Cправа № 2-1091/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И
08 липня 2008 року. Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., з участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3- про стягнення аліментів на утримання батька, -
В С Т А Н О В И В:
30 травня 2008року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача вказуючи на те, що є непрацездатним і потребує отримання допомоги (аліментів) від свого сина ОСОБА_2., який проживає окремо і ухиляється від свого обов”язку надавати матеріальну допомогу. Стягнення із повнолітнього сина таких аліментів на своє утримання, позивач просив у розмірі - Ѕ частини всіх видій його (відповідача) доходів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. повністю підтримав заявлені позовні вимоги, а відповідач ОСОБА_2. та його представник ОСОБА_4. такий позов визнали частково, вказуючи про можливість сплати аліментів позивачу лише у розмірі 100грн. щомісячно.
Третя особа у даній справі - ОСОБА_3. просила вирішити справу на розсуд суду, вказуючи на те, що також являється рідною дочкою позивача, їх сім”я “не голодує”, між тим зазначає про обов”язок її брата (відповідача ОСОБА_2.) також нажавати матеріальну допомогу в утриманні непрацездатного батька (позивача).
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з таких підстав.
Дані правовідносини сторін підлягають вирішенню на підставі ст.ст. 202, 205 Сімейного Кодексу України, тобто, у даній справі суд вбачає наявним та обґрунтованим на законі право позивача на своє утримання від повнолітніх дітей, зоврема, відповідача ОСОБА_2., оскільки позивач ОСОБА_1. дійсно потребує матеріальної допомоги як непрацездатний і є інвалідом 2-ї групи, терміном до трьох років (п.2ст.204 СК України) за умови, що повнолітній син (відповідач) може надавати таку допомогу.
Виходячи із пояснень в судовому засіданні сторін та досліджених інших доказів у даній справі слідує, що відповідач має реальну можливість сплачувати аліменти на користь позивача у розмірі 1/5 частки від свого доходу, оскільки, його сім”я (ОСОБА_2.) складається із 4-х осіб, в т.ч. непрацююча дружина і двоє неповнолітніх дітей-школярів. Тому відповідач, поряд із обов”язком утримувати непрацездатного батька, відповідач також зобов”язаний матеріально утримувати 3-х членів своєї сім”ї, які взагалі не мають самостійного доходу і перебувають на його утриманні, що підтверджується документально. (а.с.9).
Крім того суд враховує наявність у позивача іншої повнолітньої дочки і те, що сам позивач отримує щомісячно пенсію (809,82грн. - а.с.16), а також має 200грн. щотижневого доходу від підприємницької діяльності, що підтверджується документально (а.с.14) і він сам (позивач) та інші учасники судового розгляду підтвердили у суді.
Тому, суд враховує матеріальне становище і кількість членів сім”ї самого відповідача (3 осіб) які перебувають на його утриманні, унаслідок чого вважає надмірними вимоги позивача про стягнення Ѕ частини від доходу відповідача, та приходить до висновку стягнути із останнього аліменти на утримання батька у розмірі 1/5 частину від доходу відповідача, що не буде суперечити вимогам законодавства та відповідатиме реальним можливостям відповідача надавати матеріальну допомогу непрацездатному батьку.
Задовільняючи таким чином позовні вимоги за позовом сторони яка була звільнена від оплати судових витрат по даній категорії справ, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно у розмірі 51грн. та 7,50грн..
На підставі викладеного та ст.ст. 202, 205 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 213-215, 294 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1- „x„p„t„Ђ„r„Ђ„|„Ћ„~„y„„„y „Ѓс„p„ѓ„„„{„Ђ„r„Ђ.
Стягнути з ОСОБА_2, „‹„Ђ „~„p„‚„Ђ„t„y„r„ѓ„Ѓe 22 „w„Ђ„r„„„~„Ѓe 1970 „‚„Ђ„{„Ѓc „„„p „Ѓ„‚„Ђ„w„y„r„pє „r „}.„P„‚„y„|„Ѓc„{„y „Ѓ„‚„Ђ„r„Ѓc„|.„C„p„ѓ„„„u„|„|„Ђ,4 „X„u„‚„~і„sі„r„ѓ„Ћ„{„Ђї „Ђ„q„|„p„ѓ„„і, „Ѓ„‚„p„€„ђє „Ѓ„‚„y„r„p„„„~„y„} „Ѓі„t„Ѓ„‚„yє„}„€„u„} - „~„p „{„Ђ„‚„y„ѓ„„„Ћ ОСОБА_1„~„p „z„Ђ„s„Ђ „Ѓc„„„‚„y„}„p„~„~„Ѓe „Ѓe„{ „~„u„Ѓ„‚„p„€„u„x„t„p„„„~„Ђ„s„Ђ „q„p„„„Ћ„{„p - „p„|і„}„u„~„„„y „r „‚„Ђ„x„}і„‚і 1/5 „Ѓс„p„ѓ„„„y„~„y і„x „r„ѓі„Ѓц „r„y„tі„r „z„Ђ„s„Ђ „x„p„‚„Ђ„qі„„„{„Ѓc („t„Ђ„Ѓц„Ђ„t„Ѓc) „‹„Ђ„}і„ѓ„Ѓe„Ѓс„~„Ђ, „‚„Ђ„x„Ѓ„Ђ„Ѓс„y„~„p„ђ„Ѓс„y і„x „t„~„Ѓe „x„r„u„‚„~„u„~„~„Ѓe „t„Ђ „ѓ„Ѓc„t„Ѓc - 30 „„„‚„p„r„~„Ѓe 2008„‚„Ђ„{„Ѓc „r„Ѓ„‚„Ђ„t„Ђ„r„w 3(„„„‚„Ћ„Ђ„Ѓц) „‚„Ђ„{і„r, „„„Ђ„q„„„Ђ „t„Ђ 30 „„„‚„p„r„~„Ѓe 2011„‚„Ђ„{„Ѓc.
Стягнути з ОСОБА_2 „r „Ѓ„‚„y„q„Ѓc„„„Ђ„{ „t„u„‚„w„p„r„y „r „ѓ„Ѓc„}і 51,00 („ЃЃh„Ѓe„„„t„u„ѓ„Ѓe„„ „Ђ„t„~„Ѓc) „s„‚„~.„ѓ„Ѓc„t„Ђ„r„Ђ„s„Ђ „x„q„Ђ„‚„Ѓc.
Стягнути з ОСОБА_2 „r „Ѓ„‚„y„q„Ѓc„„„Ђ„{ „t„u„‚„w„p„r„y „r „ѓ„Ѓc„}і 7 („ѓі„}) „s„‚„~. 50„K„Ђ„Ѓ. „B„y„„„‚„p„„ „~„p і„~„Ѓх„Ђ„‚„}„p„€і„z„~„Ђ-„„„u„Ѓц„~і„Ѓс„~„u „x„p„q„u„x„Ѓ„u„Ѓс„u„~„~„Ѓe „‚„Ђ„x„s„|„Ѓe„t„Ѓc „ѓ„Ѓ„‚„p„r„y.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Також апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Білокур В.І.