УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 124/6279/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Іщенко І.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.

"20" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБондарева Р.В.

СуддівМ’ясоєдової Т.М. Чистякової Т.І

При секретаріГаліч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 жовтня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25.04.2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн., в задоволенні решти позову відмовлено.

23 липня 2013 року ОСОБА_7 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25.04.2013 року, посилаючись на неможливість виконання рішення суду у зв'язку з важким матеріальним станом, просила суд відстрочити виконання рішення суду про стягнення з неї моральної шкоди у сумі 1000 грн. щомісячними платежами по 75 грн. починаючи з серпня 2013 року.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_7 про розстрочку виконання рішення суду задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн. строком на 10 місяців, щомісячними платежами в розмірі 100 грн. в період з серпня 2013 року по травень 2014 року включно.

На зазначену ухвалу ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права. Зокрема зазначає, що відповідачка порушує його конституційні права, оскільки не виконує рішення суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_7 про розстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з відсутності у заявника можливості виконати рішення суду у зв'язку з важким матеріальним станом.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам процесуального закону, який регулює вирішення спірного питання.

Статтею 373 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Зі змісту наведеної норми випливає, що розстрочка виконання рішення застосовується на захист інтересів боржника за наявністю обставин, що утруднюють виконання рішення і у виняткових випадках.

Звертаючись до суду в порядку статті 373 ЦПК із заявою про розстрочку виконання рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25.04.2013 року ОСОБА_7 зазначила, що на даний час вона має мінімальну заробітну плату та непогашений кредит у Банку, що не дає можливості виконати рішення суду. Крім того, позивач відмовляється отримувати на виконання рішення суду грошові кошти від неї добровільно.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 своєї постанови № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішення заяв сторони про відстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, можливість відстрочки виконання судового рішення закон пов'язує з винятковими випадками, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення, а також безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки і порядку, визначених у ньому.

Відтак, вирішуючи питання про задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення цієї заяви, оскільки ОСОБА_7 має мінімальну заробітну плату, невиконані кредитні зобов'язання.

Крім того, у суді апеляційної інстанції позивач підтвердив факт того, що він відмовився від отримання від ОСОБА_7 грошових коштів, які були переказані на його користь добровільно, оскільки вважає, що він бажає отримати всю суму стягнення разом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 311, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді: