Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №2-567/11

18 листопада 2013 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківскої області

в складі: головуючого - судді Грещука Р.П.

секретаря – Левкуна Д.Д.,

за участю прокурора -Балашової Т.А.,

представника Надвірнянської м/ради - ОСОБА_1

представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 –ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Надвірнянського району в інтересах Надвірнянської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод щодо користування землями загального користування, повернення у міськземфонд самовільно захоплених земельних ділянок та відшкодування завданих збитків,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах Надвірнянської міської рада звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованих будівель та споруд біля будинку № 38 по вул. Крушельницької в м. Надвірна, усунення перешкод щодо користування землями загального користування, повернення у міськземфонд самовільно захоплених земельних ділянок та відшкодування завданих державі збитків.

Ухвалою Надвірняського районного суду від 09.09.2013 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4

Представником Надвірнянської м/ради неодноразово змінювалися позовні вимоги по справі. Востаннє, своєю заявою від 12.07.2013 року № 619/04-22/04 про збільшення позовних вимог Надвірнянська м/рада просила суд зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 не чинити перешкод у використанні та розпорядженні територіальною громадою міста Надвірна, в особі Надвірнянської м/ради землями комунальної форми власності, звільнивши та повернувши у міськземфонд самовільно захоплені земельні ділянки загальною площею 0,8235 га. на вул. Крушельницької, біля будинку № 38 у м. Надвірна, а саме ділянки: (згідно схеми землекористування по вул. Крушельницької, виготовленої ТОВ «Зеніт»: ділянка 1, площею 0,5040 га на вул. Крушельницької; ділянка 2, площею 0,0798 га (під гідротехнічної спорудою) на вул. Крушельницької; ділянка 3, площею 0,2397 га на вул. Крушельницької.

Зобов’язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди у використанні та розпорядженні територіальною громадою міста Надвірни в особі Надвірнянської м/ради землями комунальної форми власності звільнивши та повернувши у міськземфод самовільно захоплені земельні ділянки загальною площею 1,6532 га, на вул. Крушельницької, біля будинку № 38 у м. Надвірна, а саме ділянки (згідно схеми землекористування по вул. Крушельницької, виготовленої ТОВ «Зеніт»): ділянку № 4, площею 0,2504 га. штучна водойма на вул. Крушельницької (яка перебувала в оренді у ОСОБА_3А.); ділянку 5, площею 1,4028 га. під штучною водоймою для обслуговування сауни з кімнатою відпочинку на вул. Крушельницької (яка перебувала в оренді у ОСОБА_3А.).

Зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 забезпечити вільний доступ і проїзд громадян по земельних ділянках загального користування (догори стежки) по вул. Крушельницької, згідно план-схеми.

Стягнути з ОСОБА_2 шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 3988,80 грн. на р/р 31516921700308, код одержувача 37904033, в ГУДКС у Надвірнянському районі, МФО 836014.

Стягнути з ОСОБА_3 шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 14996, 27 грн. на р/р 31516921700308, код одержувача 37904033, в ГУДКС у Надвірнянському районі, МФО 836014.

Стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 судові витрати по справі.

В судових засіданнях представник Надвірнянської міської ради позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог.

Зазначив, що проведеною прокуратурою Надвірнянського району перевіркою додержання вимог чинного законодавства, що регулює земельні відносини у сфері державної та комунальної власності встановлено, що ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,1593 га., яка знаходиться в м. Надвірна по вул. Крушельницької без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, що є порушенням вимог З К України.

Даний факт зафіксований в акті обстеження земельної ділянки №91 від 19.03.2008 року державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Івано-Франківській області ОСОБА_6

Згідно розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки гр. ОСОБА_2 розмір заподіяної шкоди становить 3 955,80 грн.

Перевіркою також встановлено, що ОСОБА_3 самовільно зайняла та використовує дві земельні ділянки площею 0,2397 га та 03642 га, які знаходяться в м.Надвірна по вул. Крушельницької без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, що також є порушенням ЗК України.

Дані факти зафіксовані в актах обстеження земельної ділянки №90, №92 від 19.03.2008 року державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Івано-Франківській області ОСОБА_6

Просить постановити рішення, яким зокрема стягнути з ОСОБА_2 на користь Надвірнянської м/ради - 3955 грн. 80 коп. заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоди.

З ОСОБА_3 стягнути на користь Надвірнянської м/ради - 14996 грн. 27 коп. заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок шкоди.

Окрім вказаних позовних вимог, Надвірнянською м/радою заявлено позовні вимоги про звільнення та повернення в міськземфонд земельних ділянок, згідно план-схеми ТОВ «Зеніт», як таких, що зайняті відповідачами самовільно та використовуються без правовстановлюючих документів.

В судовому засіданні прокурор підтримала свої вимоги з підстав, наведених у позові та просить їх задоволити.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 56, 60 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, зясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту ст.60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з рішення Надвірнянського р-нного суду від 18.11.2011 р. по цивільній справі № 2-557/2011 р. за позовом прокурора Надвірнянського району в інтересах Надвірнянської м/ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, договору дарування домоволодіння та скасування реєстрації права власності, судом встановлено, що відповідачу по справі - ОСОБА_3, на підставі договору дарування від 12.08.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу ОСОБА_7, належало домоволодіння № 38 по вул. Крушельницького в м. Надвірна і земельна ділянка площею 0,10 га, яка надана для будівництва та обслуговування даного будинковолодіння. Розпорядженням виконкому Надвірнянської міської ради від 18.09.2007 року ОСОБА_3 надано дозвіл на реконструкцію та розширення належного їй на праві власності житлового будинку № 38 по вул. Крушельницької в м. Надвірна. Після завершення всіх будівельних робіт, 10.09.2010 року відповідачка ОСОБА_3 звернулась до міського голови м. Надвірна із заявою про затвердження акту готовності об’єкта до експлуатації та визнання права власності на даний житловий будинок. 23.09.2010 року акт готовності до експлуатації, в тому числі житлового будинку № 38 по вул. Крушельницької в м. Надвірна загальною площею 2618,4 кв. м. був погоджений і скріплений печатками відповідних служб, в тому числі і міським головою м. Надвірна. У вересні 2010 року Івано-Франківське ОБТІ виготовило технічний паспорт на спірне домоволодіння, згідно якого загальна площа житлового будинку з прибудовою становить 2618,4 кв. м. та житловою площею 506,5 кв. м. Рішенням виконавчого комітету Надвірнянської м/ради № 485 від 23.09.2010 року за ОСОБА_3, згідно технічної документації вирішено оформити право власності на житловий будинок № 38 по вул. Крушельницької в м. Надвірна, загальною площею 2618,4 кв. м. та житловою площею 506,5 кв. м. На підставі даного рішення виконкому 13.10.2010 року, саме Надвірнянська міська рада, як позивач по справі, видала відповідачці ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме домоволодіння № 38 по вул. Крушельницької в м. Надвірна. Відповідач ОСОБА_3 ставши власником домоволодіння, згідно ст. 317 ЦК України, розпорядилася ним, подарувавши відповідачу ОСОБА_4, згідно договору дарування домоволодіння та земельної ділянки площею 0,10 га, яка обслуговує дане домоволодіння і посвідчене приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу ОСОБА_7 На підставі даного договору дарування 29.03.2011 року за відповідачем ОСОБА_4 в Івано-Франківському ОБТІ зареєстровано право власності на домоволодіння № 38 по вул. Крушельницької в м. Надвірна.

Рішенням Надвірнянського р-нного суду Івано-Франківської області від 18.11.2011 року по справі № 2-557/2011 р. в задоволенні позову відмовлено у зв’язку з недоведеністю позовних вимог. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.12.2012 року вказане рішення суду залишено без змін.

Таким чином, встановлені судом під час розгляду цивільної справи № 2-557/2011 р. відносно відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обставини, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, оскільки мають преюдиційне значення.

Слід зазначити, що при розгляді вказаної цивільної справи, Надвірнянська м/ рада, свої позовні вимоги зокрема обґрунтовувала тим, що в результаті незаконних дій відповідачів – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було порушено права Надвірнянської міської ради, так як нерухоме майно, що входить в склад домоволодіння, збудована відповідачем ОСОБА_3 на самовільно захопленій земельній ділянці комунальної власності. При таких обставинах, просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно – домоволодіння по вул. Крушельницької 38 в м. Надвірна Івано-Франківської області, видане 13.10.2010 року Івано-Франківським ОБТІ, та договір дарування даного домоволодіння від 29.12.2010 року та скасувати реєстрацію права власності в Івано-Франківському ОБТІ від 29.03.2011 р.

          У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також рішення Європейського суду з прав людини, щодо її застосування, в силу статті 19 Конституції України, ст. 19 З-ну України «Про міжнародні договори України», З-ну України «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 3, 7 та 11 до Конвенції», є частиною національного законодавств України.

В контексті ст.6 параграфа 1 даної Конвенції одним із основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає,що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь - яким рішенням суду.

Таким чином, судом при вирішенні справи враховано встановлення судом по справі № 2-557/2011 факту відповідності нормам чинного законодавств України вказаного договору дарування домоволодіння та земельної ділянки від 29.12.2010 року, в тому числі і нормам Земельного кодексу України. Це узгоджується із міжнародною Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, до якої Україна приєдналась у 1997 році, а відтак, у відповідності із ст.10 ЦК України, норми цієї Конвенції є частиною національного цивільного законодавства України з пріоритетом саме норм Конвенції.

Також, твердження позивача про розміщення даного домоволодіння на самовільно захопленій земельній ділянці судом не приймається до уваги, оскільки, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач намагається поставити під сумнів рішення суду, яким встановлено відповідність законодавству України правочину, відповідно до якого ОСОБА_4 набув права власності на вказане домоволодіння з підстав відсутності в попереднього власника нерухомого майна – ОСОБА_3, правовстановлюючих документів на землю, на якій воно розміщене.

          Крім того, у відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлено судом.

Відповідач ОСОБА_4, набувши право власності на вказане домоволодіння на підставі договору дарування, відповідність законодавству якого, підтверджено рішенням суду по вищевказані судовій справі, не може не користуватися земельною ділянкою на якій воно знаходиться.

Враховуючи, що існування нерухомого майна, в силу свої природних властивостей є неможливим без його розміщення на земельній ділянці, позовні вимоги позивача про повернення вказаних земельних ділянок в міськземфонд спрямовані на порушення прав ОСОБА_4В на мирне володіння належним йому нерухомим майном.

У зв’язку з вказаними обставинами суд вважає, що не підлягає до застосуванню до вказаних правовідносин, приписи статті 212 ЗК України, у зв’язку з тим, що земельні ділянки, з приводу яких заявлено позивачем позов про їх звільнення, зайнята відповідачем ОСОБА_8 не самовільно, а внаслідок укладення правочину, що здійснено відповідно до чинного законодавства України.

Крім того, слід зазначити, що позовні вимоги позивача про звільнення земельних ділянок та їх повернення у міськземфонд спрямовані на фактичне знищення (знесення) належного відповідачеві ОСОБА_4 на праві приватної власності нерухомого майна - будинковолодіння по вул. Крушельницької 38, в м. Надвірна, в склад якого входять: житловий будинок, дерев’яна баня, альтанка, огорожі, ворота та хвіртки, що суперечить вимогам чинного законодавства України виходячи з наступного.

Так, статтею 41 Конституції України закріплено правову норму, відповідно, до якої ніхто, не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, право власності ОСОБА_4 на дане домоволодіння є непорушним, а позовні вимоги позивача з приводу звільнення вищевказаних земельних ділянок, на яких розміщено дане домоволодіння та повернення їх в міськземфонд, фактично означають знесення даного нерухомого майна, що суперечить наведеним вище положенням законодавства України, з огляду на що задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що не підлягають до задоволення вищевказані позовні вимоги позивача про звільнення та повернення в міськземфонд вищевказаних земельних ділянок, не підлягають також до задоволення позовні вимоги позивача про зобов’язання ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 забезпечити вільний прохід і проїзд громадян по земельних ділянках загального користування (дороги, стежки) по вул. Крушельницької, згідно план-схеми.

Що стосується збільшених позовних вимог Надвірнянської міської ради, в тому числі повернення в міськземфонд земельної ділянки площею 0, 2504 - штучна водойма яка перебувала у оренді ОСОБА_9, а також земельної ділянки площею 1,4028 га під штучною водоймою для обслуговування сауни з кімнатою відпочинку на вул. Крушельницької (яка перебувала в оренди ОСОБА_9А.) то, вказані вимоги також не можуть бути задоволені, виходячи з наступного.

Зазначені позовні вимоги, Надвірнянська міська рада обґрунтовує тим, що у зв’язку з відчуження ОСОБА_3 належного їй на праві власності домоволодіння в м. Надвірна по вул. Крушельницької, 38 іншій особі – ОСОБА_4, договір оренди земельної ділянки укладений ОСОБА_3 30.05.2004 року, на якій розміщено частина домоволодіння (баня, альтанка), припинив свою дію. Відтак, земельні ділянки, що були предметом вказаного договору оренди земельної ділянки, підлягають поверненню орендодавцю – Надвірнянській міській раді.

          Як вбачається з матеріалів справи, між Надвірнянською міською радою та ОСОБА_3 30.05.2004 року укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.2 якого, в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 2,1306 га., категорія угідь – землі житлової і громадської забудови, у тому числі: ділянка 1 – 0,2280 га. - дзеркало води, 1,6522 га – інші невикористані землі (земельно-кадастровий номер № 264010100:10:001:003); ділянка 2 – 0,2504 га. – дзеркало води ( земельно-кадастровий номер № 264010100:10:001:004).

Вказаний договір зареєстрований у Надвірняському районному відділі ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.05.2004 року за № 040430700030;04043070031.

У відповідності до п. 8 даного договору оренди, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 36 даного договору, дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання, за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однією із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки у разі смерті фізичної особи – орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішення суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Пунктом «е» ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Однак, факт набуття іншою особою прав власності на жилий будинок, будівлю або споруду, та наявність законодавчої підстави для припинення вказаного договору оренди (п. «е» ст. 141 ЗК України) не свідчить про автоматичне розірвання цього договору, а є лише підставою для його припинення у спосіб передбачений ст. 651 ЦК України та ст.ст. 31, 31 З-ну України «Про оренду землі», шляхом дострокового його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Доказів звернення Надвірнянської м/ради до суду з позовом до ОСОБА_3 про дострокове розірвання вказаного договору оренди та винесення відповідного рішення суду за наслідком розгляду такого позову, матеріали судової справи не містять. Таким чином суд вважає, договір оренди земельної ділянки від 30.05.2004 року зареєстрований у Надвірняському районному відділі ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.05.2004 року за № 040430700030;04043070031, продовжує свою дію, відтак ОСОБА_3 до закінчення його терміну має право на користування вказаними земельними ділянками. В той же час, Надвірнянська міська рада, у зв’язку з відчуження ОСОБА_3 належного їй домоволодіння ОСОБА_8, в склад якого входять баня з кімнатою відпочинку та альтанка, має встановлені законом підстави для його розірвання в судовому порядку. Вказане підтверджується постановою Верховного Суду України від 20.08.2013 року.

Враховуючи чинність на дату прийняття судом рішення, даного договору оренди земельної ділянки, позовні вимоги позивача про повернення ОСОБА_3 в міськземфонд ділянки № 4, площею 0,2504 га штучна водойма на вул. Крушельницької (яка перебувала в оренді у ОСОБА_3А.), а також ділянки 5, площею 1,4028 га під штучною водоймою та для обслуговування сауни з кімнатою відпочинку на вул. Крушельницької (яка перебувала в оренді у ОСОБА_3А.), є необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь Надвірнянської м/ради - 3955 грн. 80 коп., а також з ОСОБА_3 на користь Надвірнянської м/ради - 14996 грн. 27 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, то на переконання суду, в цій частині вимоги прокурора та Надвірнянської міської ради можуть бути задоволені .

Згідно пункту 3.1. наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963", підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

          Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Судом досліджено та встановлено, що в матеріалах справи є в наявності: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.03.2008 року Управління з контролю за використанням та охороною земель в Івано-Франківській області ( т.1,а.с.23), акт комісії в складі депутата і спеціалістів Надвірнянської м/ради, спільно з представником управління з контролю за використанням та охороною земель в Івано-Франківській області Держземінспекції від 19.03.2008 року (т.1,а.с.24), акт перевірки від 30.08.2007 року складений начальником водних ресурсів Івано-Франківського облводгоспу за участю державного інспектора управління з контролю за використанням і охороною земель в Івано-Франківській області, державного інспектора з охорони навколишнього середовища, землевпорядника Надвірнянської м/ради, міського архітектора, заступника голови ГО «Надвірнянська самопоміч» (т.1,а.с.32), акти обстеження земельної ділянки № 90, 91, 92, 93 від 19.03.2008 року, складені Державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Івано-Франківській області ОСОБА_6Ю.(т.1, а.с.115,116,119).

          Крім того, як вбачається з листа головного управління правової роботи та внутрішньої політики Івано-Франківської ОДА від 31.10.2007 року за № 237-36 ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності, а також видано припис про усунення порушення норм чинного законодавства (т.1 а.с.36).

Перечислені документи свідчать про те, що частина земельних ділянок, якими користуються відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 не була їм відведені у встановленому законом порядку, у відповідачів на дані земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи, що є порушенням.

Таким чином, суд вважає що наявні в матеріалах справи ОСОБА_6 обстеження та перевірки можуть бути належними і допустимими доказами завдання відповідачами збитків Нідвірнянській міській раді в заявленому прокурором розмірі.

У відповідності до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст.ст. 316, ч. 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321, ст. 328 , ст.1166 ЦК України, ч. 1 ст.141 ЗК України, ст.ст. 3, 60, 208, 209, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Надвірнянського району в інтересах Надвірнянської міської ради -задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на р/р31516921700308, код одержувача 37904033, в ГУДКС у Надвірнянському районі, МФО 836014- 3955 грн.80 коп. шкоди, спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_3 на р/р31516921700308, код одержувача 37904033, в ГУДКС у Надвірнянському районі, МФО 836014 - 14996 грн.27 коп. шкоди, спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору, по 76 грн.47 коп. з кожного.

В решті позовних вимог- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Грещук Р.П.