УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №273/2288/13-к Головуючий у 1-й інст. Васильчук О. В.
Категорія ст.194 КПК України Доповідач Шенін П. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2013 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі :
головуючого - судді Шеніна П.О.
суддів: Крижанівського В.В., Городиського С.С.
з участю прокурора Воронюка С.О.
підозрюваного ОСОБА_1
у його інтересах адвоката ОСОБА_2
при секретарі Кашенко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляцію прокурора, що приймав участь у суді 1-ої інстанції /прокуратури Баранівського району Воронюка С.О./, на ухвалу слідчого судді Баранівського районного суду від 13 листопада 2013 року про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, не- працюючого раніше судимого:
- 22.05.2002 року за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
- 16.08.2002 року за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст.71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 11.05.2005 року за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст. 307, ст.ст. 69, 70 і 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
- 08.08.2005 року за ч.2 ст.309, ч.4 ст.70 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі,
- 09.02.2011 року за ч.4 ст.296 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, -
якою було відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і обрано домашній арешт на 60 днів із 19.00 год. 12.11.2013 року до 19.00. год. 11.01.2014 року, на підозрюваного були покладені обов'язки не залишати цілодобово місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду і прибувати до слідчого із встановленою останнім періодичністю, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ст. прокурор прокуратури Баранівського району Житомирській області подав до суду клопотання, в якому просив застосувати щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останній 12.11.2013 року близько 13 год., маючи непогашену судимість за вчинення хуліганства, у групі з ОСОБА_4 і перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, грубо порушуючи громадський порядок та загальноприйняті норми суспільної моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів безпричинно нанесли декілька ударів ОСОБА_5, чим спричинили йому тілесні ушкодження.
Цього ж дня близько 16 год. 10 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні Баранівської комунальної центральної районної лікарні, яка розташована за адресою: м. Баранівка, вул. Дзержинського, 66, грубо порушуючи громадський порядок та з аналогічних хуліганських мотивів, образив медпрацівників нецензурною лайкою та вибив вхідні двері до кабінету № 62.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються органом досудового розслідування за ч.3 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та особою, раніше судимою за хуліганство.
Відомості про дані кримінальні правопорушення слідчим СВ Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2013 року за № 12013060110000457.
Цього ж дня ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаних правопорушень, передбачених ч.3 ст.296 КК України.
Посилаючись на зібрані в кримінальному провадженні докази, ст. прокурор у поданні до суду вказував, що є підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочини, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. В обґрунтування клопотання указав на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також виклав докази, які, на його думку, підтверджують причетність ОСОБА_1 до цих кримінальних правопорушень.
Судом 1-ої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання ст. прокурора, оскільки під час його розгляду не було надано доказів про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Також у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив залишити його на волі, оскільки тяжкі злочини він не вчиняв і вчиняти правопорушень більш не буде, 01.11.2013 року звільнився з місць позбавлення волі і має намір працевлаштуватися.
Йому був обраний домашній арешт.
В апеляції на ухвалу судді ст. прокурор указує про незаконну відмову у задоволенні свого клопотання про обрання ОСОБА_1 взяття під варту, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не враховані та не досліджені належним чином надані слідчим матеріали кримінального провадження в обґрунтування клопотання.
На думку апелянта встановлено, що підозрюваний зареєстрований в квартирі батьків в АДРЕСА_1, але його батьки померли, на території району зареєстровані 2 рідні брати - ОСОБА_4 і ОСОБА_6 Інших близьких родичів та осіб, які б змогли забезпечувати підозрюваного продуктами харчування, відвідувати його, немає.
Також, на думку апелянта, судом не враховано ту обставину, що ОСОБА_4 також раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції. Вказані особи характеризуються негативно, зловживають спиртними напоям та самі можуть провокувати останнього на вчинення інших злочинів.
Крім того, на думку апелянта, слідчим суддею не враховано і ту обставину, що ОСОБА_4 є ймовірним співучасником вчиненого ОСОБА_1 злочину.
Як зазначає апелянт, підозрюваний серед сусідів характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, неадекватний в поведінці, тому сторонні особи, сусіди не будуть допомагати ОСОБА_1 та забезпечувати його усім необхідним для життя.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який апеляцію підтримав, підозрюваного ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які проти неї заперечили, перевіривши справу та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, задовольняє подану апеляційну скаргу з наступних міркувань.
Доводи апеляції про незаконність ухвали слідчого судді про не обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є обґрунтованими та підставними. Предметом дослідження суду 1-ої інстанції при розгляді вказаного клопотання про обрання запобіжного заходу були ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу (статті 177, 178, 183 і 194 КПК України).
Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні правопорушення, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Однак суд 1-ої інстанції, проаналізувавши у своїй ухвалі відсутність ризиків щодо не обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не- достатньо обґрунтував своє рішення.
По даному провадженню слідчий суддя дійшов до взаємовиключних висновків: викладаючи мотиви прийнятого рішення в останньому абзаці ухвали на а.с. 19, він підкреслив наявність лише негативних даних про особу підозрюваного, однак обрав йому більш м'який запобіжний захід, ніж просив ст. прокурор.
Між тим, доводи апеляції прокурора є переконливими і грунтованими. Дійсно, лише через 11 днів після звільнення з місць позбавлення волі підозрюваний вчинив за один день у нетверезому стані 2 кримінальних правопорушення, винуватість у яких не визнає. Тобто фактично він є суцільно небезпечною особою, а судове рішення щодо нього - помилковим і неправильним. Тому ухвала судді підлягає скасуванню, а по провадженню слід прийняти нову ухвалу і подання ст. прокурора, з врахуванням усіх обставин і даних про особу ОСОБА_1, - задовольнити.
Керуючись статтями 404, 405 і 422 КПК України, колегія суддів палати у кримінальних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, що приймав участь у суді 1-ої інстанції, задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Баранівського районного суду від 13 листопада 2013 року про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного ОСОБА_1- скасувати.
Винести по провадженню нову ухвалу, якою клопотанння задовольнити і обрати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, обчислений із фактичного часу приведення ухвали апеляційного суду до виконання.
Ухвала набуває законної сили з моменту її оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: