№ справи:121/6424/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Веденмеєр М.В.

№ провадження:22-ц/190/6461/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Дралла І.Г.,

суддів:Білоусової В.В., Іващенко В.В.,

при секретарі:Щегловій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 9 вересня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави.

Вимоги мотивовані тим, що між сторонами 11 червня 2008 року було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 28739 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,80 % на рік. ОСОБА_7 за кредитним договором зобов'язань належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 19 червня 2013 року у сумі 241 390 гривень 84 копійки. В забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним договором, між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу від 11 червня 2008 року. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором і звернути стягнення за кредитним договором на предмет застави: автомобіль «Mitsubishі L200», 2008 року випуску.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 9 вересня 2013 року позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0103/73/75067 від 11 червня 2008 року в сумі 241 390 гривень 84 копійки. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/0103/73/75067 від 11 червня 2008 року звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль марки «Mitsubishі L200», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_1, шляхом реалізації на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу встановити на рівні цін на підстави оцінки, проведеної в рамках виконавчого провадження.

Також з ОСОБА_7 стягнуто на користь банку на відшкодування судових витрат 2 413 гривень 91 копійку.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам. Зокрема апелянт посилається на те, що позивачем на надано належним чином засвідчених доказів у справі, не приведено розрахунку штрафних санкцій, не застосовано позовну давність щодо вимог про стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані та засновані на законі. Судом встановлено, що 11 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір №014/0103/73/75067, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 28 739 доларів США, зі сплатою 13,8 % річних. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором позивач і відповідач 11 червня 2008 року уклали договір застави транспортного засобу, згідно якого відповідач надав в заставу належний ОСОБА_7 автомобіль марки «Mitsubishі L200» 2008 року випуску. Обумовлена сторонами вартість предмету застави дорівнює 155000 гривень. Взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту відповідач належним чином не виконує, в зв'язку з чим станом на 19 червня 2013 року за ним перед банком по кредитному договору, згідно розрахунку, виникла заборгованість в сумі 241 390 гривень 84 копійки, з яких 114 098 гривень 96 копійок заборгованість за кредитом, 35 193 гривень 02 копійки заборгованість по процентах за користування кредитом, 92 098 гривень 86 копійок пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором кредиту. Вимогою від 1 квітня 2013 року банк сповістив відповідача про існуючу заборгованість по кредиту, про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором від 11 червня 2008 року та про необхідність погасити заборгованість та намір, у випадку невиконання таких вимог, звернути стягнення на предмет застави. Таким чином враховуючи положення ст. 589 ЦК України, ст. 20, 22 Закону України «Про заставу», суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та звернення стягнення за кредитним договором від 11 червня 2008 року на предмет застави - автомобіль «Mitsubishі L200», 2008 року випуску.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права. Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано врахував всі обставини справи і дійшов вірного висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та засновані на законі.

Стаття 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з правилами статті 20 Закону України «Про заставу» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилання апелянта на недоведеність позовних вимог належними доказами, суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки відповідач не заперечує існування кредитного договору між сторонами та договору застави транспортного засобу. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надало суду належні копії кредитного договору, договору застави транспортного засобу, додаткової угоди до кредитного договору та до договору застави, розрахунок заборгованості за кредитним договором та докази вимоги щодо дострокового виконання грошового зобов'язання.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував належними та допустимими доказами.

Кредитний договір та договір застави транспортного засобу не розірвані і у визначеному законом порядку недійсними не визнані.

Доводи ОСОБА_7 щодо пропуску строку позовної давності стягнення пені, є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи немає заяви про застосування строку позовної давності під час розгляду справи судом першої інстанції.

Довід апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 525, 526, 599, 625, 627, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 20, 22 Закону України «Про заставу».

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З урахуванням цієї норми права, а також положень ст. 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).

Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що при отриманні кредиту ОСОБА_7 не заперечував проти умов договору, він має виконати його у повному обсязі, у тому числі в частині сплати штрафних санкції за його порушення.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.

Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 9 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Дралло І.Г. Білоусова В.В. Іващенко В.В