ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"26" листопада 2013 р.Справа № Б-50/230-09 вх. № 11115/2-50

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Лук'янчук О.І.

за участю сторін:

пр-к ПАТ "ПроКредит Банк" - Христофоров О.В. (дов. від 31.07.13 р.),

колишній ліквідатор - Єрьоміна О.Ю.,

пр-к ліквідатора Кізленко В.А. - Литвин А.Б. (дов. від 21.04.13 р.),

розглянувши заяву ліквідатора Кізленко В.А. про визнання недійсним результатів відкритих торгів з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу

По справі за заявою ТОВ "Комплекс Технолоджи", м.Харків

до ТОВ "Комплекс Технолоджи", м.Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 23.01.13 р. звільнено від обов'язків ліквідатора Єрьоміну О.Ю. та призначено ліквідатором по справі арбітражного керуючого Кізленко В.А., зобов'язавши його закінчити ліквідаційну процедуру.

До господарського суду надійшла заява ліквідатора Кізленко В.А. про визнання торгів недійсними, що відбулися 20.11.2012р., договорів купівлі-продажу, укладених 23.11.2012р. з ТОВ "СІБІР'ЄР" та просить застосувати наслідки недійсності правочину.

На виконання вимог ухвали суду колишній ліквідатор арбітражний керуючий Єрьоміна О.Ю. надала суду відзив на заяву ліквідатора від 22.10.2013р., в якому заперечує проти заяви ліквідатора, посилаючись на те, що звіти про оцінку майна банкрута не оскаржувались банками, не здійснювалась рецензія, тому підстав для невикористання цих звітів при продажу майна у ліквідатора не було.

ТОВ "СІБІР'ЄР" відзив на заяву ліквідатора не надав, поважні причини неявки суду не представив, вимог ухвал суду від 22.10.2013р. не виконав.

Згідно з п.3.9.2. Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарсько процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участи, якщо ухвалу, в який зазначено час та місце такого засідання, надіслана сторонам у відповідному порядку.

Судом встановлено, що ТОВ «СІБІР'ЄР» про час та місце розгляду заяви банку був повідомлений належним чином.

Представник банку підтримує заяву у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заяву ліквідатора, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив, що ліквідатор просить суд визнати недійсними результати відкритих торгів (аукціон) з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Технолоджи", які відбулися 20 листопада 2012 року о 12-45 за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова 21/23, оф. 11, та визнати недійсним договори купівлі-продажу укладені 23 листопада 2012 року, згідно з Протоколом №1 та №2 проведення аукціону від 20.11.2012, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Технолоджи" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІБІР'ЄР", що був укладений за наслідками відкритих торгів (аукціону) з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Технолоджи", які відбулися 20 листопада 2012 року о 12-45 за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова 21/23, оф. 11, та застосувати наслідки недійсності правочину.

Згідно з ч. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені засади діяльності ліквідатора, однією із яких є - сумлінно та розумно, з урахування інтересів боржника та його кредиторів виконувати свої права та обов'язки. При цьому "сумлінність" або "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розумність" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Як свідчать матеріали справи, ліквідатором було виявлено наслідком проведення інвентаризації (т. 7 арк.с. 48-49) та включено до складу ліквідаційної маси рухоме майно банкрута - обладнання (верстати, гільйотини ножиці, машини вакуумні формовані, порошково - полімерна лінія: камера фарбування, окрасочна камера, плоттери, трибопістолет, листогиб, тощо), що знаходилося в заставі ПАТ "ПроКредитБанк" (договір застави № 2791/Д332 від 09.02.2007р.) та АКБ "Київ" (договір застави від 11.10.07 р.). По переліку рухоме майно банкрута, що є предметом застави, було включено ліквідатором окремо до реєстру вимог кредиторів (том 7 арк. справи 60-63).

Згідно ст. 29 Закону про банкрутство ліквідатор зобов'язаний здійснити оцінку виявленого майна у порядку встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та у відповідності до ст. 30 цього Закону здійснює продаж виявленого майна (рухомого або нерухомого) на відкритих торгах. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором та покупцем (ч.10 ст. 30 Закону про банкрутство). Слід зазначити, що ст. 30 Закону про банкрутство встановлює саме відкриті торги як форму конкурентного продажу майна. Така форма більш ефективна, тому що дає можливість ліквідатору продати майно боржника за більш вигідною ціною ніж за адресною реалізацією майна.

Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий залучає на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів. Згідно ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001р. за № 2658-111 (далі - Закон про оцінку) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно з ст. 10 Закону про оцінку передбачено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки. У відповідності до ст. 11 Закону про оцінку договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі, який повинен містити істотні умови договору. Згідно до ст. 12 Закону про оцінку передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, який повинен містити висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Проте, в матеріалах справи відсутній договір між ліквідатором ТОВ "Комплекс Технолоджи" арбітражним керуючим Єрьоміною О.Ю. та суб'єктом оціночної діяльності щодо проведення оцінки вищевказаного рухомого майна банкрута. Представлені суду ліквідатором звіти про оцінку банкрута від 27.10.2011р. та їх актуалізація від 27.10.2012р. (том. 8 арк. справи 47-73) основних засобів на загальну кількість 24 шт. і на суму їх ліквідаційної вартості 5000 грн. та на загальну кількість 27 шт. і на суму їх ліквідаційної вартості 5300 грн., що обліковуються на балансі ТОВ "Комплекс Технолоджи", при відсутності договору між ліквідатором ТОВ "Комплекс Технолоджи" арбітражним керуючим Єрьоміної О.Ю. та суб'єктом оціночної діяльності щодо проведення оцінки не створює достатніх правових підстав, які свідчать про належне виконання ліквідатором норм Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та приписів ст.ст. 24-26 Закону про банкрутство.

Частиною 2 ст. 30 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

Стосовно майна банкрута, що є предметом застави, то відповідно до ч.2 ст. 586 ЦК України передбачено, що заставодержатель (який в ліквідаційної процедурі є призначений судом ліквідатор банкрута) має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя. Проте, ліквідатор Єрьоміна О.Ю. у відповідності до приписів ст. 3-1 Закону про банкрутство не повідомила належним чином кредитора банкрута ПАТ "ПроКредитБанк" та АКБ "Київ", вимоги яких забезпечені заставою майна, про час, місце, умови продажу заставного рухомого майна (обладнання) окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.5 ст.3-1 Закону про банкрутство). Так, матеріали справи (том. 7 арк. справи 72, 77) містять лише копію фіскального чека від 17.11.2012р. про відправлення рекомендованого листа кредиторам, суду ліквідатором не представлено письмове поштове повідомлення заставним кредиторам про вручення йому рекомендованого листа, що свідчить про свідоме ігнорування ліквідатором норм Закону про банкрутство.

Згідно статті 43 Закону України "Про іпотеку" визначено, що організатор торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення торгів.

Ця норма Закону повністю кореспондується із статтею 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", згідно якої відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Натомість в матеріалах справи взагалі відсутні відомості про повідомлення ліквідатора через засоби масової інформації (місцева преса, інші друковані видання) про порядок продажу, склад, умови та строки придбання основних засобів (обладнання) банкрута по переліку у кількості 24 шт. та по переліку у кількості 27 шт., що обліковуються на балансі ТОВ "Комплекс Технолоджи". Крім того, рухоме майно банкрута (обладнання) знаходилося: Київська область, Києво-Святошинський р-н, с.Шпитьки 1, км. дороги Личанка-Горбовичі, б.1. Проте, як свідчать протокол № 1, 2 проведення відкритих торгів (аукціону) від 20.11.2012р. (том.7 арк. справи 79-82) місце проведення торгів з продажу майна банкрута: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, б.21/23, оф.1. Отже, продаж майна банкрута було здійснено ліквідатором не прозоро. Умови проведення аукціону не надали можливості охопити двома та більшими пропозиціями при придбанні такого майна банкрута на відповідних конкурентних засадах.

Вищезазначене підтверджено ухвалою господарського суду від 23.01.2013р., що набрала законної сили.

Відповідно до норм ст.ст. 17, 25 Закону про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство розглядає заяви про визнання недійсними угод, які укладені боржником, відповідно до цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України підставою визнання правочину недійсним є невідповідність змісту правочину нормам вказаного кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено судом, продаж обладнання за договором купівлі - продажу від 23.11.2012р., що було в іпотеці у банку, здійснено за спірною угодою в порушення норм ст. 12 Закону України "Про іпотеку" в редакції від 05.06.2003р. - без погодження іпотекодержателя - Банку. Так, норми ч. 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" містять пряму вказівку на правовий наслідок укладення угоди з відчуження переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя - правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Арбітражний керуючий Єрьоміна О.Ю. в силу того, що на момент укладення спірної угоди був призначений ліквідатором боржника, відповідно до норм ст.ст. 25, 30, 48, 49 Закону про банкрутство при укладенні спірної угоди діяв від імені підприємця-фізичної особи, як іпотекодавця. Отже, відчуження майна за спірною угодою відбулось саме іпотекодавцем без згоди АКБ "Київ", як іпотекодержателя.

Враховуючи вищенаведене, вимоги ст.12 Закону України "Про іпотеку" договір купівлі-продажу від 23.11.12 р. підлягає визнанню недійсним. Згідно з ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Тобто, ТОВ "СІБІР'ЄР" зобов'язаний повернути майно, що було предметом договору купівлі-продажу, а саме: основних засобів (обладнання) банкрута по переліку у кількості 27 шт. до ліквідаційної маси банкрута, а ліквідатору ТОВ "Комплекс Технолоджи" арбітражному керуючому Кізленко В.А. необхідно повернути грошові кошти, ТОВ "СІБІР'ЄР", що були сплачені останнім за придбання цього майна у розмірі 7950,00 грн.

Щодо вимоги ліквідатора визнати недійсним результат аукціону від 20.11.12 р. та договір купівлі-продажу обладнання за переліком у кількості 24 шт. (заставодержатель - ПАТ "ПроКредитБанк"), господарський суд повідомляє, що господарським судом ухвалою суду від 26.11.13 р. визнано недійсним цей договір та застосовано наслідки недійсності цього договору. Отже, вимоги ліквідатора в цій частині підлягають припиненню на підставі ч. 2 ст. 80 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 25, ст.17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.12 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 80, ст. 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.11.2012р. обладнання згідно переліку в кількості 27 шт., укладений між ліквідатором ТОВ "Комплекс Технолоджи" Єрьоміною О.Ю. та ТОВ "СІБІР'ЄР", м. Київ.

2. Зобов'язати ТОВ "СІБІР'ЄР", м. Київ повернути обладнання згідно переліку в кількості 24 шт., отриманого згідно протоколу №1 від 20.11.12 р. до конкурсної маси банкрута, а ліквідатору ТОВ "Комплекс Технолоджи" арбітражному керуючому Кізленко В.А. повернути грошові кошти ТОВ "СІБІР'ЄР", м. Київ, що були сплачені за придбання цього майна у розмірі 7950,00 грн.

3. В частині визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання за переліком в кількості 24 шт. від 23.11.12 р. (заставодержатель ПАТ "ПроКредитБанк) розгляд справи припинити.

4. Ухвалу направити ліквідатору, ТОВ "СІБІР'ЄР", Єрьоміній О.Ю., заставному кредитору АКБ "Київ".

Суддя Міньковський С.В.