РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/1364/13Головуючий суду першої інстанції:Короткова Л.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"19" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівПриходченко А.П., Кустової І.В.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Керчгаз» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Керчгаз», у якому просить визнати незаконною відмову відповідача у підключенні його квартири до мережі газопостачання та зобов'язати ПАТ «Керчгаз» підключити квартиру АДРЕСА_1 до мережі газопостачання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач сплатив суму за підключення його квартири до мережі газопостачання у розмірі 2000 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо підключення не виконує і вимагає сплати ще грошової суми у розмірі 6800 грн., за виконані роботи з будівництва розподільних газопроводів середнього тиску по вулицям селища, які на думку позивача фактично були оплачені урядом України.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 11 вересня 2013 року у позові відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

В апеляційній скарзі йдеться про необґрунтованість відмови суду першої інстанції у задоволенні позову. На думку апелянта, вимоги відповідача щодо сплати вказаних грошових коштів є незаконними. Також апелянт посилається на сумнівність повноважень особи, що підписувала угоди від імені товариства забудовників і споживачів газу. Апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції при вирішенні не звернув уваги на те, що позивачем 06 вересня 2013 року, до ухвалення судового рішення по справі, були сплачені необхідні суми на виконання умов договору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач є користувачем АДРЕСА_1. Вказаний будинок є вісімнадцятиквартирним.

12 листопада 2010 року мешканці смт. Багерово на зборах прийняли рішення про часткову участь у здійсненні газопостачання селища та вибрали від Товариства забудовників та споживачів газу смт. Багерово повірену особу - ОСОБА_7 (а.с.59-60).

15 листопада 2010 року від імені Товариства забудовників та споживачів газу смт. Багерово ОСОБА_7 уклав з ПАТ «Керчгаз» договір № 383 про виконання будівельно-монтажних робіт щодо газопостачання смт. Багерово, Ленінського району, АР Крим, предметом якого є будівництво розподільних газопроводів середнього тиску по вулицям селища, монтаж газових вводів.

04 листопада 2011 року Товариством забудовників та споживачами природного газу будинку АДРЕСА_1 в особі Устенко О.В. укладено договір № 688, предметом якого є видача технічних умов, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, будівництво фасадного газопроводу низького тиску, монтаж блоку редукування будинку АДРЕСА_1.

01 серпня 2012 року між Товариством забудовників та споживачів смт. Багерово та ПАТ «Керчгаз» укладено додаткову угоду до договору № 383 від 15 листопада 2010 року.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підстави для визнання незаконною відмови ПАТ «Керчгаз» у підключенні квартири АДРЕСА_1 до мережі газопостачання та зобов'язання ПАТ «Керчгаз» підключити вказану квартиру до мережі газопостачання, відсутні, що стало підставою для відмови у задоволенні позову.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" магістральний трубопровід - це технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.

Від режиму магістрального трубопроводу відрізняється режим промислового трубопроводу. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" промислові трубопроводи (приєднані мережі) - це всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо.

Відповідно до положень ст. 13 Закону України "Про трубопровідний транспорт" діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об'єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі ліцензії і підлягає обов'язковій сертифікації.

Експлуатацію газопроводів можуть здійснювати лише спеціалізовані організації, які в установленому законом порядку отримали відповідні дозволи, сертифікації та ліцензії.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про нафту і газ", об'єкти магістрального трубопровідного транспорту і перевалювальні комплекси нафти, газу та продуктів їх переробки, що побудовані за кошти комунальних або приватних власників після набрання чинності Законом України "Про трубопровідний транспорт", можуть перебувати в комунальній або приватній власності, а також передаватися у державну власність згідно з законом.

Відповідно до положень ст. 7-2 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення) складових Єдиної газотранспортної системи України, пов'язаних з приєднанням об'єктів замовника від місця забезпечення потужності до місця приєднання об'єкта замовника, забезпечується за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання, поворотної фінансової допомоги замовників та за рахунок коштів, передбачених інвестиційною програмою, схваленою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Плата за приєднання формується газотранспортним або газорозподільним підприємством згідно з порядком розрахунку плати за приєднання об'єктів замовників до газових мереж. Плата за приєднання об'єктів газоспоживання (газопостачання) замовників, яке не є стандартним приєднанням, визначається проектно-кошторисною документацією відповідно до замовленої (заявленої) на приєднання потужності пропорційно до передбаченої проектом величини потужності, яку можливо додатково приєднати, відповідно до порядку розрахунку плати за приєднання об'єктів замовників до газових мереж з урахуванням витрат на розвиток мереж для створення резерву потужності у місці забезпечення потужності замовника. Розроблення проектно-кошторисної документації забезпечується замовником, а її вартість є складовою частиною плати за приєднання. Приєднання об'єктів газоспоживання (газопостачання) замовників, яке не є стандартним приєднанням, фінансується в розмірі розрахованої плати за приєднання за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання замовника. У разі необхідності створення додаткової потужності необхідні витрати для виконання в повному обсязі робіт згідно з проектно-кошторисною документацією фінансуються за рахунок пропорційної участі замовників (у разі їх наявності), що приєднуються до одного місця забезпечення потужності, та/або за рахунок коштів, залучених як поворотна фінансова допомога від замовників.

Згідно ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про засади функціонування ринку природного газу» суб'єкти ринку природного газу провадять свою діяльність на підставі договорів (контрактів), що укладаються відповідно до законодавства.

Відповідно до умов № 383 від 15 листопада 2010 року та додаткової угоди №5 від 01 серпня 2012 року щодо газифікації смт. Багерово ПАТ «Керчгаз» зобов'язується здійснити будівництво розподільних газопроводів середнього тиску по вулицям селища та монтаж газових вводів. За пунктом 4.1 якого замовник забезпечує фінансування будівництва об'єкту. Джерело фінансування - власні кошти замовника, при винесенні часткової участі кожним членом товариства - власника квартир у багатоквартирних будинках у розмірі 6800 грн.

Відповідно до умов договору № 688 від 04 листопада 2011 року газифікації будинку АДРЕСА_1 (а.с.6) ПАТ «Керчгаз» зобов'язується видати технічні умови, розробити та погодити проектно-кошторисну документацію, здійснити будівництво фасадного газопроводу низького тиску, монтаж блоку редукування. Джерело фінансування робіт є власні кошти замовника, при внесенні часткової участі від кожного учасника (всього 18) у розмірі 2000 грн.

Отже однією з обов'язкових умов підключення позивача до газової мережі є здійснення ним фінансування вищевказаних робот у сумі 6800 грн. за договором № 383 та 2000 грн. за договором № 688.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання договору № 383 від 15 листопада 2010 року сплачено лише 277,78 грн. (а.с. 92) ним не заперечується, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про невиконання позивачем умов вказаного договору щодо фінансування будівництв та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Твердження апелянта про те, що внесена ним сума в розмірі 277,78 грн., є достатньою для фінансування, виходячи з того, що сума у 5000 грн., визначена договором з кожного будинку підлягає розподілу між 18 учасниками (користувачами квартир) не можна визнати обґрунтованими, оскільки вони суперечать умовам додаткової угоди д 01 серпня 2012 року за п.4.1 якого замовник забезпечує фінансування будівництва об'єкту. Джерело фінансування - власні кошти замовника, при винесенні часткової участі кожним членом товариства - власника квартир у багатоквартирних будинках у розмірі 6800 грн.

Посилання апелянта на відсутність повноважень у ОСОБА_7 вчиняти правочини від імені Товариства забудовників та споживачів газу смт. Багерово не заслуговують на увагу, оскільки законність укладення вказаного договору не є предметом позову.

Також спростовуються вищенаведеними положеннями Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» доводи апеляційної скарги про незаконність вимоги відповідача сплати вказаних суми при підключенні до газової мережі.

Разом з тим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що позивач сплатив суму за договором № 688 у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Проте, суд першої інстанції вказані вимоги закону не виконав, не звернув уваги на письмові пояснення позивача (а.с. 58), у яких він зазначив про те, що 06 вересня 2013 року він доплатив необхідну за договором № 688 суму, і вказані обставини не перевірив та дійшов висновку про невиконання позивачем зобов'язань за договором №688, що не відповідає обставинам справи.

Згідно наданих суду апеляційної інстанції квитанцій від 06 вересня 2013 року (а.с. 92), які були дослідженні на підставі положень ст. 303 ЦПК України у зв'язку з невиконанням судом першої інстанції вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, ОСОБА_6 06 вересня 2013 року (до ухвалення судом рішення) сплатив ПАТ «Керчгаз» грошові кошти у розмірі 379,34 грн. за договором № 688 і загальна сума склала сплачених коштів за вказаним договором 2000 грн. Отже умови договору № 688 від 04 листопада 2011 року позивачем виконанні, а тому суд першої інстанції дійшов неправильному висновку про те, що ОСОБА_6 не в повному обсязі виконав вищезазначений договір і необґрунтовано послався на ці обставини, як на підставу для відмови у позові.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновку суду обставинам справи, порушення норм процесуального права є підставою для зміни оскаржуваного рішення суду.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктами 3, 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 вересня 2013 року - задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 вересня 2013 року - змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання суду на невиконання ОСОБА_6 зобов'язань за договором № 688 від 04 листопада 2011 року, як на підставу відмови у позові.

В іншій частині рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 вересня 2013 року - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Судді:

Т.С. Авраміді А.П. Приходченко І.В. Кустова