Справа № 110/2949/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" листопада 2013 р.
Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого судді - Мамаєвої О.В.
при секретарі: Губка О.А.,
за участю прокурора - Фріч Н.Ю.
позивача ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника служби у справах дітей
Первомайської районної державної адміністрації Пєшкова А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації АР Крим, орган опіки та піклування Красноперекопської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
встановив:
08 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітніх синів - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позовні вимоги мотивовані тим, що вони з відповідачкою проживали у цивільному шлюбі. Від сумісного життя у них народились діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проживають разом з позивачем і знаходяться на його утриманні. Відповідачка з травня 2012 року проживає окремо, від утримання та виховання дітей ухиляється, не проявляє до них материнської турботи, не цікавиться їх життям та здоров'ям, має ще двох неповнолітніх дочок 2003 року та 2012 року народження, постійно міняє місце проживання, ніде не працює, систематично займається злочинним шахрайством, за що 18.05.2013 року вироком Первомайського районного суду АР Крим їй призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України. На даний час з 18.06.2013 року відповідачка перебуває у місцях позбавлення волі. Своєю злочинною поведінкою та безтурботним ставленням до дітей відповідачка погано впливає на синів, заважала та перешкоджала дітям відвідуванню дошкільного учбового закладу, з 01.06.2012 року відповідачка не дозволяла дітям відвідувати дитячий садок.
У зв'язку з чим позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвалою суду від 03.09.2013р. до участі у справі в якості третьої особи залучено орган опіки та піклування Красноперекопської міської ради.
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2 позов підтримав з підстав заявлених у позові, наполягає на його задоволені.
Позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, вказав, що відповідачка погано впливає на малолітніх дітей, коли вони проживали із нею, вона їх била, не водила до дитячого садку, після засудження відповідача, діти проживають разом з ним і знаходяться на його утриманні. Крім того, позбавивши батьківських прав відповідачку, позивачу буде більш зручно утримувати дітей, зокрема вивозити їх за межі України - до Росії, куди він періодично виїжджає на заробітки. В подальшому він не заперечує проти спілкування відповідачки із дітьми.
Відповідачка ОСОБА_3, яка знаходиться у місцях позбавлення волі, будучи опитаною в режимі відео конференції, вказала, що з позовом не згодна, вона не ухилялась від виховання дітей, до моменту її арешту вони проживали з нею. Дитячий садок діти не відвідували із поважних причин, через хворобу, та у зв'язку із зміною нею місця проживання.
Представник третьої особи - служби по справах дітей Первомайської районної державної адміністрації Пєшков А.А. в судовому засіданні вказав, що з позовом згоден, вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її синів ОСОБА_5, ОСОБА_6 доцільним, про що було складено висновок, підставами для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав є те, що вона з 19.06.2013 року засуджена до позбавлення волі строком на 2,6 років, за час проживання в смт.Первомайське зарекомендувала себе посередньо, постійного місця проживання не мала, 22.07.2013 року на засіданні комісії по захисту прав дітей Первомайської райдержадміністрації було прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав. Про те, що необхідно прийняти міри щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_3 служба у справах дітей дізналась із повідомлення Первомайського районного суду про засудження останньої до позбавлення волі.
Після цього, до служби звернувся позивач із проханням надати висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.
Представник третьої особи - служби по справах дітей Красноперекопської міської ради в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вказала, що позовну заяву підтримує у повному обсязі.
Прокурор Фріч Н.Ю. з позовом не згодна, вважає, що позивачем не надано доказів ухилення відповідачки від виховання неповнолітніх дітей, тоу законних підстав для позбавлення її батьківських прав немає.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, позивача, відповідача, представника третьої особи - служби по справах дітей Первомайської районної державної адміністрації, заслухавши думку прокурора, вислухавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує закріплені у нормах міжнародного законодавства, зокрема у Декларації прав дитини, прийнятий 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, принципи щодо необхідності в особливому захисті прав дитини, а також аналогічні принципи, проголошені у Конституції України, Сімейному кодексі України, Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року.
Частиною 1 статті 164 Сімейного Кодексу України встановлені підстави позбавлення батьківських прав.
Пунктом 2 частини 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Відповідно до ст.165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один із батьків, опікун, піклувальник, особа, у сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або учбовий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягнула 14-річного віку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився - ОСОБА_6, мати яких є ОСОБА_3, батьком - ОСОБА_1, про що свідчать свідоцтва про народження: серії НОМЕР_1, що видане виконавчим комітетом Братської сільської ради Красноперекопського району АР Крим актовий запис № 02 від 11.01.2007 року, серії НОМЕР_2, що видане виконавчим комітетом Братської сільської ради Красноперекопського району АР Крим актовий запис № 01 від 10.01.2008 року (а.с.7-8).
Згідно довідки Правдовської сільської ради від 07.05.2013 року діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мешкають разом із батьком ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.9/.
Вироком Первомайського районного суду АР Крим від 18.05.2013 року ОСОБА_3 засуджено до 2 років 6 місяців позбавлення волі /а.с.33-34/.
Пояснення представника позивача з приводу того, що ОСОБА_3 з травня 2012 року від утримання та виховання дітей ухиляється, не проявляє до них материнської турботи, не цікавиться їх життям та здоров'ям, а діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, - не узгоджуються з матеріалами справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального розвитку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
За висновком органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації від 22.07.2013 року, позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно синів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є доцільним, оскільки відповідачка з 19.06.2013 року засуджена до позбавлення волі строком на 2,6 років, за час проживання в смт.Первомайське зарекомендувала себе посередньо, постійного місця проживання не мала, не в повному обсязі створювала умови для проживання та виховання дітей, не торбувалась про їх подальшу долю. Повторно притягувалась до кримінальної відповідальності. 22.07.2013 року на засіданні комісії по захисту прав дітей Первомайської райдержадміністрації було прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав /а.с.65/.
Відповідно до характеристики Правдівської сільської ради, слідує, що ОСОБА_3 фактично проживала на території Правдівської сільської ради з 2006 року по жовтень 2012 року, за час проживання заявила себе з негативної сторони, постійної роботи не мала, але спиртними напоями не зловживала /а.с.16/.
Відповідно до характеристики Первомайської сільської ради, слідує, що ОСОБА_3 фактично проживала на території Первомайської сільської ради з жовтня 2012 року, має на утриманні 4 дітей, на адміністративних комісіях при селищної ради скарг зі сторони громадськості на ОСОБА_3 не надходило.
У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позивач, звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, посилається на те, що відповідачка не виконує своїх обов'язків по утриманню дітей не забезпечує їх матеріальною допомогою та неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності.
Однак, позивач жодних доказів на підтвердження вказаних доводів про ухилення відповідачки від виховання своїх неповнолітніх синів, суду не надав.
Згідно з матеріалів справи, вбачається, що до моменту взяття її під варту, діти проживали з відповідачкою та знаходились на її утриманні.
З пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 - вихователів дитячого садку "Сонечко" с.Правда, який відвідували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до 01.06.2012р., слідує, що коли діти відвідували дитячий садок, вони були доглянутими, охайними, батьки цікавились поведінкою дітей. Коли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стали проживати окремо, діти часто не відвідували садок, ОСОБА_3 надавала довідки про хворобу дітей. Пізніше вона із дітьми переїхала до Первомайська.
Свідок ОСОБА_9 показала суду, що вона є тіткою ОСОБА_3. Після того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стали проживати окремо, ОСОБА_3 часто змінювала місце проживання, при цьому діти знаходились із нею. Вона не працювала. Кошти на утримання дітей надавав ОСОБА_1. ОСОБА_3 била своїх дітей, при цьому тілесних ушкоджень на дітях вона не бачила, до правоохоронних органів що до насилля в сім'ї ОСОБА_3 свідок не зверталась.
Опитані у судовому засіданні відповідно до ст.171 СК України неповнолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказали, що бажають жити разом із мамою та татом.
Таким чином, беззаперечно встановити факт систематичного невиконання обов'язку турбуватись про дітей з боку ОСОБА_3, із наданих позивачем доказів, неможливо.
Те, що ОСОБА_3 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, знаходження її на теперішній час у місцях позбавлення волі, що на погляд позивача вказує на її моральний облік, не свідчить про те, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків і не являється підставою згідно з п.2 ч.1 ст. 164 СК України для позбавлення матері батьківських прав відносно дітей.
Висновок органу опіки та піклування Первомайської райдержадміністрації, згідно з яким позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відповідає інтересам дітей, ґрунтується на тому, що ОСОБА_3 знаходиться у місцях позбавлення волі, тому вважають доцільним позбавити її батьківських прав для визначення статусу дітей.
Встановлені судом факти та письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, не вказують про ухилення відповідачки ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов'язків, що свідчить про недоведеність підстав для позбавлення її батьківських прав відносно синів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2., що тягне за собою відмову у задоволенні позову.
Судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного і керуючись Декларацією прав дитини від 20.11.1959 року, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 30.03.2007 року зі змінами та доповненнями "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст. 164 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації АР Крим, орган опіки та піклування Красноперекопської міської ради, про позбавлення батьківських прав, - відмовити.
Судові витрати вінести на рахунок позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя