ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.11.2013 Справа № 905/7004/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при помічнику судді Лізенко Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Ремпобуттехніка", м. Макіївка, Донецька область
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка, Донецька область
про стягнення 22654,41 грн.
Суддя Мальцев М.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача : Шестаков С.І., за довіреністю від 24.10.2013
від відповідача: ОСОБА_3, адвокат
У судовому засіданні 29.10.2013 було оголошено перерву до 19.11.2013 для надання сторонами додаткових документів.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Ремпобуттехніка", м. Макіївка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка, Донецька область про стягнення 22654,41 грн.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду Донецької області від 02.10.2013р. справу передано на розгляд судді Мальцева М.Ю.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору №6 від 31.12.2012р., копії рахунків-фактури, копію претензії №37 від 14.05.2013р., невиконання відповідачем умов договору.
23.10.2013р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на недоведення факту передачі об'єкту оренди та надання послуг згідно договору оренди.
Також у своїх доповненнях до відзиву відповідач зазначив, що позивачем невірно визначений предмет заявлених позовних вимог.
Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
31.12.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №6 (надалі Договір), відповідно до умов якого Орендодавець (позивач) здає, а Орендар (відповідач) приймає в орендне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 кімната загальною площею 96,6 м2 (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.4.2 Договору, орендна плата вноситься на рахунок Орендодавця до відділення банку або у касу ПАТ не пізніше п'ятого числа поточного місяця.
Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача суму шкоди у розмірі 22654,41 грн., спричиненої невиконанням відповідачем умов договору оренди.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду - див. коментар до ст. 22 ЦК України); в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки - завдана шкода; г) вина завданої шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України).
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як вбачається з заявлених позовних вимог позивача, заявлена до стягнення сума 22654,41 грн. фактично не є шкодою у розумінні норм чинного законодавства, оскільки дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що умови, які є обов'язковими для визначення заявленої до стягнення суми як шкоди, відсутні.
Таким чином, позовні вимоги позивача є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Ремпобуттехніка", м. Макіївка, Донецька область до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка, Донецька область про стягнення 22654,41 грн. відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 19.11.2013 р.
Повне рішення складено 25.11.2013 р.
Суддя М.Ю. Мальцев
Надруковано 3 примірника:
1 - позивачу;
1- відповідачу;
1- у справу
Вик. Лізенко Г.В.