Судове рішення #33735037

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа № 362/4937/13-ц

Провадження № 2/362/2175/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

з а о ч н е

11.11.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Кострубіцькій Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Приватбанк” (далі - ПАТ “КБ “Приватбанк”) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3298 грн. 90 коп. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам “Розстрочка” складає між нею і банком Договір, про що свідчить підпис відповідачки у заяві.

Посилаючись на невиконання відповідачкою умов договору, щодо повернення отриманих кредитних коштів, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 44 315 грн. 60 коп. заборгованості за кредитним договором.

У судове засіданні представник позивача не з’явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує повністю та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась будучи належним чином повідомленею про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність не подавала.

За таких обставин судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявній в ній доказів.


Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що відповідно до п. 2.1. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт) ПАТ “КБ “Приватбанк” банк зобов’язується надати позичальнику кредит шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству. Строк, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період уплати платежів визначені в заяві позичальника, підписанням якої клієнт та банк укладають кредитно-заставний договір. Розмір річної відсоткової ставки дорівнює дванадцяти місячним відсотковим ставкам

Кредит надається обмін на зобов’язання позичальника по поверненню кредиту, сплати відсотків, винагороди в обумовлені у заяві строк (а.с. 8).

Як вбачається із заяви позичальника № К2H0RX04850050, підписаної 14 грудня 2006 року ОСОБА_1 та представником ПАТ “КБ “Приватбанк”, банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 3298 грн. 90 коп. на строк 12 місяців з 14 грудня 2006 року по 14 грудня 2007 року включно на придбання товару (а.с. 7).

З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості вбачається, що станом на 24 липня 2013 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором складає - 44 315 грн. 60коп., з яких: 576 грн. 20 коп. – заборгованість за кредитом; 14 603 грн. 26 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 534 грн. 48 коп. – заборгованість по комісії; 26 015 грн. 20 коп. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 2 086 грн. 46 коп. – штраф (процента складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно змісту ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Враховуючи, що на підставі зібраних по справі доказів установлено, що підписанням заяви від 14 грудня 2006 року сторони фактично уклали кредитний договір та погодили всі його умови, зокрема і строк погашення кредиту; ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за укладеним з банком кредитним договором щодо повернення отриманих коштів не виконала, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги ПАТ “КБ “Приватбанк” про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Пунктом 7 ч. 13 ст. 11 цього Закону передбачено, що кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

У п. 31 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” роз'яснено, що враховуючи положення п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів”, суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв’язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Зі змісту ч. 4 ст. 267 ЦК України випливає, що сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Оскільки ОСОБА_1 надавався споживчий кредит на строк до 14 грудня 2007 року, а позивач звернуся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором лише 22 серпня 2013 року, тобто після спливу трьохрічного строку звернення до суду за захистом порушеного права, суд дійшов висновку про відмову у позові з підстав, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 257, 267, 553, 557, 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 33, 57, 58, 60, 61, 88, 209, 212-215, 223-227 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У позові Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.


          Суддя


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація