах підстав для задоволення позову ОСОБА_6 у суду не було.

Відповідно до ч.3ст.116 ЖК України - осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Таким чином доводи, приведені в апеляційній скарзі , не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційних скарг немає.

Керуючись ст. 304, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційного суду.

Судді