Справа №2-1226/07

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2007 року. Новомосковський міськрайонний суд в складі:

головуючого судді -                                                                 Гречаного В.А.,

при секретарі -                                                                          Петренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного

суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-

1314 про стягнення грошової компенсації за речове майно, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошової компенсації за речове майно, на тих підставах, що він проходив військову службу в військовій частині А-2326 і перебував на речовому забезпеченні в військовій частині А-1314. Наказом командира військової частини А-2326 від 25 вересня 2006 року № 154 позивача виключено із списків особового складу в зв'язку із звільненням з військової служби у відставку за п. 67 п.п. „б" „Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України", затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 року № 1053/2001, а саме за станом здоров'я. При звільненні з військової служби відповідач відмовив позивачу в виплаті грошової компенсації за не отримане речове майно до 11.03.2000 року в сумі 565 грн. 48 коп. та після 11.03.2000 року в сумі 3704 грн. 60 коп., при цьому послався на відсутність фінансування розпорядником бюджетних коштів вищого рівня на компенсаційні виплати. Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 „Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" визначені норми забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань. На відповідача, під час проходження позивачем військової служби, покладався обов'язок забезпечувати його речовим майном за Нормою № 2, затвердженою Постановою КМУ № 1444. На мене, відповідно до п. 12 ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548 - XIV, покладався обов'язок завжди бути одягненим за формою, чисто і охайно. Але, в зв'язку з тим, що відповідач не в повному обсязі забезпечував мене речовим майном як до 11.03.2000 року, так і після 11.03.2000 року утворилася заборгованість по речовому забезпеченню, яка складає на день звільнення з військової служби суму 4270 грн. 08 коп., що підтверджується довідкою відповідача від 25.09.2006 року. Військовим законодавством з питань проведення розрахунків з військовослужбовцями при звільнені з військової служби не врегульовані строки розрахунків. Але, в ст. 8 ЦК України, прямо вказується на можливість застосування аналогії закону, якщо спірні відносини не врегульовані законом. Подібні відносини регулюються ст. 116 КЗпП України, якою передбачається остаточний розрахунок, у тому числі і по компенсаційних виплатах, в день звільнення. Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач на теперішній час звільнений з військової служби, відповідач, відповідно до ст. 27 Положення, зобов'язаний виплатити йому грошову компенсацію за не отримане речове майно за цінами на день звільнення та в розмірі, зазначеному в довідці від 25.09.2006 року, тобто в розмірі 4270 грн. 08 коп.

В судове засідання з'явився позивач. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, хоч і був повідомлений про час та дату розгляду справи (а.с. 15).

Оскільки представник відповідача належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується листом в матеріалах справи (ах. 15), про причини неявки представник відповідача суд не повідомив, суд вважає можливим зі згоди пр.зивача розглянути справу за відсутності представника відповідача та прийняти по справі заочне рішення.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011 - XII, на підставі Положення про речове забезпечення

2

військовослужбовців Збройних Сил у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України „Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час" від 22 липня 1998 року № 1135 та Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час затвердженого постановою Кабінету Міністрів України „Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" від 28 жовтня 2004 року № 1444 на відповідача покладався обов'язок забезпечувати позивача речовим майном згідно з нормою № 2, або за його бажанням грошовою компенсацією за речове майно. Але, відповідач, під час проходження ОСОБА_1 служби, не забезпечував його ні речовим майном ні грошовою компенсацією за речове майно. Більш того, при звільненні позивача з військової служби, відповідач відмовив йому в проведенні остаточного розрахунку, посилаючись на відсутність фінансування з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня на компенсаційні виплати.

З часу подання позивачем позову до суду відповідачем було видане деяке речове майно на суму 454 грн. 33 коп. в зв'язку з цим позивач в судовому засіданні уточнив свої позовні вимоги, та просить стягнути з військової частини А-1314 на його користь грошову компенсацію за не отримане речове майно в сумі 3815 грн. 75 коп..

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам. .

Згідно копії послужного списку ОСОБА_1 проходий в збройних силах України у складі військової частини А-2326 і перебував на речовому забезпеченні в військовій частині А-1314 (а.с. 4-9). Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А-2326№ 154 від 25.09.2006 року, ОСОБА_1 був виключений із списків особового складу в зв'язку із звільненням з військової служби у відставку за станом здоров'я (а.с. 3). Згідно довідки відповідача, при виключений із списків особового складу ОСОБА_1 не в повному обсязі видане належне речове майно, і не отримана грошова компенсація за речове майно, заборгованість складає 4207 грн. 08 коп.. Позивачем в судовому засіданні була змінена сума заборгованості в зв'язку з тим, що відповідачем йому було видане деяке речове майно на загальну суму 454 грн. 33 коп. (а.с. 16). Отже сума заборгованості становить 3815 грн. 75 коп.

Відповідно по п. 27 Положення „Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних сил та інших військових формувань у мирний час", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.1.2004 року № 1444, військовослужбовці, звільнені у запас або у відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням, можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього, за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Таким чином, враховуючи, що на речовому забезпеченні позивач перебував у військової частині А-1314, заборгованість по не виданому позивачу речовому майну підтверджена документально, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація за не отримане речове майно в сумі 3815 грн. 75 коп..

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 81, 212, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, Положенням "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1444, суд, -

вирішив:

Стягнути з військової частини А-1314 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отримане речове майно в сумі 3815 грн. 75 коп..

Стягнути з військової частини А-1314 судовий збір на користь держави в сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн..

3

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження або протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набрало законної чинності 19.06.2007 року.