УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Кримінальне провадження № 124/9375/13-к
08.11.2013 року м. Сімферополя
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Заболотної Н.М.,
при секретарі – Корольковій О.О.,
з участю прокурора: - ОСОБА_1,
начальника Центрального РВ КВІ УДПтС України в АР Крим та м. Севастополі - ОСОБА_2,
розглянувши подання інспектора Центрального РВ КВІ УДПтС України в АР Крим та м. Севастополі відносно засудженої:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки: ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, засудженої вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 11.01.2008 року за ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 368, 69, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26.01.2010 року на підставі ст. 82 КК України невідбута частина покарання замінена виправними роботами на строк 1 рік 11 місяців 15 днів з утриманням 10 % заробітку на користь держави, -
в с т а н о в и в:
До суду надійшло подання інспектора Центрального РВ КВІ УДПтС України в АР Крим та м. Севастополі про звільнення засудженої ОСОБА_3 від відбування покарання. Подання мотивоване тим, що 19.02.2010 року ОСОБА_3 прибула до Центрального РВ КВІ УДПтС України в АР Крим та м. Севастополі, де була ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання у виді виправних робіт. З 19.02.2010 року по теперішній час Центральним РВ КВІ УДПтС України в АР Крим та м. Севастополі були прийняті повні та вичерпні заходи щодо виконання вироку суду відносно ОСОБА_3 Однак, з незалежних від цього причин вирок суду та покарання у виді виправних робіт відносно громадянки ОСОБА_3 не виконано. На підставі ст. 80ч.1 п.1 КК України, ст. 537, 539 КПК України інспектор просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у виді виправних робіт в зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Вислухавши начальника Центрального РВ КВІ УДПтС України в АР Крим та м. Севастополі, засуджену, прокурора, який підтримав подання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджена вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 11.01.2008 року за ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 368, 69, 70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно – розпорядних функцій строком на 3 роки. 26.01.2010 року постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя невідбута частина основного покарання у вигляді позбавлення волі замінена на виправні роботи строком на 1 рік 11 місяців 15 днів з утриманням 10% заробітку на користь держави, також ОСОБА_3 звільнена від додаткового виду покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно – розпорядчих функцій. З 21.07.2010 року по 01.06.2012 року ОСОБА_3 працювала в ПП «Золоте джерело» на посаді ріелтора, з липня 2010 року по квітень 2012 року проводилися відповідні відрахування із заробітної плати. Згідно з довідкою Сімферопольського міського центу зайнятості ОСОБА_3 звернулась до Сімферопольського міського центу зайнятості 22.10.2012 року, а 29.10.2012 року її був присвоєний статус безробітної. Знята із обліку 31.10.2012 року у зв’язку не відвідуванням ЦЗ. Після цього ОСОБА_3 не працювала, відповідних перерахувань не здійснювала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбуття покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано: два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості; п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при
засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин; десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти
років за особливо тяжкий злочин; п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
Як слідує з матеріалів справи 26.01.2010 року постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя невідбута частина основного покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 11.01.2008 року за ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 368, 69, 70 КК України замінена на виправні роботи строком на 1 рік 11 місяців 15 днів з утриманням 10% заробітку на користь держави.
Згідно з ч.1 ст.43 КВК України строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку провадилося відрахування. Число днів, відпрацьованих засудженим, має бути не менше числа робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання. Якщо засуджений не відпрацював зазначену кількість днів і відсутні підстави, встановлені цим Кодексом для заліку невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування покарання триває до повного відпрацювання засудженим призначеної кількості робочих днів. Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженого. У строк відбування покарання зараховується час, протягом якого засуджений не працював з поважних причин і за ним відповідно до закону зберігалася заробітна плата, а також час, коли засудженому не надавалася робота на підприємстві, в установі, організації, та час, протягом якого засуджений перебував на обліку
в державній службі зайнятості і йому було надано статус безробітного.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_3 не відпрацювала зазначену у постанові суду кількість днів і відсутні підстави, встановлені цим Кодексом для заліку невідпрацьованих днів у строк покарання.
На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_3 у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
На підставі ст. 80 КК України, ст.43 КВК України та керуючись ст.ст. 537,539 КПК України суд,
у х в а л и в:
Подання Центрального РВ КВІ УДПтС України в АР Крим та м. Севастополі про звільнення засудженої ОСОБА_3 від покарання – залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи діб до Апеляційного суду АР Крим.
Суддя: Н. М. Заболотна