РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 0124/9574/2012Головуючий суду першої інстанції:Цалко А.А.

№ провадження: 22-ц/190/1271/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.

"05" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Куриленко О.С.

Суддів:Онищенко Т.С., Даніла Н.М.,

При секретарі:Кутелія Я.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 18 грудня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 18 грудня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем визначених у позовній заяві обставин щодо неможливості збереження шлюбу і що майбутнє спільне життя суперечить інтересам подружжя.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 11 жовтня 2002 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, за актовим записом № 191 було зареєстровано шлюб.

До укладання шлюбу у них народився син - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач вказує, що з червня 2011 року вони з дружиною сумісно не проживають та не ведуть сумісне господарство.

Як вбачається з матеріалів справи позивач раніше, в лютому 2012 року, звертався до суду з аналогічним позовом і рішенням Ялтинського міськсуду від 30.03.2012 року шлюб було розірвано.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 12.07.2012 року дане рішення було скасоване і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 було відмовлено.

09 листопада 2012 року позивач знову звертається до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачкою, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.

Рішенням Ялтинського міського суду від 18.12.2012 року у задоволенні позовних вимог йому було відмовлено.

В апеляційній скарзі на оскаржуване рішення суду позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачкою.

З огляду на непросту ситуацію по справі, судом апеляційної інстанції були здійснені заходи для збереження сім'ї, зокрема подружжю надавався строк для примирення один місяць, але сторони не примирилися.

Як пояснив позивач у судовому засіданні Апеляційного суду АР Крим, за час, який було надано сторонам для примирення, відповідачка ніяких дій для примирення не здійснювала а він і не бажає їх здійснювати. Він не бажає зберігати сім'ю, оскільки вони ведуть окремий спосіб життя, шлюбно-сімейні зв'язки не підтримують, загальний побут не ведуть, спільний бюджет не мають. Наполягав на розірванні шлюбу.

За таких обставин судова колегія вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу відповідають дійсній волі чоловіка, а відмова в задоволенні його позовних вимог буде порушувати його права на вільність згоди, на якій ґрунтується шлюб.

За змістом статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до положень частини 1 статті 24 Сімейного кодексу (далі-СК) України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3 та 4 статті 56 вказаного Кодексу передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Як слідує з роз'яснень у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року , проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішені позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя, вживати заходів до примирення подружжя у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу.

Отже, враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, судова колегія приймає доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі.

Враховуючи категоричну незгоду позивача на збереження шлюбу, відсутність доказів, які б свідчили про можливість збереження сім'ї, та вимоги ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Виходячи з встановленого рішення суду підлягає скасуванню за п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог з раніше наведених підстав.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів:

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 18 грудня 2012 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_7, зареєстрований 11 жовтня 2002 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, за актовим записом № 191.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді