РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 122/9706/2012Головуючий суду першої інстанції:Лебедь О.Д.

№ провадження: 22-ц/190/2456/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.

"23" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Куриленко О.С.

Суддів:Онищенко Т.С., Даніла Н.М.,

При секретарі:Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про визнання наказів недійсними та їх скасування, про визнання запису у трудовій книжці недійсною та її скасування, про визнання безстрокового трудового договору розірваним, зобов'язання повернути трудову книжку, зобов'язання змінити запис у трудовій книжці, стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи, заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, за апеляційними скаргами представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» - Дерев’янко Олени Вадимівни, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 лютого 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 09.07.2012 р. про службове розслідування дій директора Кримської дирекції ПАТ «СК «Арсенал Страхування» ОСОБА_6

Визнано недійсним та скасовано наказ №294-К від 29.10.2012 р. про припинення трудового договору с ОСОБА_6 у зв'язку зі втратою довіри, п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Визнано недійсним та скасовано запис у трудовий книжці про звільнення з посади директора ОСОБА_6 у зв'язку зі втратою довіри.

Визнано безстроковий трудовий договір, укладений між ПАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_6, розірваним за ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 05.11.2012 р.

Зобов'язано ПАТ «СК «Арсенал Страхування» видати ОСОБА_6 трудову книжку.

Зобов'язано ПАТ «СК «Арсенал Страхування» змінити запис у трудовій книжці ОСОБА_6 №13 на запис про звільнення з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 05.11.2012 р.

Стягнуто з ПАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_6 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 21 000 грн.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «СК «Арсенал Страхування» - Дерев’янко О.В. ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення, яким просить відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 ставить питання про скасування рішення суду в частині, з ухваленням нового рішення про задоволення позову повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника ПАТ «СК «Арсенал Страхування» - Дерев’янко О.В. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності частини позовних вимог.

Але з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи спірні правовідносини сторін склалися з приводу розірвання трудового договору працівника з власником чи уповноваженим ним органом підприємства, установи, організації.

Підстави припинення трудового договору визначено в ст. 36 КЗпП України.

Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов передбачені ст. 41 КЗпП України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до наказу №52/5К від 01.04.2011 р. був прийнятий на посаду керівника Управління розвитку регіональної мережі в м. Сімферополь з 01.04.2011 р., а потім, згідно наказу №51-К від 15.03.2012 р., його було переведено на посаду директора Кримської дирекції з 15.03.2012 р.

З 09.07.2012р. по 29.10.2012р. ОСОБА_6 був відсторонений від виконання службових обов'язків згідно наказу від 09 липня 2012р., у зв'язку з проведенням службового розслідування з приводу нестачі товарно-матеріальних цінностей, переданих йому для виконання професійної діяльності.

Про наявність даного наказу та проведення службового розслідування ОСОБА_6 був повідомлений.

За результатами проведеного службового розслідування наказом від 29.10.2012р. позивач був звільнений за п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Трудова книжка позивача була направлена йому кур'єрською поштою на його адресу 31.10.2012р., про що наявне повідомлення про отримання.

На розрахунковий рахунок позивача 05.11.2012р. було направлено 2302 грн.63 коп. компенсації за невикористану відпустку.

Тим самим звільнення позивача було проведено без порушень діючого законодавства в сфері трудових правовідносин.

Позивач просить в своїй позовній заяві від 21.11.2012р. розірвати безстроковий трудовий договір після того, як він був розірваний ще 29.10.2012р. і він про це знав, не посилаючись при цьому в позовній заяві на норми КЗпП України, які були порушені при його звільненні.

Звертає на себе увагу і процесуальний документ, названий позивачем уточненням, який містить абсолютно інші вимоги щодо захисту, на думку позивача, його порушеного права, який не передбачений в ЦПК України.

Виходячи з встановленого, колегія суддів вважає, що позивачем не надано суду доказів порушення вимог КЗпП України при його звільненні.

Відмова позивача від ознайомлення з наказом про проведення службового розслідування, з наказом про звільнення та отримати трудову книжку не порушує його права, а характеризує його як особу і працівника.

При встановлених обставинах рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню за п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених раніше підстав.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» - Дерев’янко Олени Вадимівни - задовольнити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 27 лютого 2013 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відмовити повністю.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді