УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/1546/13Головуючий суду першої інстанції:Чулуп О.С.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.
"20" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
головуючого - суддіПритуленко О.В.,
суддів:Ломанової Л.О., Кустової І.В.,
при секретаріМартиненко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії подання начальника Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції АР Крим про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_6, за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції АР Крим на ухвалу Кіровського районного суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2013 року начальник відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції АР Крим звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_6 в праві виїзду за межі території України без вилучення паспорту до повного виконання ним зобов'язань за рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 18 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 заборгованості в розмірі 78867 грн. - компенсації вартості 7/16 частин жилого будинку АДРЕСА_1.
Подання мотивовано тим, що провадження по виконанню вказаного рішення відкрито 15 травня 2013 року; майна, на яке можливо стягнути стягнення у боржника не виявлено; боржник лише частково сплатив заборгованість стягувачу (у сумі 16306,44 грн.); згідно усного повідомлення стягувача ОСОБА_7 боржник ОСОБА_6, який є громадянином Німеччини, може виїхати за межі території України і рішення залишиться невиконаним.
Ухвалою Кіровського районного суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року в задоволенні подання начальника ВДВС Кіровського МУЮ АР Крим відмовлено.
В апеляційній скарзі начальник ВДВС Кіровського МУЮ АР Крим, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і прийняти нове рішення..
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в обмежені ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України, оскільки останній ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_6 є громадянином Германії та має реальну можливість виїхати за кордон, що унеможливить стягнення боргу, призведе до порушення прав та інтересів стягувача у виконавчому провадженні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ВДВС Кіровського МУЮ АР Крим, ОСОБА_6 Та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає відхиленню на таких підставах.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судам іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Частинами 3 і 4 ст. 22 Закону від 22 вересня 2011 р. № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон № 3773-VI) передбачено, що виїзд та в'їзд в Україну іноземця та особи без громадянства може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України або тимчасово обмежується право виїзду з України.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків; спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.
Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції АР Крим, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не доведено, що боржник тривалий час ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Колегія судів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Як встановлено, рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 18 березня 2013 року з ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 78867 грн., як компенсацію вартості 7/16 частин жилого будинку АДРЕСА_1. На підставі виконавчого листа 32-901/2011, виданого 18.04.2013 року, постановою державного виконавця Бондаренко Г.А. від 15 травня 2013 року № ВП 37980154 відкрито виконавче провадження. Сума боргу боржником сплачена частково.
Звертаючись до суду з поданням про обмеження прав ОСОБА_6 на виїзд з України, ВДВС Кіровського МУЮ АР Крим не надав доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боргу. Також не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що боржник за час виконання рішення виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця.
З представленої боржником копії постанови ВП № 37980154 від 28.10.2013 року вбачається, що арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, були проведені лише після розгляду судом першої інстанції подання про обмеження ОСОБА_6 в праві виїзду.
За таких обставин відсутні підстави для скасування постановленого у даній справі судового рішення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду та не містять правових підстав для скасування ухвали.
Згідно зі ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції АР Крим на ухвалу Кіровського районного суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року відхилити.
Ухвалу Кіровського районного суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.