Справа № 1-07 2008р.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

07     лютого 2008р. Городенківський районний суд Івано-Франківської області

у  складі: головуючого - судді  Буждигана О.В.

секретаря     Клим  С. Я.,  Багрейчук В.І.

з участю прокурора     Паньків В.Д.

потерпілих     ОСОБА_1,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_4 03 грудня 1974року народження.,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1,  українця,  безпартійного,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  одруженого,  працював приватним підприємцем,  раніше не судженого,  проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3,  громадянина України за  ст.  190 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4  вчинив шахрайство,  що завдало значної шкоди потерпілим.  Злочин вчинив при таких обставинах: ОСОБА_4  працював підприємцем і займався доставлениям меблів по замовленню громадян. В грудні 2006 року домовився з громадянами ОСОБА_3,  ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  жителями с. Торговиця Городенківського району Івано - Франківської області про купівлю і доставку меблів. Одержані гроші ,  від ОСОБА_3 в сумі 1248 грн.,  від ОСОБА_1 2262 грн. та від ОСОБА_2  2273 грн.,  а всього 5783 грн. привласнив,  використав у своїх інтересах і меблі їм не купив,  і не доставив. Не повернув і грошей.

В     судовому засіданні ОСОБА_4  вину визнав. Пояснив,  він дійсно по

замовленню громадян купував їм меблі і доставляв додому. Він в громадян ОСОБА_3

Ф.Ф.,  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  одержав гроші в сумі 5783 грн. і зобов'язався їм

привезти меблі. Однак,  меблі не купив,  гроші не повернув,  а використав у своїх інтересах,

розрахувався ними по своїх боргах. Вони неодноразово звертались до нього,  щоб

повернути,  але він їм не міг повернути так як такою роботою уже не займався.

Його вина у вчиненні злочину доведена і такими доказами: поясненнями потерпілих ОСОБА_1,  ОСОБА_2  та ОСОБА_3 стверджено,  що вони домовлялись з ОСОБА_4  про купівлю і доставления їм меблів. Вони в банках оформили кредити на купівлю меблів і банки гроші перерахували на рахунок ОСОБА_4  Він обіцяв через декілька днів привезти меблі,  але не привіз. Він дав їм підписати накладні і квитанції про одержання меблів. Вони йому повірили і підписали накладні. Обіцяв повернути гроші або привезти меблі,  але не привіз меблі і не повернув гроші.

Кредитними договорами №421 від 15.12.2006р. на ОСОБА_1,  №731 від 12.12.2006р. на ОСОБА_3 та №757 від 18.12.2006р. на ОСОБА_2 С,  договорами купівлі продажу товару від 12, 15 та 18 грудня 2006р. між названими громадянами та ОСОБА_4М, ,  накладними квитанціями  на ОСОБА_3,

-2-

ОСОБА_2  та ОСОБА_1 та банківськими платіжними документами стверджено,  що ОСОБА_4  був у договірних відносинах з потерпілими на виконання договорів купівлі - продажу меблів,  йому потерпілі на виконання договорів перерахували через банки гроші,  підписались про одержання в нього меблів,  хоч в дійсності їх не одержували.

Таким чином,  вина ОСОБА_4  у вчиненні злочину доведена повністю. Він заволодів чужим майном.  Цим кожному з потерпілих завдав значної шкоди. Його дії за  ст. . 190 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.

При визначенні покарання ОСОБА_4  суд врахував суспільну небезпеку злочину,  обставини його вчинення. Так як вину визнав,  у вчиненому розкаюється,  в час розгляду справи в суді потерпілим купив меблі і вони до нього претензій не мають ніяких,  до відповідальності притягається вперше,  з місця проживання має позитивну характеристику і вважає,  що його слід оштрафувати.

На підставі наведеного та керуючись  ст.  ст. 323-324 КПК України суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ст. 190 ч.2 КК України і оштрафувати на 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити у виді знаходження на підписці про невиїзд з місця постійного проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту проголошення .