Судове рішення #337307
3/384/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 "07" вересня 2006 р.                                                 Справа №  3/384/06

м. Миколаїв

   

За позовом: Прокурор Баштанського району миколаївської області в інт. Держави в особі Плющівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області Плющівка Баштанського району Миколаївської області, вул. Центральна,44

До відповідача: ТОВ «Юріа-С», м. Миколаїв, вул. Бутоми,46Б

Про стягнення заборгованості по орендній платі  


Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Луценко М.І. - голова;

Від відповідача: не з’явився;

Прокурор: Порошина Н.Г.

В судовому засіданні присутні:


СУТЬ СПОРУ:

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 806,70грн. Свої позовні вимоги ґрунтує на нормах земельного законодавства України. Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Прокурор в судовому засіданні уточнив позовні вимоги в частині назви відповідача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив по суті позову не надав.

Отже, справа розглядається на підставі ст.. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні, відповідно до ст.. 85 ГПК України, за згодою позивача та прокурора, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача та прокурора, суд –


встановив:


10 грудня 2004 року між Плющівською сільською радою та ТОВ „Юріа-С"  було укладено договір № 12 про оренду земельної ділянки розміром 70 га сільськогосподарського призначення.

Відповідно до умов договору орендар користувався земельною ділянкою протягом строку дії договору. Суму, яка підлягає сплаті за користування земельною ділянкою сторонами було визначено сторонами як 120 грн. за користування 1 га протягом року. Так, загальна сума, яка підлягає оплаті за користування земельною ділянкою протягом року становить 8400 грн. Відповідно до договору від 10 грудня 2004 року для відповідача була надана у тимчасове користування земельна ділянка розміром 70 га строком на 1 календарний рік користування.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначається у позові та підтверджується матеріалами справи, позивачем та прокурором, протягом 2005 року від відповідача на рахунок Плющівської сільської ради плата за користування вказаною орендованою земельною ділянкою надходила з порушенням термінів визначених умовами договору, в результаті чого за несвоєчасну сплату орендної плати була нарахована пеня в розмірі 0,3 % за кожен день прострочення внесення платежу, тобто загальна сума нарахованої пені становить 806 грн. 70 коп.

Таким чином, у ТОВ „Юріа -С" як у орендаря виникла заборгованість перед орендодавцем заборгованість за користування земельною ділянкою в сумі 806,70 грн.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

    письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

    поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.


              Відповідно ж до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Враховуючи викладене, беручи до уваги документальні докази та письмово викладені вимоги прокурора, підтверджені позивачем, суд дійшов висновку, що несплата відповідачем грошових коштів, які є одним з джерел фінансування соціальних програм, негативно впливає на їх виконання.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим прокурор та позивач цілком правомірно звернулися до господарського суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів Держави.

За таких обставин, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.


Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –


ВИРІШИВ:


1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юріа-С” (м. Миколаїв, вул. бутоми,46Б) на користь Плющівської сільської ради, р/р 332198128000420 УДК в Миколаївській області, МФО 826013, код 23626089) – 806,70грн. боргу по пені по орендній платі.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юріа-С” (м. Миколаїв, вул. бутоми,46Б) в доход держбюджету України в особі ВДК Центрального району м.Миколаєва (р/р 31111095600006, банк: УДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) 102,0 грн. держмита.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юріа-С” (м. Миколаїв, вул. бутоми,46Б) на користь ДП „Судовий інформаційний центр” (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, р/р 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний»,  м. Львів,  МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.


          

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

   Суддя                                                        О.Г. Смородінова

                           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація