Cправа № 2-480/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И
23 квітня 2008 року. Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., з участю сторін та адвоката Кузьменко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права власності на Ѕ частину спільно нажитого майна, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача вказуючи на те, що в період зареєстрованого шлюбу - 01 грудня 2006 року - вони придбали за спільні кошти квартиру АДРЕСА_1, однак, нотаріально укладений договір купівлі-продажу від 01.12.2006року був укладений та зареєстрована ця квартира в Прилуцькому МБТІ - одноособово на ім”я чоловіка - відповідача ОСОБА_2..
Із часу придбання вищевказаної квартири сторони значаться зареєстрованими за цією адресою та постійно проживають в ній з двома малолітніми дітьми, одне із яких є інвалідом з дитинства.
Мотивуючи тим, що покупку нерухомого майна (квартири) та її реєстрацію в Прилуцькому МБТІ було оформлено одноособово на відповідача, який у добровільному порядку не бажає визнати за нею (позивачкою) права власності на половину такого, просить суд задовольнити її вимоги визнавши спільною сумісною власністю подружжя цей об”єкт нерухомого майна, визнавши за нею право власності на Ѕ частину квартири та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по даній справі.
Як у ході попереднього розгляду даної справи так і в судовому засіданні позивачка підтримала заявлений позов, а відповідач заперечив проти задоволення такого обгрунтовуючи свою позицію тим, що бувша дружина не працювала і не мала коштів на купівлю спірної квартири 01.12.2006року і придбав він цю квартиру за гроші його (відповідача) батьків.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. з таких підстав.
Право приватної власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 значиться зареєстрованим одноособово на відповідача ОСОБА_2., що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 01.12.2006року та витягом з реєстру права власності на нерухоме майно Прилуцького МБТІ. (а.с. 10-11).
Однако судом установлено, що сторони у даній справі - бувше подружжя ОСОБА_2. та ОСОБА_1. на час набуття спірної квартири дійсно проживали однією сім”єю та перебували у юридичному шлюбі з 19.1.1997року і це підтверджується копією Свідоцтва про одруження. (а.с.8).
Тому, суд вважає законними і підтвердженими в суді вимоги позивачки про визнання спірної квартири спільною сумісною власністю подружжя із визнанням за нею права власності на Ѕ частину цього об”єкту нерухомого майна як такого, що було набуте ними (ОСОБА_1. І ОСОБА_2.) у спільну сумісну власність подружжям під час зареєстрованого шлюбу (без визначення часток) за спільні кошти сім”ї.
До такого висновку суд приходить керуючись вимогами ст.ст. 60, 70, 72 Сімейного Кодексу України про те, що придбане подружжям у період шлюбу майно належить їм на правах спільної сумісної власності незалежно від ступені участі кожного із них у надбанні цього майна і незалежно від того, що правова реєстрація цієї садиби здійснена лише на одного із них - відповідача ОСОБА_2..
Між тим, відповідач, заперечуючи в судовому засіданні проти задоволення позову, не подав належних доказів на підтвердження своєї позиції про те, що спірна квартира придбана не за їх сімейні кошти, чи з інших передбачених законом (ст.57 СК України) підстав належить йому особисто, тобто, він жодним доказом у даній справі не спростував пояснення позивачки про її безпосередню участь як дружини у надбанні цієї квартири в період шлюбу та спільні сімейні кошти.
Тому, суд вважає необґрунтованими на вимогах закону і безпідставними лише голослівні заперечення проти позову зі сторони відповідача, який не спростував пояснень позивачки про її право спільної сумісної власності та не подав доказів, які-б мали правове значення при вирішенні даної справи.
Задовольняючи таким чином позовні вимоги, суд вважає необхідним за правилами ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача на компенсацію позивачці понесених витрат по сплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення по даній справі в сумі 126грн. (96грн.+30грн.) і 500грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом, а всього - 626 грн..
На підставі викладеного та ст.ст. 60, 70 СК України, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 88, 213-215, 294 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину спільно нажитого майна - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Іншу Ѕ частину зазначеного об”єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 - залишити у власності ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1понесені нею судові витрати : 96грн. судового збору, 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 500грн. витрат з надання правової допомоги адвокатом, а всього - 626 (шістьсот двадцять шість) грн..
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Прилуцького міськрайонного суду протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий суддя Білокур В.І.