ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6283/13-ц

Провадження № 2/362/2646/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2103 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Жука М.В.,

при секретарі Кострубіцькій Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Зазначаючи, що 18 липня 1998 року між нею та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, який розірвано 23 лютого 2011 року.

Від шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Донька проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Оскільки матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає, маючи таку можливість, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання спільної дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн., починаючи від дня пред’явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що відповідач добровільно сплачує на утримання дитини кошти, офіційно працюю та отримує заробітну плату у розмірі 1 500 грн. щомісячно.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 18 липня 1998 року між сторонами укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-БК № 013882 (а.с.8).

23 лютого 2011 року шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ОК серії 076834 (а.с. 9).

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії І-БК № 027260, сторони від шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Відповідач в добровільному порядку сплачував на користь позивачки грошові кошти на утримання дитини, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 26-36) та довідкою про відправлення переказів за 2012 -2013 роки (а.с. 37-40).

ОСОБА_2 працює поролонщиком на меблевому підприємстві – ТОВ «Мальва Україна Груп» та отримує заробітну плату у розмірі 1 500 грн. за місяць, що підтверджується довідкою № 1 від 13 листопада 2013 року. (а.с. 25)

Письмового договору між сторонами про сплату аліментів на дитину між сторонами не укладено.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Частиною 1 ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Враховуючи, що неповнолітня дитина проживає разом з позивачкою, відповідач в добровільному порядку надає кошти на утримання дитини, офіційно працевлаштований та має постійний дохід, письмового договору про сплату аліментів на дитину між сторонами не укладено, тобто має місце спір про розмір аліментів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 аліментів у розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до досягнення нею повноліття.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 61, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 180-182 та 183 СК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 жовтня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.

В решті вимог позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 229 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 27 листопада 2013 року.

Суддя