ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2013 Справа № 920/1885/13
Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Рунової В.В.,
при секретарі Балицькому В.В.,
за участю представників сторін:
позивача - Сахно Г.І.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1885/13
за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми
до Державного підприємства «Попівський експериментальний завод», с.Попівка Конотопського району Сумської області
про стягнення 10694,62 грн.,
встановив:
У листопаді 2013 року до суду звернулось ПАТ «Сумиобленерго» з позовом до ДП «Попівський експериментальний завод» про стягнення заборгованості за договором підряду №1016 від 01.12.2011р. у сумі 10694,62 грн., в тому числі 10000 грн. основного боргу та 694,62 грн. пені.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому ДП «Попівський експериментальний завод» визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить суд відстрочити виконання рішення.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.
01 грудня 2011 року між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) було укладено договір підряду №1016 (а.с.9).
Відповідно до п.1 договору підряду №1016 підрядник взяв на себе виконання робіт на території спиртзаводу в с.Попівка. Замовник зобов'язався прийняти і оплатити роботи, перелік та вартість яких визначені фактичним кошторисом, що є додатком до договору.
Згідно з п.п.5.1 договору підряду №1016 вартість робіт визначається відповідно до фактичного кошторису (додаток до договору) та акту виконаних робіт, що надається підрядником замовнику.
Відповідно до локального кошторису №4-1-1 та акту приймання виконаних будівельних робіт за 19.12.2011р., підписаних сторонами, вартість виконаних підрядником робіт склала 15959,33 грн. (а.с.10-20).
Пунктом 6 договору підряду №1016 передбачено, що оплата за договором здійснюється на рахунок підрядника фактичним платежем в сумі 15959,33 грн. на протязі 5 днів з моменту отримання остаточного рахунку.
Замовник свої зобов'язання за договором виконав частково, сплативши підряднику з 30.05.2012р. по 26.10.2012р. заборгованість на загальну суму 5959,33 грн., що підтверджується звітами по банківському рахунку позивача (а.с.24-36).
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами станом на 01.12.2012р., борг відповідача перед позивачем становить 10000 грн.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.
Тому, суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором підряду №1016 від 01.12.2011р. за виконані роботи у сумі 10000 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення цієї суми підлягають задоволенню.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п.3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до п.п.7.1 договору підряду №1016 від 01.12.2011р. за порушення сторонами термінів виконання зобов'язань за даним договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Враховуючи вищевикладене та те, що судом задовольняються позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу за договором підряду №1016 від 01.12.2011р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 694,62 грн. пені - підлягають задоволенню, як такі, що нараховані відповідно до норм укладеного між сторонами договору та вимог діючого законодавства, а також підтверджуються розрахунками позивача.
Частиною 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення у справі, викладеного за змістом відзиву, суд зазначає наступне.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що на даний час підприємство готується до відновлення виробництва в грудні поточного року, що сприятиме сплаті заборгованості найближчим часом.
Пунктом 7.2 Постави Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року N 9 судам роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідач не довів суду обставини, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять його неможливим. Суду не надано жодних документів, що свідчили б про скрутне фінансове становище відповідача чи підтверджували інші обставини, які б могли бути підставою для відстрочення виконання рішення у справі.
Відтак, клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення у даній справі є безпідставним та необґрунтованим, а отже таким, що задоволенню не підлягає.
У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Керуючись статтями 1, 2, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 13, 15, 32, 33, 34, 44, 49, 54-58, 69, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, статтею 230 Господарського кодексу України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» (Сумська область, Конотопський район, с.Попівка, вул. Братів Ковтунів, 1, ід. код 00375220) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (м.Суми, вул. Д.Коротченка, 7, ід. код 23293513) заборгованість за договором підряду №1016 від 01.12.2011р. у розмірі 10694,62 грн., в тому числі: 10000 грн. основного боргу, 694,62 грн. пені; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у сумі 1720,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення у справі - відмовити.
Повний текст рішення складено 27.11.2013р.
Суддя (підпис) В.В. Рунова