ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2006 Справа № 30/97
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Науменко І.М.,
судді –Голяшкін О.В. (доповідач), Білецька Л.М.,
секретар судового засідання –Клименко Ю.І.,
за участю представників сторін:
від позивача –Шевченко О.Ю., довіреність від 07 листопада 2005 року № 48;
від відповідача –Олексієнко А.І., довіреність від 03 грудня 2005 року б/н;
від третьої особи –не з’явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк”, м.Дніпропетровськ
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15 травня 2006 року у справі № 30/97
за позовом Акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк”, м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг”, м.Дніпропетровськ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями “Концерн “Регіони України”, м.Дніпропетровськ
про визнання угоди недійсною, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15 травня 2006 року у справі № 30/97 (суддя Євстигнеєва Н.М.) зупинено провадження у справі № 30/97 на період розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № А10/125 за позовом ПП “Євроконтакт” до Національного банку України за участю третьої особи Акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк” про визнання недійсним пункту 6 рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управління НБУ в Дніпропетровській області від 12 лютого 2004 року № 110 та набрання рішенням законної сили. Зобов’язано АКБ “Прем’єрбанк” повідомити господарський суд про результати розгляду справи № А10/125.
При винесені ухвали суд, керуючись положеннями ч.1 ст.79 ГПК України, виходив із того, що однією з підстав визнання недійсною угоди про уступку права вимоги від 15 липня 2004 року є її невідповідність п.6 рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управління НБУ в Дніпропетровській області від 12 липня 2004 року № 110, спір щодо недійсності якого розглядається господарським судом у справі № А10/125, тобто справи №№ 30/97 та А10/125 є пов’язаними між собою.
Не погодившись з ухвалою господарського суду позивач –АКБ “Прем’єрбанк”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що учасники судового процесу у даній справі не є сторонами у справі № А10/125 з іншим предметом спору, тому факти, встановлені рішенням у справі № А10/125 не будуть вважатися такими, що не потребують доказування у відповідності до ч.2 ст.35 ГПК України. Також позивач вказує про неодноразовий розгляд судами питань недійсності п.6 рішення № 110. Майбутнє рішення у справі № А10/125 не буде мати преюдиціального значення та має бути розцінено нарівні з іншими доказами у справі.
Відповідач –ТОВ “Енерго-Миг”, у поданому відзиві апеляційну скаргу підтримав.
Третя особа –ЗАТ “Концерн “Регіони України”, відзив на апеляційну скаргу не надала, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень /а.с. /, своїм правом участі в судовому засіданні не скористалася, явку представників в судове засідання не забезпечила. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників третьої особи.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Отже, обов’язок господарського суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі пов’язаності справи, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом, а також неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов’язаного спору.
Пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. При цьому ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. При цьому йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Предметом спору у даній справі № 30/97 є визнання недійсною укладеної між АКБ “Прем’єрбанк” та ТОВ “Енерго-Миг” угоди про уступку права вимоги від 15 липня 2004 року № 1/МБК з підстав її невідповідності вимогам закону.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2006 року відкрито провадження в адміністративній справі № А10/152 за позовом ПП “Євроконтакт” до Національного банку України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору –АКБ “Прем’єрбанк”, про визнання недійсним п.6 рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управління НБУ в Дніпропетровській області від 12 лютого 2004 року № 110, порушення якого є однією з підстав позовних вимог про визнання недійсною спірної угоди про уступку права вимоги від 15 липня 2004 року № 1/МБК.
Судова колегія не погоджується з висновком господарського суду про зупинення провадження у справі, оскільки наявність в провадженні господарського суду Дніпропетровської області справи № А10/152 не перешкоджає з’ясуванню обставин даної справи № 30/97, оцінці наданих сторонами чи зібраних судом доказів, тобто фактичному розгляду справи і винесенні остаточного рішення і не свідчить про неможливість розгляду господарським судом даної справи.
Як встановлено ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.
Порушення при укладенні спірної угоди від 15 липня 2004 року № 1/МБК вимог п.6 рішення № 110 не є єдиною підставою обґрунтування позовних вимог про визнання цієї угоди недійсною. Господарський суд при дослідженні в ході судового розгляду сукупності обставин справи повинен надати належну правову оцінку всім зібраним доказам, в тому числі й вирішити питання відповідності закону та правомірності застосування положень вказаного рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управління НБУ в Дніпропетровській області від 12 лютого 2004 року № 110
З урахуванням викладеного господарським судом Дніпропетровської області провадження у даній справі № 30/97 було зупинено неправомірно.
За такими обставинами ухвала господарського суду у зв’язку з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд суду першої інстанції по суті.
Керуючись ст.ст.103-106 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15 травня 2006 року у справі № 30/97 скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий І.М.Науменко
Судді О.В.Голяшкін
Л.М.Білецька
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В.Водопоєнко
- Номер:
- Опис: про укладення договору оренди землі
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 30/97
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Науменко І.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.01.2008
- Дата етапу: 25.01.2008