АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
провадження № 22-ц/796/13342/2013 Головуючий у 1 інстанції: Пилаєва М.К.
Доповідач: Поліщук Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого - судді Поліщук Н.В.
суддів Шкоріної О.І., Стрижеуса А.М.
при секретарі Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2, на рішення Печерського районного суду м.Києва від 22 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», треті особи - ОСОБА_3, Національний банк України про визнання договору недійсним,-
УСТАНОВИЛА:
В травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» про визнання недійсним Договору про передачу активів та кредитних зобов»язань Укрпромбанку на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30 червня 2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що виступає поручителем за зобов»язаннями ОСОБА_3, які виникли у останнього внаслідок укладеного 25 липня 2007 року з ТОВ «Український промисловий банк» Кредитного договору №1066/ФК-07.
В лютому 2013 року позивачу з матеріалів іншої цивільної справи стало відомо про укладений 30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Український промисловий банк» Договір про передачу активів та кредитних зобов»язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк».
Позивач вважає, що зазначений договір повинен бути визнаний недійсним оскільки у порушення ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України та положень 4.8.1 і 4.8.2 оспорюваного Договору його не було повідомлено про заміну кредитора у зобов»язанні.
Одночасно посилається на те, що новий кредитор також не набув права вимоги, оскільки йому не були належним чином передані оригінали документів по зобов»язанням боржників згідно з Актом прийому-передачі документів, який не був підписаний.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 22 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно відхилені клопотання про витребування належним чином завірених копій Кредитного договору та оспорюваного Договору, Акту і додатків до нього. Посилається на те, що судом не надана оцінка обставинам, на які посилався позивач та доказам, якими він обґрунтовує вимоги.
Учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили.
Колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності нез»явившихся осіб на підставі ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.
Судом першої інстанції установлено, що 30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» та НБУ укладено Договір про передачу Активів та Кредитних зобов»язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк».
Предметом вказаного договору, зокрема, стала передача права вимоги за кредитним договором №1066/ФК-07 від 25 липня 2007 року укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 та укладений з ОСОБА_1 25 липня 2007 року в його забезпечення Договір поруки №1066/Zфпор-07.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що обставини виконання сторонами договору на його чинність не впливають, окрім того, судом не встановлено порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у зв»язку із укладенням оспорюваного правочину, які підлягали б захисту.
З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають вимогам закону, ґрунтуються на матеріалах справи та доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Так, відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов»язків.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, підставою для визнання правочину недійсним повинна бути сукупність таких факторів як недотримання вимог ст.203, з урахуванням зазначених у ч.3 ст.215 ЦК України застережень, так і наявність передбаченого законом права на його оскарження.
Заінтересованість щодо правочину полягає у можливому впливі юридичних наслідків оспорюваного правочину на обсяг прав і обов»язків заінтересованої особи, що полягає у зміні її правового стану (виникнення або припинення прав і обов»язків) як щодо сторони (сторін) правочину так і щодо об»єктів цивільних прав.
Порядок вчинення правочину щодо заміни кредитора у зобов»язанні врегульовано, зокрема, положеннями ст.ст.512-519 ЦК України. Ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов»язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Юридична характеристика такого правочину полягає у заміні первісного кредитора новим, при цьому, за боржником зберігається обсяг його прав і обов»язків, що виникли перед первісним кредитором доти, доки вони не будуть змінені на договірних засадах з новим кредитором.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що укладений між банківськими установами Договір про передачу активів та кредитних зобов»язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» не є таким, що порушує права і обов»язки позивача.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом не досліджувались обставини направлення позичальнику та поручителю повідомлення про передачу активів, підписання Акту прийому-передачі документів відхиляються колегією суддів, оскільки такі обставини стосуються виконання сторонами умов договору та на чинність правочину не впливають, а самі по собі мають інші правові наслідки. Відтак, судом першої інстанції обґрунтовано відхилені посилання позивача на порушення умов пп.4.8.1, 4.8.2, 4.5 оспорюваного Договору, якими визначено порядок повідомлення боржника про передачу прав вимоги та порядок передачі документів однією стороною договору іншій.
Доводи апеляційної скарги щодо незадоволення судом першої інстанції клопотань про витребування від відповідача доказів, зокрема, належним чином посвідчених копій оспорюваного договору, Акту прийому-передачі документів з додатками, Договору поруки від 25.07.2007 року, Кредитного договору від 25.07.2007 року, колегією суддів відхиляються, оскільки такі доводи висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Посилання апеляційної скарги на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з урахуванням доказів та заперечень, які надавалися сторонами у ході розгляду справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Печерського районного суду м.Києва від 22 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - суддя Н.В. Поліщук
Судді О.І. Шкоріна
А.М. Стрижеус